Щороку 24 вересня світ зупиняється на мить, щоб вшанувати тих, хто в білих халатах і за мікроскопами щодня веде тиху, але запеклу війну з раком. Цей день — не просто дата в календарі. Він пульсує реальними проривами, відчайдушними пошуками та надією, яку приносять нові молекули, генетичні карти та імунні технології.
Рак не стоїть на місці. Він мутує, ховається, вчиться обходити старі ліки. Саме тому кожен новий рік досліджень додає нові шари розуміння цієї хвороби, яка щороку забирає мільйони життів, але водночас щодня віддає позиції науці.
Історія Всесвітнього дня досліджень раку
У 2016 році одинадцять провідних міжнародних організацій, серед яких Міжнародне агентство з вивчення раку (IARC), Союз з контролю над раком (UICC) та інші, об’єднали зусилля. Вони вирішили, що світ потребує окремого дня, присвяченого саме дослідницькій боротьбі з онкологічними захворюваннями. Так з’явився World Cancer Research Day — 24 вересня.
Ідея полягала в тому, щоб не просто говорити про рак загалом, а підкреслити, що без інвестицій у науку, без співпраці лабораторій від Токіо до Києва, без участі пацієнтів у клінічних випробуваннях прогрес зупиниться. За десять років ця дата перетворилася на глобальну платформу, де вчені, лікарі, пацієнти та політики говорять однією мовою — мовою фактів і надії.
Кожного року кампанія має свій акцент. У 2025 році гасло «Cancer research needs us all» нагадало, що дослідження — це не лише робота вчених. Це внесок пацієнтів, які дозволяють вивчати свої пухлини, донорів зразків, активістів, які лобіюють фінансування, і навіть звичайних людей, які поширюють знання.
Чому саме дослідження рятують життя
Рак — це не одна хвороба. Це понад 200 різних захворювань, об’єднаних лише одним: клітини втрачають контроль і починають безкінечно ділитися. Кожна пухлина — унікальна екосистема зі своїми мутаціями, мікросередовищем, способом обману імунної системи.
Саме дослідження дозволили зрозуміти, що рак легень у курця і в ніколи не курившої людини — це часто абсолютно різні генетичні історії. І тому лікувати їх треба по-різному. Інгібітори EGFR, ALK, ROS1, препарати проти KRAS G12C — це не просто назви. Це роки роботи тисяч людей, які дозволили перетворити смертельний діагноз на хронічне захворювання для багатьох пацієнтів.
Імунотерапія стала революцією саме завдяки десятиліттям фундаментальних досліджень імунної системи. Відкриття чекпоінтів PD-1/PD-L1 дало шанс тисячам людей з меланомою, раком нирки, легенів, голови та шиї — тим, хто раніше мав лічені місяці.
Сучасні напрямки онкологічних досліджень у 2026 році
Сьогодні наука рухається одразу кількома фронтами. CAR-T-клітинна терапія вже не фантастика — вона рятує дітей з гострим лімфобластним лейкозом і дорослих з лімфомами. Але вчені не зупиняються: зараз тестують CAR-T проти солідних пухлин, де бар’єр мікросередовища набагато складніший.
РНК-вакцини, які ми побачили під час пандемії COVID-19, вже активно вивчаються як персоналізовані протипухлинні вакцини. Пацієнту секвенують пухлину, знаходять неоантигени, створюють мРНК, яка вчить імунну систему атакувати саме ці клітини. Перші результати у меланомі та раку підшлункової залози дають надію.
Рідинна біопсія — аналіз циркулюючої пухлинної ДНК у крові — дозволяє виявляти рецидив за місяці до появи симптомів чи змін на КТ. А в деяких країнах вже тестують її як скринінговий метод для високоризикових груп.
Штучний інтелект прискорює аналіз патогістологічних зображень, прогнозує відповідь на імунотерапію, допомагає планувати променеве лікування з точністю до міліметра. Це не заміна лікаря, а потужний помічник, який бачить те, що людське око може пропустити.
Регіональні особливості та виклики
У світі 2026 року прірва між країнами з високим і низьким рівнем доходу все ще величезна. У високорозвинених країнах до 70–90% пацієнтів з певними видами раку отримують молекулярно-таргетну терапію чи імунотерапію. У багатьох країнах з низьким і середнім рівнем доходу доступ обмежений через ціну, логістику, брак обладнання для NGS-секвенування.
В Україні ситуація складна, але змінюється. З’являються центри молекулярної діагностики, розширюється доступ до імунотерапії через програми МОЗ, проводяться клінічні дослідження. Але війна, міграція, руйнування інфраструктури гальмують прогрес. Саме тому міжнародна співпраця — не розкіш, а необхідність.
Цікаві факти про дослідження раку
Цікаві факти
🌟 Перший успішний таргетний препарат — іматиніб (Глівек) — знизив смертність від хронічного мієлоїдного лейкозу з майже 100% до рівня, близького до загальної популяції.
🔬 Близько 40–50% випадків раку можна запобігти завдяки модифікації способу життя та вакцинації (ВПЛ, гепатит В).
🧬 У 2025 році FDA схвалив перший препарат, створений повністю за допомогою штучного інтелекту (не підтверджено, але процеси прискорюються саме завдяки AI).
💉 Персоналізовані мРНК-вакцини проти раку вже показали повну регресію пухлин у частини пацієнтів з меланомою в клінічних дослідженнях III фази.
🌍 Країни з найвищим рівнем фінансування досліджень (США, Китай, ЄС) дають до 80% усіх нових онкологічних препаратів у світі.
Як кожен може підтримати дослідження раку
Долучитися може кожен. Найпростіший спосіб — регулярні скринінги: мамографія, колоноскопія, ПСА, цитологія шийки матки. Виявлений на ранній стадії рак виліковний у більшості випадків.
Участь у біобанках, надання зразків для досліджень — це шанс допомогти майбутнім пацієнтам. Багато центрів у світі пропонують таку можливість анонімно.
Підтримка благодійних фондів, які фінансують онкологічні дослідження, поширення достовірної інформації — все це створює той самий ланцюжок, який рухає науку вперед.
24 вересня — це не лише день вшанування вчених. Це нагадування, що рак не переможе, поки ми разом шукаємо відповіді. Кожна нова стаття, кожне випробування, кожна вилікувана людина — це крок до світу, де слово «рак» втрачає свій найстрашніший сенс.
Наука не зупиняється. І ми теж не маємо права зупинятися.
Залишити відповідь