У 1784 році Іммануїл Кант чітко окреслив суть просвітництва: це вихід людини зі стану неповноліття, коли вона покладається на авторитети, а не на власний розум. Просвітництво охопило Європу другої половини XVII – кінця XVIII століття, перетворивши суспільство з ланцюгів забобонів на арену ідей, де розум став королем. Ця доба народила декларації прав, конституції та віру в прогрес, які досі пульсують у нашому світі.
Освічені уми вірили, що знання розвіє темряву невігластва, а наука та логіка замінять сліпу віру. Від кав’ярень Лондона до салонів Парижа просвітники сперечалися про свободу, рівність і щастя для всіх. Їхні ідеї не просто змінили філософію – вони запалили іскру революцій і сформували сучасну демократію.
Але просвітництво не було одноманітним: у Франції воно вирувало радикалізмом, в Англії – емпіризмом, в Україні – етико-гуманістичними пошуками. Розберемося, як цей інтелектуальний вибух розгорнувся крок за кроком.
Історичні Корені Просвітництва
Просвітництво виросло на ґрунті наукової революції XVII століття. Галілео Галілей довів, що Земля обертається навколо Сонця, Ісаак Ньютон у 1687 році опублікував “Математичні начала натуральної філософії”, де математично описав закони руху та тяжіння. Ці відкриття розтоптали середньовічний світогляд, де церква диктувала істину.
Політичні потрясіння підлили масла у вогонь. Славетна революція 1688 року в Англії скинула Якова II, проголосивши Білль про права, що обмежив королівську владу. У цей час Джон Локк у “Двох трактатах про врядування” (1689) стверджував: влада походить від згоди керованих. Такі події створили атмосферу, де розум перемагав традицію.
Економічний підйом – меркантилізм, торгівля, колонії – збагатив буржуазію, яка фінансувала просвітників. Кав’ярні стали форумами ідей, салони дам – центрами дебатів. Просвітництво не впало з неба: воно проросло з конфлікту між старим і новим світом.
Серцевина Ідей: Розум Над Усе
Просвітники проголосили розум інструментом для перебудови суспільства. Людина народжується доброю, але псується несправедливими інститутами – так вважали вони, натхненні Джоном Локком. Освіта мала визволити потенціал кожного.
Ось ключові принципи в списку, що лягли в основу сучасних прав:
- Природні права: життя, свобода, власність – невід’ємні, як наполягав Локк. Їх не можна відібрати, бо вони дані природою.
- Суспільний договір: держава існує для захисту прав; якщо ні – народ має право на революцію (Руссо, Локк).
- Розділення влади: Монтеск’є в “Дусі законів” (1748) запропонував три гілки, щоб уникнути тиранії.
- Деїзм і толерантність: Бог створив світ як годинник, далі – справа розуму; релігія приватна справа (Вольтер: “Екроїруємо фанатизм!”).
- Прогрес через науку: накопичення знань веде до кращого світу (Кондорсе).
Ці ідеї звучали революційно в еру абсолютизму. Просвітники мріяли про “освічений абсолютизм”, де монархи як Фрідріх II чи Катерина II реформують за розумом. Але реальність часто розчаровувала: Катерина придушила Пугачова, зберігши кріпацтво.
Зірки Просвітництва: Філософи, Що Запалили Світло
Джон Локк: Батько Лібералізму
Англієць Локк (1632–1704) заклав фундамент. У “Есе про людський розум” (1690) він відкинув вроджені ідеї: все знання з досвіду. Його теорія толерантності в “Листах про толерантність” (1689) стала маніфестом проти релігійних війн.
Ви не повірите, але Локк вплинув на Декларацію незалежності США – Джефферсон переписав його фрази слово в слово.
Вольтер: Гострий Язик і Залізна Воля
Француз Франсуа-Марі Аруе (1694–1778), відомий як Вольтер, боровся з церквою та тиранією. “Кандід” (1759) висміював оптимізм Лейбніца: світ – не найкращий, його треба покращувати. Вольтер витягнув Каласа з пастки фанатизму, ставши адвокатом прав.
Його листування з Фрідріхом II – шедевр дипломатії розуму.
Жан-Жак Руссо: Романтик Свободи
Женевець Руссо (1712–1778) у “Суспільному договорі” (1762) заявив: “Людина народжується вільною, а всюди в кайданах”. Він надихнув Французьку революцію, але попередив про небезпеки демократії для малих республік.
Руссо обожнював природу, критикуючи цивілізацію за зіпсованість людини.
Шарль Монтеск’є та Дені Дідро: Система і Енциклопедія
Монтеск’є (1689–1755) аналізував конституції, Дідро (1713–1784) зібрав “Енциклопедію” (28 томів, 1751–1772) – біблію просвітників, тиражем понад 25 тисяч.
Іммануїл Кант: Кульмінація Розуму
Німець Кант (1724–1804) у “Критиці чистого розуму” (1781) розділив феномени й ноумени. Його “Що таке просвітництво?” – гімн автономії.
Просвітництво по Країнах: Від Парижа до Києва
Кожна країна додала свій колорит. У Франції – радикалізм енциклопедистів; в Англії – емпіризм Юма; в Німеччині – класицизм Лессінга.
| Країна | Ключові фігури | Особливості |
|---|---|---|
| Франція | Вольтер, Руссо, Дідро | Антиклерикалізм, енциклопедизм |
| Англія | Локк, Юм | Емпіризм, толерантність |
| Німеччина | Кант, Гердер | Філософська глибина |
| Україна | Сковорода, Каразін | Етико-гуманізм (uk.wikipedia.org) |
| Америка | Джефферсон, Франклін | Практичний республіканізм |
Таблиця ілюструє різноманітність. Дані з uk.wikipedia.org та history.org.ua. В Україні Григорій Сковорода (1722–1794) шукав “сродне діло” – покликання, критикуючи соціальний гніт. Василь Каразін заснував Харківський університет у 1805, поширюючи світло знань.
Американське просвітництво втілилося в Декларації незалежності 1776: “Всі люди створені рівними”.
Культурний Вихор: Література, Мистецтво, Суспільство
Просвітництво торкнулося всього. Література: “Робінзон Крузо” Дефо – гімн самодостатності; “Подорожі Гуллівера” Свіфта – сатира на вади. В Україні Іван Котляревський у “Енеїді” (1798) іронізував над панщиною.
Мистецтво: рококо з його граціозністю поступилося неокласицизму – строгому, раціональному. Архітектура Пантеону в Парижі символізує велич розуму.
Масонство та академії – Harvard, Петербургська – стали осередками. “Енциклопедія” Дідро тиражем 25 тис. поширила знання масово.
Тіні на Світлі: Критика Просвітництва
Не всі захоплювалися. Едмунд Берк у “Роздумах про революцію у Франції” (1790) попереджав про хаос від радикалізму. Романтики як Гете оплакували втрату почуттів. Французька революція 1789 з Терором дискредитувала надмірний оптимізм.
Сьогодні постмодерністи як Фуко критикують просвітництво за колоніалізм та інструменталізацію розуму.
Цікаві Факти Просвітництва
Вольтер виграв у лотерею 42 тисячі ліврів – і подвоїв їх спекуляціями, фінансуючи енциклопедію.
Руссо віддав п’ятьох дітей до притулку, але писав трактат про виховання.
Франклін винайшов блискавкопровідник і подвійні окуляри, демонструючи практичність розуму.
Сковорода мандрував босоніж, проповідуючи: “Світ ловив мене, та не спіймав”.
Кант ходив однаковим маршрутом щодня – сусіди наводили годинник за ним!
Відлуння в Сьогоденні: Просвітництво Сьогодні
Ідеї просвітництва живуть у ООНівській Декларації прав людини (1948), ЄС, наукових проривах. Стівен Пінкер у “Просвітництво зараз” (2018) доводить: з 18 століття злочинність впала на 90%, грамотність зросла з 15% до 86% (станом на 2025, World Bank).
У 2026 році, серед викликів AI та популізму, розум кличе до толерантності. В Україні реформи освіти відлунюють Каразіним. Просвітництво нагадує: прогрес – не дарунок, а щоденна праця розуму.
Ці ідеї не вмирають – вони еволюціонують, чекаючи нових мислителів, готових нести факел далі.
Залишити відповідь