Народні депутати 9 скликання стали тим складом Верховної Ради, який увійшов в історію як один з наймолодших і найоновленіших за всю незалежність. Обрані на позачергових виборах 21 липня 2019 року, вони отримали мандати в умовах ейфорії від нових облич у політиці, але швидко зіткнулися з реальністю – від конституційних реформ до повномасштабної війни, яка перевернула все з ніг на голову. Цей парламент не просто голосує за закони: він тримає оборону країни в залі засідань, коли за вікнами лунають сирени, і намагається будувати майбутнє, попри втрати та внутрішні бурі.
За даними офіційного порталу Верховної Ради, станом на початок 2026 року в залі працюють лише 392 народних депутати – найменша кількість за всю історію незалежної України. Це не просто цифра. Це відлуння втрат, призначень в уряд, трагічних подій і того, як війна буквально витягує людей із крісел. Початково обрали 424 особи, бо 26 округів залишилися за окупованими територіями. Сьогодні ж монобільшість «Слуги народу» поступово розмивається, а фракції та групи шукають спільну мову в умовах воєнного стану. І саме тут, у цих стінах, народжуються рішення, які визначають, чи вистачить грошей на дрони, чи захистять права ветеранів і чи вдасться зберегти європейський курс.
Для початківців варто відразу зрозуміти: народний депутат 9 скликання – це не просто прізвище в списку. Це людина з конкретним округом або партійним списком, яка голосує за закони, працює в комітетах і відповідає перед виборцями. Для просунутих читачів важливіше інше – як цей склад еволюціонував від «зеленої хвилі» 2019-го до жорсткої реальності 2026-го, коли кожен голос на вагу золота.
Як народжувався 9-й скликання: вибори, які змінили правила гри
Позачергові вибори 2019 року стали справжнім землетрусом. Новообраний президент Володимир Зеленський розпустив попередній парламент і кинув країну в передвиборчу кампанію. Результат вразив навіть скептиків: партія «Слуга народу» набрала 43,16% за партійними списками і здобула 130 мажоритарних перемог. Разом – 254 мандати. Це була перша в історії монобільшість, коли одна сила могла формувати уряд без коаліцій. Решта розподілилася між «Опозиційною платформою – За життя», «Батьківщиною», «Європейською солідарністю» та «Голосом». Плюс 46 самовисуванців і представники дрібних партій у округах.
29 серпня 2019 року в сесійній залі панувала електрика. 405 депутатів зареєструвалися, сформували президій, комітети та затвердили новий уряд. Перше засідання затягнулося на 12 годин. Тоді мало хто уявляв, що цей склад пропрацює довше за будь-який попередній через воєнний стан. Понад 80% нардепів були новачками – учителі, блогери, бізнесмени, спортсмени. Парламент помолодшав, зросла частка жінок. Здавалося, нація отримує свіжий старт.
Але реальність швидко внесла корективи. Деякі «нові обличчя» швидко адаптувалися до старих правил, інші – пішли в уряди чи втратили мандати. За шість років скликання пережило зміни керівництва: Дмитро Разумков поступився кріслом Руслану Стефанчуку в жовтні 2021-го. І саме Стефанчук веде засідання сьогодні, коли за вікнами – не просто дебати, а питання виживання держави.
Склад і структура: фракції, групи та те, що залишилося від монобільшості
Початкова ейфорія монобільшості поступово розтанула. Сьогодні фракція «Слуги народу» налічує близько 228 депутатів, але вплив її все ще вирішальний. Поруч – опозиційні сили: «Європейська солідарність» з 26 мандатами, «Батьківщина» – 24, «Голос» – 19. Доповнюють картину депутатські групи: «Платформа за життя та мир» (21), «Довіра» (19), «За майбутнє» (18), «Відновлення України» (17) та близько 20 позафракційних. Ці цифри постійно змінюються – хтось виходить, хтось втрачає мандат через смерть чи призначення.
Така структура змушує шукати компроміси навіть у воєнний час. Мажоритарники часто тримаються за локальні інтереси своїх округів, тоді як списочники працюють за партійною лінією. Комітетів – 23, і саме там народжуються законопроекти: від бюджету до питань оборони. Кожен депутат входить до кількох комітетів, голосує поіменно, і ці голоси тепер доступні онлайн – прозорість на новому рівні.
| Фракція / Група | Кількість депутатів (станом на 2026 рік) | Дата створення |
|---|---|---|
| Фракція «Слуга народу» | 228 | 29.08.2019 |
| Фракція «Європейська солідарність» | 26 | 29.08.2019 |
| Фракція ВО «Батьківщина» | 24 | 29.08.2019 |
| Фракція «Голос» | 19 | 29.08.2019 |
| Група «Платформа за життя та мир» | 21 | 21.04.2022 |
| Група «Довіра» | 19 | 06.12.2019 |
| Група «За майбутнє» | 18 | 29.08.2019 |
| Група «Відновлення України» | 17 | 22.05.2022 |
| Позафракційні | 20 | — |
Джерело даних: офіційний портал Верховної Ради України. Ці цифри відображають динаміку, адже за шість років понад 30 мандатів втрачено через різні причини.
Керівництво та ключові постаті: хто веде парламент крізь бурю
Руслан Стефанчук – людина, яка вже п’ятий рік тримає спікерський молоток. Його стиль – спокійний, але жорсткий у дотриманні регламенту. Олександр Корнієнко як перший заступник доповнює команду. Олена Кондратюк від «Батьківщини» залишається віцеспікером з першого дня. Саме ці люди координують роботу, коли потрібно терміново збирати зал під час повітряних тривог.
Серед яскравих депутатів – Давид Арахамія, який очолює фракцію «Слуги», Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Юрій Бойко. Кожен приносить свій колорит: хтось – досвід, хтось – харизму, хтось – гострі запитання. Але найцінніше – ті, хто працює тихо в комітетах, готуючи закони про ветеранів, цифровізацію чи енергетичну безпеку.
Досягнення та випробування: від ринку землі до законів воєнного часу
Перші два роки скликання запам’яталися реформами. Обмеження депутатської недоторканності з 2020 року стало символом боротьби з корупцією. Запуск ринку землі після 20-річного мораторію відкрив двері для інвестицій у сільське господарство. Антикорупційні органи отримали більше незалежності. Парламент працював на повну: сотні законів про децентралізацію, судову реформу, цифрові послуги.
24 лютого 2022 року все змінилося. Зала засідань стала форпостом. Того ранку депутати зібралися, запровадили воєнний стан і затвердили укази президента. За 2022 рік ухвалили 355 законів і понад 380 постанов – рекорд для воєнних умов. Бюджет на армію зріс до 18,2% ВВП. Ратифікували десятки міжнародних угод, засудили агресію РФ на рівні резолюцій. Парламент працював навіть під обстрілами: депутати голосували, підтримували ЗСУ, допомагали регіонам.
Втрати болісні. Одинадцять нардепів пішли з життя, хтось – від хвороб, хтось – у ДТП, хтось – на фронті. Дехто склав мандат, щоб служити в армії чи очолити міністерства. Кожен такий випадок – нагадування, що мандат не захищає від реальності.
Цікаві факти про народних депутатів 9 скликання
Парламент 9 скликання став наймолодшим в історії – середній вік на старті близько 41 року. Багато хто прийшов із бізнесу, IT чи шоу-бізнесу, і це відчувалося в перших дебатах: емоційно, іноді хаотично, але щиро.
Під час війни депутати не просто голосували – вони збирали волонтерську допомогу, відвідували передову, а дехто навіть брав зброю. Один з рекордів: 10 змін до бюджету 2022 року за рік. А ще – вперше в історії парламент працював у форматі, коли частина депутатів перебувала за кордоном на дипломатичних місіях.
Цікаво, що серед мажоритарників багато хто зберіг зв’язок з округами навіть під окупацією: вони продовжували допомагати людям, хоч і дистанційно. А кількість жінок зросла порівняно з попереднім скликанням майже на 10% – це маленький, але важливий крок до гендерної рівності в політиці.
І наостанок: 392 депутати сьогодні – це не слабкість, а доказ стійкості. Кожен з них несе відповідальність за те, щоб країна не просто вистояла, а й розквітла після перемоги.
Вплив на повсякденне життя українців: закони, які відчуваються щодня
Не всі рішення народних депутатів 9 скликання потрапляють у заголовки, але вони змінюють життя. Закон про «Дію» розширив цифрові послуги. Підтримка малого бізнесу під час війни врятувала тисячі робочих місць. Регулювання комунальних платежів для постраждалих від обстрілів – це конкретна допомога сім’ям. Ветерани отримали пільги, аграрії – доступ до землі.
Для просунутих читачів важливо бачити ширшу картину: цей склад активно інтегрував європейське законодавство. Кожен ратифікований договір – це крок до ЄС. А критика, яка лунає від опозиції, змушує владу тримати марку. Так народжується баланс, хоч і не завжди ідеальний.
Емоційно складно дивитися, як дебати в залі перериваються тривогою. Депутати спускаються в укриття, а потім повертаються і продовжують голосувати. Це не шоу – це робота під тиском, де кожен «за» чи «проти» може коштувати комусь життя на фронті.
Тренди майбутнього: що чекає на парламент після 9 скликання
Сьогоднішні народні депутати 9 скликання вже пишуть історію. Вони довели, що парламент може працювати в найскладніших умовах. Але попереду – відновлення країни, нові реформи та, ймовірно, нові вибори, коли це стане можливим. Головне, щоб наступний склад зберіг ту саму енергію, але з урахуванням уроків: прозорість, відповідальність і постійний зв’язок з людьми.
Кожен українець може вплинути на це. Слідкуйте за голосуваннями на сайті Ради, пишіть депутатам, вимагайте звітів. Бо саме від цих 392 людей залежить, якою буде Україна завтра. І вони це знають.
Залишити відповідь