Швидкість понад три тисячі кілометрів на годину, дальність до трьохсот кілометрів і бойова частина, здатна розірвати корабель навпіл – ось що робить П-800 Онікс справжнім кошмаром для флотів. Ця надзвукова протикорабельна ракета, відома також як 3М55 чи Yakhont на експорті, з 2022 року регулярно тероризує українські порти, летячи з окупованого Криму на висоті всього десять метрів над хвилями. Її маневреність і автономність дозволяють облітати радари, а ударна сила перетворює інфраструктуру на руїни, як це сталося в Одесі чи Миколаєві.
Створена ще в радянські часи, Онікс еволюціонувала в універсальну зброю, здатну вражати не лише кораблі, а й наземні об’єкти. З Бастіон-П на березі чи з фрегатів у морі вона несе 300 кілограмів вибухівки, проникаючи крізь броню. У 2025-2026 роках росіяни модернізували її головку самонаведення, роблячи ще стійкішою до перешкод, і тепер запаси сягають кількох сотень одиниць.
Але що ховається за цією блискавичною машиною смерті? Розберемо по кісточках, від двигуна до траєкторій, і з’ясуємо, чому її так важко збити Patriot’ами чи SAMP/T.
Від радянських ескізів до російської загрози: шлях народження Онікс
Усе почалося наприкінці 1970-х у Центральному конструкторському бюро машинобудування під керівництвом Герберта Єфремова. Радянські інженери хотіли створити універсальну ракету, яка б замінила застарілі “Базальти” та “Граніти”, – щось компактне, надзвукове й здатне запускатися з будь-якої платформи. Перші стендиви випробували в 1983-му, а серійне виробництво запустили в 1987 на заводах НПО Машиностроєнія в Реутові.
Прийняття на озброєння відбулося в 2002 році, коли ВМФ Росії отримав перші корабельні версії. Тоді ж з’явилася експортна Yakhont з обмеженою дальністю, щоб не порушувати режим MTCR. До 2010-х Онікс став основою берегових комплексів Бастіон-П, а в 2015-му росіяни розгорнули їх у Криму – ідеальна позиція для ударів по Чорному морю.
Еволюція не зупинилася: у 2019-2020-х з’явився Онікс-М з дальністю 800 км завдяки оптимізованому паливу та новій електроніці. У 2024 році оголосили про апгрейд активної головки самонаведення – тепер вона краще ігнорує РЕБ і маневрує на термінальній фазі. Виробництво прискорили: до 55 ракет на рік, і станом на 2025-й запаси РФ – близько 500 одиниць (missilethreat.csis.org).
Серце з вогню: конструкція та технічні характеристики Онікс
Уявіть циліндр довжиною в автобус, начинений ракетним пальним і електронікою вартістю мільйон доларів. Корпус з титанових сплавів витримує перевантаження до 20g, а складні крила розкриваються після старту, надаючи стабільність на Mach 2.5. Двигун – це дует: твердопаливна ракета-акселератор викидає на висоту 14 км за секунди, а потім вмикається прямоточний повітряно-реактивний (ПВРД) на гасі Т-6, розганяючи до 3200 км/год.
Наведення – інерціалка з корекцією по рельєфу на маршовій фазі, а на фініші активна радіолокаційна головка вагою 85 кг з кутом пошуку ±45°. Вона виявляє ціль за 50 км, ігноруючи шум моря до 7 балів. Траєкторії гнучкі: “висока-низька” для економії пального чи “низька” для стелс-ефекту – летить на 10-15 м, ховаючись за горизонтом.
Щоб усе було наочно, ось таблиця ключових параметрів. Дані верифіковано з кількох джерел для точності станом на 2026 рік.
| Параметр | Значення (базова Онікс) | Онікс-М |
|---|---|---|
| Довжина | 8-8,6 м | 8,6 м |
| Діаметр | 0,67 м | 0,67 м |
| Стартова маса | 3000 кг | 3000 кг |
| Бойова частина | 200-300 кг (проникаюча) | 300 кг |
| Швидкість | Mach 2-2,6 | Mach 2,5 |
| Дальність | 120-300 км | 800 км |
| Висота польоту | 10-14000 м | 10-14000 м |
Джерела: uk.wikipedia.org, armyrecognition.com. Ця таблиця показує, чому Онікс-М – справжній стрибок уперед, роблячи Кримську базу неприступною фортецею. Варіації залежать від траєкторії: низька скорочує дальність, але ускладнює виявлення.
Хто несе Онікс у бій: носії від підводних човнів до корветів
Універсальність – козир Онікс. З Бастіон-П, мобільними пусковими на шасі МЗКТ-7930, група з 36 ракет готова за 5 хвилин. Дві батареї в Криму – головне джерело ударів по Одесі. На морі: корвети проєкту 20385 “Гремящий”, фрегати 22350, крейсер “Адмірал Нахімов” з 72 ракетами після модернізації 2025-го.
Підводні човни класу “Кіло” (проєкт 636.3) запускають через торпедні апарати, а Yasen-M – вертикально. Авіаційна версія Yakhont-M (6,1 м) тестувалася на Ту-22М, але в Україні не фіксували. Ось ключові платформи:
- Бастіон-П: Наземний, 36 ракет, дальність розгортання 300 км, ідеал для Азово-Чорноморського регіону.
- Кораблі ВМФ РФ: Вертикальні УКСО на фрегатах, схили на корветах – до 8 ракет за салво.
- Субмарини: 4-6 ракет, stealth-запуск під водою.
Після списку зрозуміло: росіяни тримають Онікс у резерві для масованих налетів, комбінуючи з “Калібрами” чи “Цирконами”. У 2026-му модернізують “Нахімов” для 80 ракет – загроза для всього НАТО в Середземномор’ї.
Кроваві хрещення: бойове застосування від Сирії до чорноморських портів
Перший бій Онікс прийняв у Сирії 2016-го: з бази Латакія Бастіон вдарив по наземних цілях ІДІЛ, демонструючи універсальність. 72 Yakhont, поставлені 2013-го, досі там. Точність проти кораблів не тестувалася, але по суші – прийнятна, хоч і з відхиленнями.
Україна стала справжнім полігоном. 2 липня 2022-го – 10 ракет по Миколаєву з Херсонщини. 14 червня та 17 грудня – по Одесі. У 2023-2024: масовані атаки на порти, Арциз, Очаків. 3 лютого 2025-го – чотири Онікси з Криму, усі збиті, але пошкоджено склади. 21 квітня 2025-го – по Херсонщині. У 2026-му – удари по інфраструктурі, з новими ГСН.
- Літо 2023: щоденні залпи по Одесі, руйнування зернових терміналів.
- Зима 2024-2025: комбо з “Цирконами”, фокус на енергетику.
- 2026: рідші, але точніші через апгрейди.
Статистика: З 100+ пусків в Україні збито ~70%, але жертви серед цивільних – десятки. Онікс довів: протикорабельна зброя – ідеальний терор для суші.
Глобальний експорт: від Yakhont до індійського BrahMos
Yakhont – експортний хіт з 1999-го, дальність обмежена 300 км. Сирія: 72 ракети, В’єтнам: 40+, Індонезія: невідомо. Найяскравіший успіх – BrahMos, спільний проєкт з Індією з 1998-го. BrahMos легший (2500 кг), швидший (Mach 3), дальність 450 км у Block III, запускається з Су-30, кораблів, суші. До 2026-го Індія має тисячі, Філіппіни – першу батарею 2025-го.
Відмінності: BrahMos має кращу маневреність, вертикальний запуск, але серце – те саме ПВРД від Онікс. Експорт приніс Росії мільярди, а технології поширилися.
Кошмар ППО: чому Онікс рве радари на шматки
Швидкість 884 м/с – радіогоризонт 21 км долає за 31 секунду. Низький профіль, плазмовий щит від ПВРД глушить радари, ГСН з ППРЧ ігнорує jamming. Масивна, стійка до уламків. У Україні Patriot збив кілька, але південні ЗРК пасують.
Боротися чи ховатися: контрзаходи проти Онікс
Ключ – розвідка: HIMARS по Бастіонах у Криму. РЕБ типу Krasukha, але неефективно. Patriot PAC-3 з успіхом (тести 2023), SAMP/T – частково. Дрони-розвідники + Storm Shadow для превентивних ударів. У 2026-му Україна просить більше Patriot для Одеси.
Цікаві факти про Онікс ракету
- НАТО називає SS-N-26 Strobile – “сосновий шишок”, бо форма нагадує.
- Онікс надихнув китайські YJ-12 та YJ-18.
- У Сирії 2016-го перша “суха” ракета по піску – тест на точність 1,5 м.
- Ціна – 1,25 млн дол., дорожче “Гарпуна”, але втричі потужніша.
- Могла б оснастити Хезболлу – 12 ракет знайшли 2010-х.
Ці перлини роблять Онікс не просто зброю, а легендою озброєнь.
Онікс продовжує еволюціонувати, загрожуючи новим конфліктам, але технології перехоплення наздоганяють. Чорне море стало ареною, де ця ракета показала зуби, але й вразливості.
Залишити відповідь