Ан-225 «Мрія» — це не просто літак, а символ людської сміливості, що розтягнув крила на 88,4 метра й підіймав до 250 тонн вантажу, перевершуючи будь-який інший апарат у світі до 2022 року. Цей український велетень, народжений у київських ангарах ДП «Антонов», встановив понад 240 світових рекордів, від максимальної злітної маси в 640 тонн до неймовірних висот з важкими грузами. Його знищили російські окупанти на аеродромі в Гостомелі, але дух «Мрії» живе в планах відродження другого екземпляра, готового на 70% станом на 2025 рік.
Розмах крил перевищує довжину футболістського поля, а довжина фюзеляжу сягає 84 метрів — це як п’ять автобусів, з’єднаних докупи. За годину польоту машина ковтає 18 тонн пального, видаючи рев шести двигунів Д-18Т потужністю 229,5 кілоньютонів кожен. Екіпаж із шести досвідчених льотчиків-випробувачів керував цим звіром, маневруючи шасі на 32 колеса, що розподіляли навантаження без пошкодження ЗПС.
Така міць не залишилася без нагород: у 2004 році Міжнародна авіаційна федерація FAI внесла «Мрію» до Книги рекордів Гіннеса за 240 досягнень. Відтоді жоден літак не наблизився до її вершин, і навіть у 2026 році вона лишається еталоном надважкого транспорту.
Від космічних амбіцій до першого злету
Ідея Ан-225 зародилася в 1970-х, коли Радянський Союз мріяв про власний космоплан «Буран» — аналог американського «Шаттла». Олег Костянтинович Антонов, легендарний конструктор, доручив команді створити носій для зовнішнього баку, орбітера та частин ракети «Енергія». Роботи стартували 1980 року, а перший фюзеляж зварили 1984-го в Ташкенті.
Головний конструктор Віктор Толмачов очолив команду, що подвоїла потужність Ан-124 «Руслан», додавши пару двигунів, посилене шасі та удвічі більшу площу крила — 905 квадратних метрів. Перший політ став подією: 21 грудня 1988 року на Святошинському аеродромі в Києві екіпаж під командуванням Олександра Галуненка підняв машину в небо. Політ тривав 75 хвилин, і пілоти відчули, як гігант м’яко ковзає повітрям, попри вагу.
Через три місяці, 13 травня 1989-го, «Мрія» з «Бурана» на спині пролетіла над Жуковським, демонструючи світу першу горизонтальну посадку космічного апарата. Цей дует став іконою, хоч програма «Енергія-Буран» згорнулася 1993-го через розпад СРСР. Літак перейшов у комерційну експлуатацію під егідою «Волга-Дніпро Ейрлайнз», заробляючи на надважких перевезеннях.
Технічні шедеври: чому «Мрія» не мала конкурентів
Конструкція Ан-225 — це вершина інженерної думки. Фюзеляж циліндричний, діаметром 6,4 метра, з вантажним відсіком 43 на 6,4 на 4,4 метри — просторішим за баскетбольний майданчик. Всередину поміщалося до 80 легкових авто чи еквівалент 270 жирафів, якщо вірити веселим підрахункам фахівців. Двері-трап шириною 5 метрів дозволяли завантажувати техніку за годину.
Шасі — окрема поема: 32 колеса на семи візках, середня частина з 20-ма, що витримували 62 тонни на візок. Це забезпечувало тиск на ЗПС у 12 тонн на квадратний метр — як у легкового авто. Двигуни Progress Д-18Т, розроблені в Запоріжжі, мали реверс тяги для гальмування на довгій дистанції 4500 метрів.
Ось ключові характеристики в таблиці для наочності:
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Розмах крил | 88,4 м |
| Довжина | 84 м |
| Висота | 18,1 м |
| Макс. злітна маса | 640 т |
| Вантажопідйомність | 250 т |
| Дальність з 150 т | 15 400 км |
| Двигуни | 6 × Д-18Т (229,5 кН) |
Джерела даних: офіційний сайт ДП «Антонов», uk.wikipedia.org. Ці параметри робили «Мрію» незамінною для логістики, де звичайні «Руслан» чи «Боїнги» пасували.
Рекорди, що увійшли в історію авіації
22 березня 1989 року «Мрія» стартувала з вантажем 156,3 тонни й за 3 години 45 хвилин побила 110 рекордів FAI — швидкості, висоти та вантажопідйомності. Піднялася на 12 430 метрів, залишивши конкурентів далеко позаду. Загалом на її рахунку 240 світових досягнень, включно з максимальним комерційним вантажем 247 тонн.
Ось найяскравіші з них у списку:
- Найважчий літак: злітна маса 640 тонн, що перевищує Ан-124 удвічі.
- Найбільший монолітний вантаж: 189 тонн — генератор до Вірменії 2009 року, ніхто не повторив.
- Висота з важким вантажем: 10 150 метрів з 156 тоннами — для виставки картин 2000-го.
- Дальність: 15 400 км з 150 тоннами, еквівалент Польщі-Лос-Анджелеса.
- Швидкість на закритому маршруті: 865 км/год з 200 тоннами.
Ці рекорди трималися десятиліттями, надихаючи інженерів. Навіть Stratolaunch, найбільший за розмахом, не дотягує до вантажопідйомності «Мрії».
Вантажі, що здавалися неможливими
Перший комерційний рейс 1990-го: трактор Т-800 вагою 110 тонн з Челябінська до Якутії. Потім пішли екзотика — найбільший у світі вертоліт Мі-26, частини вітряків, гуманітарка під час війни в Іраку 2003-го. У 2001-му модернізована версія доставила 253 тонни за раз, побивши чергові рекорди.
Один з найефектніших: 11 серпня 2009-го з Франкфурта до Єревану — турбогенератор 189 тонн, що не вміщувався нікуди інше. Пілоти згадують, як крила гнулися на турбулентності, але стабілізатор розмахом 32,65 метра тримав рівновагу. Під час пандемії COVID-19 «Мрія» возила медобладнання до Австралії, долаючи 15 тисяч кілометрів.
Комерційна кар’єра налічувала сотні рейсів: від Китаю до Австралії, Європи до США. Кожен політ — подія, бо ЗПС мусила бути довжиною 3,5 км і міцністю для 640 тонн.
Цікаві факти про Ан-225 «Мрія»
- Вантажний відсік вміщав би 50 тонн зерна чи цілу танкову роту — але для космосу його адаптували під «Буран» довжиною 37 метрів.
- Шістьох пілотів екіпажу називали «братством Мрії» — вони тренувалися роками, бо машина вимагала ідеальної координації.
- Паливні баки на 440 тонн дозволяли без дозаправки облетіти Землю чверть кола.
- Під час авіашоу в Парижі 1993-го «Мрія» затьмарила всі експонати, а на Мосаерошоу — стала зіркою.
- Найдовший рейс: 22 години в повітрі, з ротацією екіпажу в кабіні.
Ці дрібниці роблять легенду живою, ніби велетень досі гуде десь над хмарами.
Трагедія та перспективи відродження
27 лютого 2022-го, на початку повномасштабного вторгнення, російські ракети та артилерія спалили «Мрію» в ангарі Гостомеля. Фюзеляж розколовся, двигуни розтрощили, але три двигуни та частини шасі врятували для майбутнього. Вартість втрат — понад 500 мільйонів євро.
Та надія не згасла: другий екземпляр, закладений 1980-х, готовий на 70%, з фюзеляжем і крилами в ангарах «Антонова». У 2024-му на саміті НАТО голова «Укроборонпрому» Давід Ломджарія підтвердив плани відбудови. Станом на 2026 рік ведуться перемовини з партнерами, включно з китайською AICC, про добудову. Командир Дмитро Антонов обіцяє: машина злітатиме, несучи нові рекорди.
«Мрія» надихала покоління, від космічних мрій до логістичних подвигів. Її історія — про незламність України, де інженери досі тримають курс на небо, попри бурі. Гігант може повернутися, і світ знову затамує подих.
Залишити відповідь