На лицьовій стороні банкноти номіналом 5 гривень впевнено дивиться Богдан Хмельницький – гетьман Війська Запорозького, чиє суворе обличчя з пишними вусами й орлиним поглядом стало втіленням козацької сили та прагнення свободи. Ця найменша паперова гривня несе на собі портрет лідера національно-визвольної війни середини XVII століття, яка перевернула хід української історії. Поряд з ним – гербова сітка, номінал і елементи захисту, що роблять кожну купюру маленьким шедевром гравюри.
Зворотна сторона переносить у тихе село Суботів на Черкащині, де височіє Іллінська церква – родова усипальниця гетьмана. Цей храм, зведений за його наказом, нагадує про коріння козацької держави, яку Хмельницький намагався відбудувати з руїн польського гніту. Банкнота 5 гривень увійшла в обіг ще 1996 року, а її дизайн еволюціонував через кілька поколінь, але портрет гетьмана лишився незмінним – як вічний символ боротьби за незалежність.
Чому саме Хмельницький на цій номіналі? Бо його повстання 1648 року запалило вогонь, що горів віками, надихаючи покоління від козаків до сучасних захисників. Тепер розберемося глибше в історії цієї ікони гривні, її еволюції та смислі, який вона несе кожному, хто тримає її в руках.
Богдан Хмельницький: від сотника до гетьмана-визволителя
Уявіть собі степи Наддніпрянщини кінця XVI століття, де народився Михайло Хмельницький – майбутній Богдан – близько 1595 року в Чигирині, серці козацьких земель. Його шлях почався як у типового сини шляхти: службу в реєстрових козаках, участь у походах проти татар і турків, де він здобув славу сміливого воїна. Але доля крутнулася різко в 1647-му, коли польський шляхтич Чаплинський пограбував хутір Суботів і зґвалтував дружину Богдана. Ця особиста образа стала іскрою для національного вибуху.
У січні 1648-го Хмельницький утік на Запорозьку Січ, де козаки обрали його гетьманом. З чотирма тисячами бійців він розгромив поляків під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями – серія блискавичних перемог, що шокувала Річ Посполиту. Повстання переросло в Хмельниччину: селяни, міщани, духовенство приєдналися, утворивши Гетьманщину – першу українську державу з центром у Чигирині.
- Жовті Води (квітень 1648): перша перемога над коронною кавалерією, 3000 поляків у полоні.
- Корсунь (травень 1648): розгром 8000-тисячного війська Потоцьких, шляхта тікала в паніці.
- Пилявці (вересень 1648): знищення 150-тисячної армії, що відкрило шлях на Львів і Варшаву.
Ці битви не просто воєнні успіхи – вони зруйнували міф про непереможність Польщі й дали українцям шанс на автономію. Хмельницький уклав союз з кримським ханом, а згодом – Переяславську угоду 1654-го з Москвою, прагнучи захисту від Варшави. Його правління – час буревійних переговорів, реформ і створення козацької держави з гетьманською булавою як символом влади.
Портрет на банкноті: від гравюри Гондіуса до цифрової гравюри
Той самий погляд, що пронизує кожну 5-гривневу купюру, походить від єдиного прижиттєвого портрета – гравюри голландського майстра Вільгельма Гондіуса 1651 року. На ній Хмельницький зображений у шапці з соболем, з люлькою в руках, вусами, що спадають бурунами, і чолом, що говорить про мудрість стратега. Художники НБУ адаптували цей образ для банкнот: у першому поколінні (1992) – реалістично, з темними тінями; у третьому (2004) – стилізовано, з блакитними відтінками для сучасності.
Дизайн розробили Василь Лопата та Борис Максимов – легенди української графіки. Лопата ескізував портрети, Максимов – орнаменти й фон з родинним гербом Хмельницьких (тризубоподібний знак). На аверсі праворуч – гетьман у профіль, ліворуч – гербова сітка з “5”, знизу – напис “Богдан Хмельницький”. Цей портрет не просто декор: він нагадує про епоху, коли Україна вперше відчула смак перемоги.
Еволюція помітна в деталях. Ранні випуски мали більший формат, грубіші лінії; сучасні – компактніші, з райдужним друком і рельєфом для зрячих. Кожна серія зберігає суть: гетьман як вічний страж національної гідності.
Зворотна сторона: Іллінська церква в Суботові як родова святиня
Суботів – не випадкове місце. Це хутір Хмельницького, де він оселився після успіхів 1648-го. За його наказом у 1650-му з каменю мечеті, привезеної татарами, звели Іллінську церкву – шедевр козацького бароко з трьома банями й фресками. Храм став усипальницею: тут, за переказами, поховали Богдана в 1657-му поруч з сином Тимошем. Але історія драматична – поляки в 1665-му сплюндрували Суботів, могили розорено, кістки розвіяно.
На банкноті церква домінує центром: фасад з іконостасом, козацька зброя (бунчук, булава) праворуч, орнаменти з переходами від синього до коричневого. Ліворуч – вертикальний “П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ”, знизу – символ гривні Київської Русі як місток до предків. Цей елемент підкреслює спадкоємність: від давніх шишок срібла до сучасної валюти.
Сьогодні Суботів – музей під відкритим небом, де туристи шукають крипту гетьмана. Археологи в 2023-му знайшли підвалини, але таємниця поховання лишається – як нагадування про незламність духу.
Еволюція банкнот 5 гривень: від першого друку до обігу 2026-го
Перша серія з’явилася 1992-го в Канаді – темно-синя, 135×70 мм, з підписом Матвієнка. Введена 1996-го, коли гривня замінила карбованці. Друге покоління (1994) звузили до 133×66 мм, додали стрічку захисту. Третє (2004-2015) – найпоширеніше, 118×63 мм, з полімерною стрічкою “5 ГРН” і тризубом.
Ось таблиця ключових випусків для порівняння:
| Покоління | Дата друку | Розмір, мм | Підпис | Статус (2026) |
|---|---|---|---|---|
| Перше | 1992 | 135 × 70 | В. Матвієнко | Вилучена |
| Друге | 1994, 1997 | 133 × 66 / 118 × 63 | В. Ющенко, С. Тігіпко | Поступово вилучається |
| Третє | 2004-2015 | 118 × 63 | С. Тигипко та ін. | В обігу |
Джерела даних: bank.gov.ua, uk.wikipedia.org.
У 2026-му банкноти 5 грн все ще в обігу, але НБУ замінює їх монетами з 2018-го (нікель, з Хмельницьким на реверсі ранніх випусків). Поступове вилучення не скасовує статус: понад 100 млн штук циркулює, забезпечуючи дрібні розрахунки.
Чому Хмельницький на найменшій гривні: символіка вибору
НБУ обрав гетьмана для 5 грн не випадково – це найменший номінал, як початок шляху до незалежності. Хмельниччина стартувала з малого загону, але зросла в державу. На відміну від Шевченка (100 грн, культурний геній) чи Франка (20 грн, література), Хмельницький – воїн-державотворець, символ першого кроку до суверенітету. Його образ на аверсі контрастує з архітектурою на інших купюрах, підкреслюючи динаміку історії.
У контексті 1990-х дизайн відображав прагнення відірватися від радянського минулого: козацькі герої замість ленінів. Сьогодні, в часи викликів, портрет нагадує: сила в єдності, як під Жовтими Водами. Хмельницький на 5 грн – це нагадування, що навіть мала монета може запалити революцію.
Елементи захисту: як відрізнити справжню банкноту
- Водяний знак: портрет Хмельницького з “5” при просвітленні.
- Захисна стрічка: мікротекст “5 ГРН”, тризуб, змінює колір.
- Рельєф: номінал і портрет на дотик вирізняються.
- Мікротекст: “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ” уздовж країв.
- Наскрізний елемент: давня гривня з “У” праворуч знизу.
Ці деталі роблять купюру надійною. У 2026-му фейки рідкісні для 5 грн через низьку вартість, але перевірка рятує від втрат. Тримайте проти світла – і гетьман “оживе”.
Цікаві факти про 5 грн та Хмельницького
Ви не повірите, але портрет гетьмана красувався на 50 000 радянських рублях 1990-х – у тимчасовій валюті України! А в Суботові досі сперечаються: чи збереглися мощалі Богдана під вівтарем? У 2019-му НБУ випустив монету 5 грн з Хмельницьким у повний зріст – колекціонери платять удвічі більше.
Ще один перл: у першій серії банкноти друкували в Канаді, де емігранти-українці контролювали якість. А церква на реверсі має таємний код – число “1650” у орнаменті, рік завершення будівництва. Ці дрібниці роблять гривню не просто гроші, а сторінку живої історії.
Кожен раз, коли ви дзвените 5 грн у кишені чи розраховуєтесь нею в магазині, згадуйте: це не просто папірець, а шматок козацької душі. Гетьман дивиться на вас, ніби кажучи – тримайте стрій, бо боротьба триває. А Суботів кличе в гості, щоб відчути той самий вітер степу, що носив прапори Хмельниччини.
Залишити відповідь