Коли 1 вересня 1939 року німецькі танки загуркотіли кордоном Польщі, Україна опинилася в епіцентрі бурі, що змінила світ. Західні землі, поділені пактом Молотова-Ріббентропа 23 серпня, стали ареною перших сутичок: радянські війська увійшли 17 вересня, а львів’яни, змішані почуттями полегшення й тривоги, спостерігали за червоними прапорами. Ця війна для українців не почалася в 1941-му, як часто кажуть у радянських наративах, а тягнулася шість років жаху, героїзму й незламності, забравши до 10 мільйонів життів – кожен п’ятий українець.
Фронт прокотився українськими полями чотири рази, від Карпат до Донбасу, залишаючи спалені села й руїни міст. Київ палав у 1941-му, Харків змінював руки, як рукавички, а Бабин Яр став символом нелюдського терору. Далі розберемо хронологію крок за кроком, з деталями боїв, які формували долю нації.
1939 рік: пакт, що роздер Україну навпіл
Серпневий пакт Молотова-Ріббентропа з його секретними протоколами став бомбою уповільненої дії для українців. 1 вересня Вермахт увірвався в Польщу, а 17-го Червона армія перетнула Збруч, “звільняючи” Галичину й Волинь. До листопада Західна Україна анексовано, почалися репресії: арешти, депортації перших 1,2 млн поляків, українців та євреїв у 1940-му. У лавах польської армії 120 тисяч українців зустріли ворога першими, втративши тисячі в боях за Львів.
Ці місяці – суміш ілюзій і жаху. Місцеві інтелігенти сподівалися автономії, та Сталін мав інші плани: НКВС розстріляло тисячі, а культурне відродження обірвалося. Перехід до 1940-го приніс анексію Буковини 28 червня, коли Румунія поступилася під тиском Москви.
- 23 серпня 1939: підписання пакту – поділ сфер впливу, Україна в радянській зоні.
- 17–28 вересня: радянське вторгнення, “визволення” Західної України, спільний парад з нацистами в Бресті 22 вересня.
- Листопад 1939: перші вибори в Раду, анексія до УРСР.
Ці події заклали фундамент подвійної окупації, яка коштувала Україні політичної еліти. Радянський режим витравлював національну свідомість, готуючи ґрунт для гітлерівського нашестя.
1941 рік: блискавичний наступ і перші поразки
22 червня 1941-го, о 3:15 ранку, грім “Барбаросси” розірвав тишу кордонів. Група армий “Південь” Рундштедта помчала на Київ, знищуючи радянську авіацію на аеродромах – понад 1200 літаків за день. Перша танкова битва світу розгорнулася 23–29 червня під Дубно-Луцьком-Бродами: 4 тисячі танків зіткнулися в пилюці Волині, радянські КВ і Т-34 протистояли панцерам, але логістика підвела – поразка, 20 тис. втрат.
Київська оборонна операція (7 липня – 26 вересня) стала трагедією: 452 тис. радянських солдатів у “Київському котлі” оточено, полонено 665 тис. Місто впало 19 вересня, а 29–30-го в Бабиному Яру есесівці розстріляли 33 771 євреїв – конвеєр смерті, де люди падали в ями, як каміння в прірву. Одеса трималася до 16 жовтня, евакуйовано 80 тис., але 40 тис. полонених розстріляно.
- 22 червня: початок вторгнення, прикордонні бої.
- Липень–серпень: бої за Умань, оточення Південно-Західного фронту.
- Вересень–жовтень: падіння Києва, Одеси, Харкова (24 жовтня).
- 30 жовтня – 4 липня 1942: оборона Севастополя, героїзм Петрова.
Окупація принесла “новий порядок”: Рейхскомісаріат Україна з Кохом у Рівному, 2,5 млн остарбайтерів угнано до Рейху. Та спалахнув опір – ОУН-Б проголосила Акт 30 червня у Львові, утворивши уряд Яришка.
Окупація та партизанський вогонь: 1941–1943
Під нацистським чоботом Україна стала колонією: голландські фермери на “лейбенсраумі”, євреїв винищено 1,5 млн, ромів і поляків – сотні тисяч. Волинська трагедія 1943-го, коли УПА та польські сили зіткнулися в кривавій бійні, забрала 60–100 тис. життів з обох боків – етнічні чистки в пікантному танці ненависті.
Партизани Сидора Ковпака палили склади, УПА, народжена символічно 14 жовтня 1942-го на Покрову, билася проти обох окупантів. Роман Шухевич очолив її в 1943-му, воїни ховалися в лісах, як вовки в норах, проводячи рейди до 1950-х. Ви не повірите, але УПА тримала 10% Західної України під контролем у 1944-му.
Голокост в Україні – чорна сторінка: від Бабининого Яру до Кам’янського яру під Рівним, де 17 тис. розстріляно. Нацисти знищили 900 тис. – 1,5 млн євреїв, цивільні жертви сягнули 5–7 млн.
1942–1943: перелом на східному фронті
1942-й – Харківські катастрофи: перша битва (жовтень–листопад 1941), друга (травень 1942, оточення Тимошенка), треті (лют–серпень 1943, від Жукова). Сталінградський гул відлунював на Донбасі, де німці копали “Міхверт Лініє”.
Курська дуга (5 липня – 23 серпня 1943) – пік танкового протистояння: 6 тис. танків, Прохорівка з 1200 броньовиками за день. Україна стала полем для “Катюш” і “Тигрів”, Харків звільнено 23 серпня – початок контрнаступу.
Битва за Дніпро (серпень–грудень 1943): форсування, Букринський плацдарм, перше визволення Києва 6 листопада – вуличні бої, 30 тис. втрат.
1944 рік: шлях до перемоги через Карпати
Корсунь-Шевченківська (24 січня – 17 лютого): “Сталінград на Дніпрі”, оточено 56 тис. німців. Рівне-Луцьк (липень), Львовсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня): Манштейн розгромлено, 400 тис. втрат Вермахту.
Яссько-Кишинівська (20–29 серпня) відкрила Балкани, Карпато-Ужгородська (9 жовтня – 28 листопада) витіснила німців з Закарпаття. Фронт відійшов, але УПА продовжила бій з НКВС.
| Дата | Подія | Ключові деталі |
|---|---|---|
| 23.08.1939 | Пакт Молотова-Ріббентропа | Поділ Польщі, Західна Україна в радянській сфері (uk.wikipedia.org) |
| 22.06.1941 | Операція “Барбаросса” | Напад на СРСР, бої на кордоні |
| 29–30.09.1941 | Бабин Яр | 33 тис. євреїв розстріляно |
| 06.11.1943 | Звільнення Києва | Перше в сучасній історії (uinp.gov.ua) |
| 28.10.1944 | Карпати звільнено | Кінець боїв на українських землях |
Таблиця відображає поворотні моменти; повна хронологія охоплює сотні подій. Джерела: uk.wikipedia.org, uinp.gov.ua.
Цікаві факти про Другу світову в Україні
Українці служили в усіх арміях: 7 млн у Червоній армії (23% особового складу), 250 тис. у Вермахті, 120 тис. у польській у 1939-му, тисячі в канадських і британських частинах. Маршал Конєв, українець за походженням, керував 1-м Українським фронтом, що взяв Берлін. УПА скинула 500 літаків і знищила 20 тис. ворогів. Харків змінив руки 4 рази – рекорд фронту. Україна дала світу “Катюшу” – реактивну установку, що лякала нацистів “градом” вогню.
- Найбільша танкова битва: Дубно-Броди, 800 тис. солдатів.
- Київські партизани підірвали 289 ешелонів.
- Остарбайтери: 2,5 млн, половина – жінки й діти.
Ці перлини хроніки показують, як українці плели свою долю в клубку світової війни.
Втрати вражають: 8–10 млн українців, зруйновано 714 міст, 28 тис. сіл. Економіка впала на 40%, але дух вистояв – від бункерів УПА до вуличних боїв Києва. Ця війна не завершилася 1945-го для українців: депортації кримських татар 18 травня 1944-го, партизанська боротьба до 1950-х. Сьогодні Бабин Яр і меморіали нагадують: пам’ять – наша зброя проти забуття.
Залишити відповідь