Морозний вітер пронизав село ранком 27 грудня, коли селяни виводили коней на подвір’я, посипаючи їм солому з дрібними срібними монетками. Цей день, третій після Рождества Христового, в Україні відомий як Степанів день або День святого Стефана – пам’ять про першого християнського мученика, чиє ім’я стало символом незламної віри. У православній традиції, яку сповідує більшість українців, саме 27 грудня церква вшановує Стефана Первомученика, диякона, забитого камінням за проповідь Євангелія. Це не просто дата в календарі, а місток між біблійними подіями першого століття та нашими родинними звичаями, де турбота про худобу переплітається з молитвами за міцне здоров’я.
Святий Стефан постає перед нами як молодий, палкий захисник віри, чия смерть у 36 році нашої ери розкрила жорстокість переслідувань ранніх християн. Згідно з Книгою Діянь Апостолів, він був одним із семи дияконів, обраних апостолами для служіння бідним. Його чудеса та промови дратували юдейських лідерів, і на суді синедріону Стефан виголосив вогненну речь про гріхи народу, побачивши перед смертю Ісуса по правиці Бога. “Господи, не зарахуй їм гріха цього!” – вигукнув він, прощаючи катів. Така жертва робить його прикладом для кожного, хто стикається з випробуваннями, нагадуючи, що справжня сила – у прощенні та стійкості.
Уявіть, як цей біблійний сюжет оживає в українських селах: коні, годовані з срібного посуду, щоб відігнати хвороби, пастухи, що скріплюють угоди за спільним столом. День святого Стефана в Україні – це кульмінація різдвяних свят, коли колядки ще лунають, а родини збираються за кутею вдруге. Тут переплітаються релігійна шана та народна мудрість, роблячи свято близьким і теплим, наче обійми старого друга.
Хто такий святий Стефан: від диякона до першомученика
Стефан, чиє ім’я грецькою означає “вінок” або “корона”, уособлює перемогу духу над смертю. Народжений у першому столітті, ймовірно, з еллінських юдеїв, він швидко став ключовою фігурою в єрусалимській громаді. Апостоли обрали його для дияконства, аби той роздавав їжу сиротам і вдовицям, звільнивши себе для молитви. Але Стефан не обмежився милосердям – його проповіді та чуда, як зцілення хворих, привернули натовпи.
Конфлікт спалахнув, коли члени синагоги “відпущених” – вихідців з різних земель – не витримали його аргументів. Вони підкупили свідків, звинувативши в богохульстві проти Мойсея та Храму. На суді Стефан не виправдовувався, а навпаки, розкрив історію Ізраїлю як ланцюг непослуху Богу, кульмінуючи вбивством Христа. Толпа, осліплена гнівом, витягла його за міські мури. Серед тих, хто стеріг одяг катів, стояв юний Савл – майбутній апостол Павло. Ця сцена, описана в Діяннях 7, стала поворотним моментом для Церкви: кров Стефана запліднила перші паростки християнства.
Мощі мученика, знайдені в 415 році в Кафоргамалі біля Єрусалима, стали джерелом чудес – зцілення від хвороб, вигнання бісів. Їх перенесли до Константинополя, Риму, навіть до України в давні часи. У іконописі Стефан зображений юнаком у дияконських шатах з камінням у руках, символом його слави. Його шанують не лише як мученика, а й покровителя каменярів, ткачів та страждаючих від головного болю – адже каміння, що убило, стало знаком вічного вінця.
Чому саме 27 грудня: календарні особливості та зв’язок з Різдвом
Дата святкування Стефана тісно пов’язана з Рождеством Христовим, підкреслюючи контраст: радість втілення Бога і перша кров за Нього. У західному літургійному календарі – 26 грудня, другий день Різдва, бо григоріанський календар випереджає юліанський на 13 днів. Православні та греко-католики в Україні дотримуються 27 грудня – третій день, завершуючи різдвяний триптих: Різдво, Собор Богородиці, Степан.
Ця послідовність не випадкова. Ранньохристиянська традиція розмістила пам’ять мученика одразу після Різдва, аби нагадати: радість Спасителя супроводжується стражданнями Його учнів. У Візантії та Київській Русі свято входило до Святок – дванадцяти днів гулянь з колядками та щедруванням. Навіть у 2026 році, попри сучасний ритм життя, цей день лишається вихідним для вірян, з богослужіннями, де читають тропар: “Первомучениче і Архідияконе Стефане, моли Христа Бога про нас”.
В Україні, де православ’я домінує, Степанів день переходить у народний календар як “Степанові труди”. Тут акцент на практичність: підготовка до зими, угоди з пастухами. Ця унікальність вирізняє українське святкування серед європейських, де більше фольклору та державних вихідних.
Народні традиції та звичаї Степанів день в Україні
Українські предки бачили в святому Степані захисника худоби, особливо коней – символів достатку. 27 грудня господарі виганяли тварин на мороз, аби загартувати, а потім годували з срібного посуду чи посипали зерном з монетами. Вважалося, що срібло відганяє лихе, роблячи коней здоровими цілий рік. Пастухи укладали контракти з селянами за чаркою горілки та кутею – пастух ставив напій, господарі закуску.
Жінки уникали гострих предметів: ножів, голок, коси – бо Стефана забили камінням, а ріжучі інструменти притягують біду. Замість цього займалися легкою працею: годуванням птиці, прибиранням хлева. Дівчата ворожили на шлюб, розсипаючи зерно на стіл: парні зерна обіцяли весілля, непарне – самотність.
- Годування худоби сріблом: Коням клали в ясла ложку чи монету, аби захистити від чуми та лихоманки – ритуал, що зберігся в Карпатах і Полтавщині.
- Найм пастухів: Спільна трапеза скріплювала угоду; пастухи славилися веселими піснями, що переходили в колядки.
- Обряд “змивання печалі”: Дівчата лили воду в “пагубну” чашу, шепочучи біди, аби Степан їх забрав – магічний акт очищення.
- Щедрування та колядки: Хлопці переодягалися, ходили по хатах, співаючи про Степана як вершника на білому коні.
Після обрядів родини сідали за стіл з рештками різдвяних страв: кутя, вареники з капустою, узвар. Ці звичаї не лише розважали, а й забезпечували добробут – адже зима вимагала міцної худоби для весни.
Прикмети на Степанів день: прогнози від предків
Погода 27 грудня вважалася пророчою. Іній на гілках обіцяв рясний хліб, снігопад – гриби й ягоди, а ворони на снігу з червоним місяцем – потепління. Дрібні пташки, що ховаються, віщували заметіль, а чисте небо – мороз до Старого Нового року.
- Іній на деревах – врожай зернових.
- Сніг валить – сирий літо з грибами.
- Вітер з півдня – тепла зима.
- Кущі в інеї – сіно родитиме.
Ці прикмети, перевірені століттями, досі шепочуться бабусями, додаючи святу шарму загадковості.
День святого Стефана у світі: від Ірландії до Фінляндії
Поки в Україні дбають про коней, у католицькій Європі 26 грудня гуляють з фольклором. Це державне свято в 20+ країнах: Австрія, Німеччина, Італія, Хорватія. У Каталонії їдять канеллони з індичкою, у Фінляндії – паради на санях. Ірландія славиться Wren Day: хлопці в масках ловлять горобця (тепер солом’яну ляльку), співаючи: “День Рена, день Рена!”.
Ось порівняльна таблиця традицій:
| Країна/Регіон | Дата | Ключові звичаї |
|---|---|---|
| Україна | 27 грудня | Годування коней сріблом, найм пастухів, заборона на ножі |
| Ірландія | 26 грудня | Wren Day – ходи з “реном”, пантоміми |
| Каталонія | 26 грудня | Канеллони, сімейні трапези |
| Фінляндія | 26 грудня | Санні з конями, весілля |
| Австрія | 26 грудня | Катання верхи, “каменування” фігур |
Джерела даних: uk.wikipedia.org (розділ про День святого Стефана).
Ці відмінності показують, як універсальний мученик адаптувався до локальних культур – від коней в Україні до карнавалів в Ірландії.
Сучасне святкування в Україні: родинні традиції 2026 року
У 2026 році, з його викликами війни та відбудови, Степанів день набуває нового сенсу – стійкості та єдності. Церкви переповнені: у Києво-Печерській Лаврі чи Почаївській – літургії з тропарем Стефану. Родини збираються онлайн, якщо хтось за кордоном, ділячись фото коней чи куті в Instagram з хештегами #СтепанівДень.
У Карпатах вертепні дійства оживають біблійну драму каменування, а в містах – благодійні ярмарки для ЗСУ, натхненні милосердям диякона. Молодь адаптує ворожіння в TikTok-челенджі, а фермери на Полтавщині досі годують худобу сріблом. Ви не повірите, але в селах Запоріжжя пастухи укладають угоди цифрово, але з чаркою – традиція жива!
Поради для сучасних українців: відвідайте церкву рано, пригостіть тварин зерном, уникайте сварок – Степан учив прощення. Це день, коли віра стає щитом для родини.
Цікаві факти про День святого Стефана
- Серед катів Стефана був Савл, що став Павлом – його молитва навернула переслідувача.
- У Ірландії “убивали” горобця символічно, бо той зрадив Христа, співаючи катам.
- Мощі Стефана зцілювали: у 415 році їх знайшли зціленими сліпими.
- В Україні Степан – покровитель від головного болю, бо каміння вдарило по голові.
- У Фінляндії день ідеальний для весіль – 27 грудня одружують тисячі пар щороку.
- Собор Святого Стефана у Відні – один з найбільших готичних храмів, символ Австрії.
Коли сутінки опускаються 27 грудня, а зірки мерехтять над засніженими полями, Степанів день шепоче: віра – це не слова, а дія, як турбота про близьких чи прощення ворогам. У цьому ритмі колядок і морозного crunchу під ногами свято кличе до серця, обіцяючи сили на весь рік.
Залишити відповідь