Коли нотаріус ставить останню крапку під дарчою на квартиру чи будинок, здається, що все вирішено назавжди. Але життя кидає виклики: родинні сварки, хвороби, борги чи просто передуманість. Так, договір дарування оскаржити можна, і це робиться виключно через суд. Головне — мати вагомі підстави, як обман чи тиск, і вкластися в чіткі строки, інакше двері правосуддя зачиняться перед носом.
Уявіть родину, де мама подарувала єдину квартиру молодшому сину, а старший брат, дізнавшись про борги молодшого, кидається в бій. Суд може визнати угоду недійсною, якщо виявиться фіктивність — коли дарування прикриває продаж чи уникнення стягнення. За даними судової практики, такі справи становлять левову частку оскаржень, особливо коли кредитори чують дзвінок тривоги.
Але не все так просто: загальний строк позовної давності — три роки з моменту, коли ви дізналися про порушення, а для розірвання за ініціативою дарувальника — лише рік. З 4 вересня 2025 року, після скасування зупинки через воєнний стан Законом №4434-IX, строки оживають з новою силою, і запізнення коштує дорого. Тепер розберемося глибоко, крок за кроком, чому і як це працює.
Підстави для оскарження: від класичних до хитрих
Договір дарування — це безоплатна передача майна, де дарувальник добровільно розлучається з благом (ст. 717 Цивільного кодексу України). Оскарження йде двома шляхами: визнання недійсним (ст. 215 ЦКУ) або розірвання за спеціальними правилами (ст. 727). Перше ширше, друге — для живих дарувальників.
Почніть з загальних підстав недійсності. Якщо угода суперечить закону чи моральним засадам — вона нікчемна автоматично (ст. 216), без суду. Але частіше оскаржують як спірну (ст. 217): помилка, обман, насильство чи загроза (ст. 229-234). Помилка буває істотною, коли дарувальник не усвідомлював наслідків — наприклад, подумав, що підписує заповіт, а не дарчу. Судова практика рясніє такими історіями: літня жінка, вірячи обіцянкам догляду, віддає квартиру, а потім лишається на вулиці.
Спеціальні підстави для дарування вражають гостротою. Дарувальник може вимагати розірвання, якщо обдарований вчинив злочин проти нього чи близьких — побиття, образа чи навіть наклеп. Або якщо дарувальник тяжко захворів, і обдарований перестав виконувати обов’язки турботи. Ще варіант: розтрата чи знищення дарунку, як от продаж квартири замість утримання. Ці норми ст. 727 ЦКУ захищають слабких, роблячи дарування не сліпим жестом, а умовною угодою з душею.
- Фіктивність: угода на папері, а на ділі — прихований продаж чи захист від кредиторів. Кредитори оскаржують за ст. 234, доводячи недобросовісність.
- Насильство чи обман: фізичний тиск рідко, але психологічний — шантаж родичами — трапляється часто. Докази: свідчення сусідів, медичні довідки про стрес.
- Недієздатність: дарувальник у комі чи деменції. Потрібна судово-медична експертиза на момент підпису.
- Порушення форми: без нотаріуса для нерухомості — угода мертва з народження (ст. 719).
Після списку підстав варто наголосити: кожна потребує доказів, бо суд не вірить на слово. Зібрали пакет — вперед, але з адвокатом, бо самотужки тонуть у формальностях.
Хто стоїть за позовом: не тільки дарувальник
Дарувальник — король оскарження, бо воля його первинна. Він може подати на розірвання живий, не чекаючи могили. Але після смерті естафету беруть спадкоємці — діти, онуки, якщо дарування порушив їхні права. Кредитори дарувальника чатують на фіктивні угоди, а співвласники майна — на угоди без їхньої згоди.
Обдарований рідко оскаржує — навіщо кусати руку дарувальника? Але якщо дарувальник передумав до передачі, обдарований може боронити своє. Треті особи, як сусіди чи держава, вступають, коли угода загрожує суспільним інтересам — скажімо, дарування арештованого майна.
- Дарувальник або його представник — пріоритет для розірвання.
- Спадкоємці — якщо дарування зменшило їхню частку (обов’язкова частка ст. 1241).
- Кредитори — для захисту боргів, з доведенням свідомого уникнення.
- Співвласники — без згоди один не розпоряджається спільним.
Цей список показує: коло широке, але кожен потребує легітимного інтересу. Без нього суд скаже “ні” на порозі.
Строки позовної давності: годинник цокає невблаганно
Час — ворог номер один. Загальна позовна давність — три роки з моменту, коли дізналися чи мали дізнатися про порушення (ст. 257, 261 ЦКУ). Для розірвання за ст. 728 — рік з аналогічного моменту. Воєнний стан призупиняв біг з 2022-го, але з 4 вересня 2025-го (Закон №4434-IX) усе оживає: пропущені дні не рахуються, але тепер гайда вперед.
Приклад: дізналися про дарчу через 2,5 роки — ще є шанс. Але для злочину обдаровуваного — рік з вироку суду. Поновлення можливе за поважних причин: хвороба, війна, обман. Судова практика строгість підкреслює — пропустив, програй.
| Підстава | Строк | З якого моменту |
|---|---|---|
| Розірвання (ст.728) | 1 рік | Дізнання про підставу |
| Недійсність (ст.257) | 3 роки | Дізнання про порушення |
| Фіктивність кредиторами | 3 роки | Дізнання про угоду |
Джерела даних: Цивільний кодекс України (zakon.rada.gov.ua), судова практика (reyestr.court.gov.ua). Таблиця спрощує, але реальність — з нюансами воєнного коригування.
Процедура оскарження: від позову до вироку
Все тільки судом — районний за місцем проживання обдаровуваного чи майна. Позовна заява: вимога визнати недійсним, витребувати майно, докази. Держмито — 1,5% від ціни спору, але для спадкоємців пільги. Термін розгляду — місяці, апеляція, касація в Верховному Суді.
Кроки детально:
- Збір доказів: нотаріальні копії, свідки, експертизи (психіатрична, почеркознавча).
- Позов: чітко підстави, розрахунок мит, клопотання про забезпечення (арешт майна).
- Суд: дебати, допит, експертиза. Обдарований контратакує — “добровільно!”
- Рішення: якщо за вас — держреєстрація повернення.
- Виконання: виконавча служба конфіскує, якщо опір.
Витрати: адвокат 20-50 тис. грн, експертиза 10 тис., мито. Але перемога варта — квартира на мільйон повертається.
Доказова база: що переконує суддю
Емоції — ні, факти — так. Медсправки про деменцію, записи розмов з погрозами, виписки про борги до дарування. Експертиза волі — золото: чи розумів дарувальник суть? Судова практика (справа №496/4748/21) показує: без належного повідомлення апеляція скасовується, справа йде заново.
Ключ: доведіть вплив на волю — це серце перемоги.
Типові помилки при оскарженні
Багато хто спотикається на очевидному, перетворюючи шанс на провал. Ось найгостріші шипи на шляху.
- Пропуск строку: “Дізнаюся пізніше — оскаржу” закінчується відмовою. Навіть з поновленням через війну — рахуйте дні з 2025-го.
- Брак доказів: “Він тиснув!” без свідків чи аудіо — казка для судді. Збирайте заздалегідь: виписки, протоколи поліції.
- Плутанина з заповітом: Дарування діє миттєво, заповіт — посмертно. Оскаржуєте не те — програш.
- Ігнор форми: Усна дарча на хату? Ніхто не визнає. Нотаріус — святе.
- Самостійність без юриста: Позов з помилками — сміття. Формулювання вбивають справу.
Ці пастки з’їдають тисячі позовів щороку. Уникайте — і шанси злетять у небо.
Наслідки успішного оскарження: повернення і податки
Договір недійсний — retroactively, ніби не було. Майно повертається дарувальнику, реєстрація скасовується. Обдарований відшкодовує витрати, податки. Податок на дарування? Для близьких нуль, але оскарження може викликати перевірку ДПС.
Якщо майно перепродане — ланцюгова реакція, суд витребує з добросовісного набувача, якщо доведено фіктивність. Емоційний удар: сім’ї розпадаються, довіра тане, але закон стоїть горою за справедливість.
Сучасні тренди: війна і цифрова ера
З 2022-го оскаржень побільшало: евакуація, стрес, фіктивні дарування для “захисту” від обстрілів. Верховний Суд у 2025-му (огляди практики) наголошує на онлайн-доказах — чати з погрозами як золото. Тренд: експертизи волі через Зум, арешт онлайн-реєстрів.
У 2026-му цифра спрощує, але не замінює живі свідчення.
Родинні угоди тепер як мости через прірву — міцні чи хиткі залежить від вас. З адвокатом, доказами і вчасно — перемога реальна, і майно повернеться в надійні руки.















Залишити відповідь