Сонячні промені ковзають по Дніпру, а в повітрі витає солодкий аромат стиглих кавунів – саме так уявляється Херсон у третю суботу вересня. У 2026 році це 19 вересня, день, коли місто оживає спогадами про славне минуле й непохитну волю сьогодення. Херсонці, розкидані вітрами долі, збираються в думках біля рідних вулиць, парків і набережної, де колись лунали мелодії гала-концертів і сміх ярмарків. Це свято не просто дата в календарі – це пульс Таврії, що б’ється попри обстріли й розлуки.
Засноване як фортеця для Чорноморського флоту, Херсон з перших днів став символом сили. Тепер, у часи, коли місто стоїть на правому березі під постійним тиском, День Херсона нагадує: коріння глибоке, стебло гнучке, як у таврійської дині. Розповідаю все по поличках – від історичних коренів до сучасних сподівань, з деталями, які роблять цю дату живою.
Коріння в імперських амбіціях: як народився Херсон
Уявіть гарячий червень 1778 року: степи Таврії дихають спекою, а на правому березі Дніпра з’являється указ імператриці Катерини II. 18 червня підписано документ про закладку фортеці й верфі – бази для майбутнього флоту, що мав приборкати Чорне море. Князь Григорій Потьомкін-Таврійський, той самий “серденько” Катерини, став головним натхненником. Він доручив Іванові Ганнібалу, прадідушу Пушкіна, очолити будівництво. За кілька місяців зросли вали, бастіони, арсенали – Херсонська фортеця вражала іноземних послів своєю потужністю.
Назва не випадкова: від античного Херсонеса Таврійського, грецького “Χερσόνησος” – півострів. Місто на мисі, де степ переходить у ріку, мало стати “містом корабелів”. У 1783-му спустили на воду фрегат “Слава Єкатєріни”, а згодом тут ковали перемоги Суворова й Ушакова. До 1803-го Херсон офіційно став містом, центром губернії. Ці сторінки історії – не сухі дати, а драма амбіцій, де козацькі ватажки Сидір Білий чи Антон Головатий пліч-о-пліч з росіянами будували нове життя.
Хронологія тих часів вражає динамікою: зруйнована Запорізька Січ у 1775-му перетворила Старий Перевіз на повітовий центр, а Олександр-Шанц 1737-го став прототипом фортеці. Херсон ріс, як бурхливий Дніпро навесні, приваблюючи купців, ремісників і моряків. За даними uk.wikipedia.org, перші поселення тут сягають XVII століття, але справжній розквіт – саме з 1778-го.
Чому вересень, а не червень: еволюція свята
Логічно святкувати 18 червня, день указу, але традиція обрала третю суботу вересня з 1978-го – 200-річчя. Тоді радянська влада влаштувала грандіозні гуляння: паради, феєрверки, концерти в парку Слави. Вересень пасував до жнив, бахчевих фестивалів – Херсонщина ж арбузова столиця! Рішення міськради закріпило дату, і з тих пір вона стала магнітом для родинних посиденьок.
До революції свят не було – фокус на імператорських ювілеях. У радянські часи додався День визволення 13 березня (з 1944-го, коли Червона армія прогнала нацистів). Сьогодні обидві дати переплітаються: березень – про героїзм Другої світової, вересень – про мирне життя. У 2026-му 19 вересня може стати поворотним, якщо обстріли вщухнуть, – херсонці мріють про повернення традицій.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 18 червня 1778 | Указ Катерини II про заснування |
| 1783 | Спуск першого корабля |
| 13 березня 1944 | Визволення від нацистів |
| 11 листопада 2022 | Деокупація ЗСУ |
| 19 вересня 2026 | День міста |
Таблиця ілюструє ключові віхи – від флотоводства до боротьби за свободу. Джерело: uk.wikipedia.org та suspilne.media.
Яскраві барви мирних свят: ярмарки, концерти, феєрія
До 2022-го День Херсона вибухав кольорами. На площі Свободи й набережній розгорталися ярмарки: кіоски з херсонськими кавунами, динями, домашніми пиріжками, медом. Фестиваль “Херсон-кавун” ставав хайлайтом – гості смакували сорбет з арбузів, шурпу по-чабанськи, баклажани по-херсонськи. Діти малювали на кавунах, а найменший чи найбільший отримував призи.
Концертні сцени кипіли: місцеві рок-гурти, етно-колективи, зірки естради. “Таланти Херсонщини” – ярмарок успіху з хореографією, вокалом. Етнофест об’єднував культури: кримських татар, болгар, греків. Феєрверки над Дніпром завершували ніч, а паради з реконструкторами фортеці переносили в 1778-й.
- Ярмарок смаків: понад 100 кіосків з бахчевими, винами, сирами – акцент на локальних фермерах.
- Концертна програма: від фольклору до року, з гала-концертом у парку Слави.
- Спортивні змагання: турніри з гандболу (“Дніпрянка”), футзалу (“Продексім”).
- Виставки: майстер-класи карвінгу на кавунах, ремесла.
Ці елементи робили свято родинним фестивалем, де степовий вітер змішувався з ароматом свіжої юшки. Перехід до війни змінив усе, але дух зберігся.
Цікаві факти про День Херсона
Херсон має 11-метровий сонячний годинник – один з найдивніших в Україні, за версією Forbes. Під містом мережа катакомб, де ховалися від набігів. Сировина для валіз Louis Vuitton йшла з місцевих дубильних фабрик. У 2022-му Херсон став “Містом-героєм” – першим на півдні. А кавуни тут не просто ягода: з них варять бекмес і сорбет, символізуючи солодкість життя попри труднощі.
Війна та стійкість: як Херсон відзначає свято сьогодні
З 6 березня по 11 листопада 2022-го окупація сковувала місто, як лещата. Деокупація ЗСУ стала тріумфом – колони техніки на набережній, сльози радості. Та обстріли з лівого берега тривають: затоплення Каховської ГЕС у 2023-му змило поля, пошкодило тисячі будинків. У 2024-2025 роках масових гулянь немає – лише тихі заходи: онлайн-привітання, концерти для ВПО, меморіали героям.
Херсонці адаптувалися креативно: флешмоби у вишиванках, кавунові інсталяції “Україна – це Херсон”. Населення скоротилося до 60 тис. (2025), але дух незламний. Співачка Светлана Тарабарова, херсонка, розчулила мережу піснею для міста. У 2026-му, попри прогнози, сподіваємося на повернення ярмарків – хай навіть у парках-побратимах, як у Нанті чи Бонні.
Символи, що тримають на плаву: фортеця, кавун, Дніпро
Герб з Очаківською брамою – нагадування про фортецю, що пережила століття. Кавун – король бахчі: Херсонщина вирощує сорти “херсонський дар”, вагою до 30 кг. Фестивалі на Осокорівці чи Голій Пристані перетворювали степ на свято. Дніпро – ріка-годувальниця, порт, що годував металообробку, суднобудування.
- Фортеця: вали, В’їзна брама – пам’ятки XVIII ст.
- Кавун: символ родючості, з фестивалями карвінгу.
- Парки: “Херсонська фортеця” – найстаріший, з 1783-го.
Ці ікони надихають: кавун – соковитий, як надія, фортеця – міцна, як воля.
Херсонці, що сяють яскраво: від Потьомкіна до Барських
Місто породило зірок. Григорій Потьомкін – засновник, стратег. Федір Ушаков – адмірал, канонізований. Сучасні: Лариса Латиніна – олімпійська гімнастка з 18 золотими. Макс Барських – поп-ідол, Георгій Делієв – актор (“Д’Artаньян”), Сергій Гармаш – зірка кіно. Спорт: Олексій Головко – тренер, Юрій Максимов – футболіст.
Ви не повірите, але Моше Шарет, прем’єр Ізраїлю, – херсонець! Олексій Шовкуненко малював Таврію аквареллю. Герої сьогодення: Ярослав Козлов, загиблий 2023-го. Ці постаті – жива гордість Дня Херсона.
Гастрономія свята: смак степу в кожному шматочку
Херсон – рай для гурманів. Юшка з судака й тарані, шурпа з баранини, ікра з кабачків. Кавуни – не просто десерт: сорбет, бекмес, салати. На ярмарках дегустують вина з таврійських терруарів. Порада: готуйте “кавун по-херсонськи” – з фетою й м’ятою, свіжість степу на тарілці.
У 2026-му, хай віртуально, херсонці розділять шматочок цього смаку. Місто відроджується: нові парки, фестивалі в Європі-побратимах. День Херсона – не кінець розповіді, а обіцянка: Таврія цвістиме, як поле динь під сонцем.
Залишити відповідь