Таблиця сумісності крові показує, які еритроцити, плазму чи тромбоцити можна безпечно перелити конкретній людині. Вона будується на антигенах систем ABO і Rh(D): чужі антигени на клітинах донора запускають антитіла реципієнта і можуть зруйнувати перелиті еритроцити за лічені хвилини.
Для планових трансфузій сучасний стандарт — максимально точний збіг групи, резусу і додаткових антигенів, а не «універсальна» схема з соцмереж. Винятки існують лише в екстреній допомозі, коли група ще невідома: тоді еритроцити O(I) Rh− і плазма AB(IV) стають тимчасовим мостом, а не правилом на все життя.
Окремо таблиця не замінює лабораторну пробу на індивідуальну сумісність, скринінг антитіл і рішення лікаря. Це карта ризику, а не дозвіл самостійно «підібрати» кров родичу чи ігнорувати резус під час вагітності.
Чому дві «сумісні» групи іноді небезпечніші за різні
На поверхні еритроцитів сидять білково-вуглеводні мітки — антигени. У системі ABO це антигени A і B. Група O(I) не має жодного з них, A(II) має A, B(III) — B, AB(IV) — обидва. У плазмі живуть природні антитіла до тих антигенів, яких немає на власних клітинах: у людини з групою O є анти-A і анти-B, у групи A — анти-B, у групи B — анти-A, у AB антитіл до A і B немає.
Переливання працює лише тоді, коли антитіла реципієнта не зустрічають «чужий» антиген на еритроцитах донора. Саме тому еритроцити O можна віддавати ширшому колу людей: на них немає ні A, ні B. Плазма працює навпаки. У плазмі групи O багато анти-A і анти-B, тож її небезпечно лити людині з A, B чи AB. Універсальний донор плазми — AB, бо в цій плазмі немає антитіл проти A і B.
Резус-фактор Rh(D) додає ще одну вісь. Якщо білок D є, група «позитивна»; якщо немає — «негативна». Антитіла до D не народжуються самі, як анти-A чи анти-B. Вони з’являються після контакту: переливання, вагітність, викидень, інвазивна процедура. Після сенсибілізації повторний контакт із Rh-позитивними еритроцитами вже може дати важку гемолітичну реакцію.
Таблиця сумісності крові описує лише найбільш імовірний сценарій за ABO і Rh(D). Вона не бачить Kell, Duffy, Kidd, рідкісні варіанти D і вже наявні імунні антитіла. Тому лабораторія завжди робить визначення групи «вперед і назад», скринінг антитіл і пробу на індивідуальну сумісність перед плановою трансфузією.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли пацієнту з групою A Rh+ кілька разів спокійно переливали одногрупну кров, а на п’ятому епізоді виникла відстрочена гемолітична реакція через антитіла до антигену Kell, якого в «звичайній» таблиці немає. Група збігалася. Клінічна сумісність — ні.
Повна таблиця сумісності еритроцитів з урахуванням резусу
Нижче — схема для еритроцитарної маси (не для плазми і не для цільної крові). Рядок — реципієнт, стовпець — донор. «Так» означає антигенну сумісність за ABO і Rh(D) у типовому протоколі; «Ні» — неприпустиме поєднання для планової трансфузії.
| Реципієнт \ Донор | O− | O+ | A− | A+ | B− | B+ | AB− | AB+ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| O− | Так | Ні | Ні | Ні | Ні | Ні | Ні | Ні |
| O+ | Так | Так | Ні | Ні | Ні | Ні | Ні | Ні |
| A− | Так | Ні | Так | Ні | Ні | Ні | Ні | Ні |
| A+ | Так | Так | Так | Так | Ні | Ні | Ні | Ні |
| B− | Так | Ні | Ні | Ні | Так | Ні | Ні | Ні |
| B+ | Так | Так | Ні | Ні | Так | Так | Ні | Ні |
| AB− | Так | Ні | Так | Ні | Так | Ні | Так | Ні |
| AB+ | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Дані узгоджені з клінічними схемами підбору еритроцитів (NCBI StatPearls, 2026; клінічні чарти служб крові). Джерело типу даних: медичні довідники трансфузіології та протоколи компонентної терапії.
Читати таблицю варто з двох боків. Людина з O− може віддавати еритроцити майже всім, але сама приймає лише O−. Людина з AB+ приймає еритроцити всіх восьми комбінацій, проте її еритроцити підходять майже лише такій самій групі. Саме тому запас O− у відділеннях невідкладної допомоги завжди обмежений: ця кров «дорога» для системи, бо потрібна і власним носіям O−, і екстреним пацієнтам без встановленої групи.
Для початківця достатньо правила: Rh-негативний реципієнт не повинен планово отримувати Rh-позитивні еритроцити. Для досвідченого читача важливий нюанс 2020-х років: у масивній кровотечі чоловікам і жінкам поза дітородним віком інколи свідомо дають O+ замість дефіцитного O−, щоб не вичерпати негативний резерв. Це клінічне рішення, а не рядок із побутової таблиці.
Екстрена допомога і планова операція — різні режими
Якщо група постраждалого невідома, українські служби крові орієнтуються на еритроцити O(I) Rh− і/або свіжозаморожену плазму AB(IV). Щойно лабораторія видає групу й резус, підбір змінюють на ідентичний або максимально близький. Планова хірургія, онкологія, хронічна анемія працюють інакше: тут «універсальний донор» — уже застаріла побутова формула. Стандарт — одногрупний компонент плюс урахування Kell та інших клінічно значущих антигенів.
Плазма, тромбоцити і цільна кров — три різні таблиці
Найчастіша логічна помилка: застосувати таблицю еритроцитів до всього, що виходить із пакета. Компоненти живуть за різними правилами, бо небезпека сидить у різних місцях. В еритроцитах критичні антигени на клітині. У плазмі — антитіла в рідині. У цільній крові є і клітини, і плазма, тому вікно сумісності вужче.
| Група реципієнта | Сумісні еритроцити | Сумісна плазма | Цільна кров (типово) |
|---|---|---|---|
| O | лише O | O, A, B, AB | лише O |
| A | A, O | A, AB | A |
| B | B, O | B, AB | B |
| AB | AB, A, B, O | лише AB | AB |
Зведена схема ABO для компонентів. Джерело типу даних: таблиці підбору продуктів крові (StatPearls / клінічні гайдлайни трансфузійної медицини).
Тромбоцити стоять окремо. Перший вибір — та сама ABO-група, але за дефіциту допускають інші комбінації, особливо якщо продукт у додавальному розчині й має низький титр анти-A/анти-B. Резус для плазми майже не грає ролі. Для тромбоцитів він ще важливий у жінок дітородного віку: у концентраті лишається домішка еритроцитів, достатня для сенсибілізації до D.
За моїм досвідом розбору пацієнтських запитань протягом останніх років, саме плутанина «плазма = ті самі стрілки, що й еритроцити» породжує найбільше хибних висновків у домашніх таблицях. Людина з групою O справді універсальний донор еритроцитів у критичній ситуації. Її плазма — навпаки, найменш універсальна.
Резус-конфлікт і вагітність: таблиця не замінює профілактику
Сумісність партнерів за таблицею переливання не дорівнює безпеці вагітності. Резус-конфлікт виникає, коли мати Rh−, а плід успадкував D-антиген від батька. Під час пологів, викидня, травми живота чи інвазивної діагностики еритроцити плода можуть потрапити в кровообіг матері. Імунна система запам’ятовує D і наступній Rh-позитивній дитині вже може «відповісти» антитілами, які проходять крізь плаценту.
Без профілактики сенсибілізація після пологів Rh-позитивної дитини історично виникала приблизно в 10–16% сприйнятливих Rh-негативних жінок. Після впровадження анти-D імуноглобуліну (RhIG) у другій половині ХХ століття ризик аллоімунізації при правильному введенні знизився до часток відсотка. Препарат не лікує вже сформовані антитіла. Він зменшує ймовірність їхньої появи, якщо його вводять у правильні вікна: після сенсибілізуючої події і, за стандартом спостереження, близько 28 тижня та після пологів, якщо новонароджений Rh-позитивний.
ABO-несумісність матері й дитини (найчастіше мати O, дитина A або B) трапляється частіше за класичний резус-конфлікт, але зазвичай перебігає легше. Важка гемолітична хвороба плода й новонародженого досі частіше пов’язана з анти-D, анти-c та анти-Kell, ніж із «побутовою» різницею A/B.
Що таблиця спадковості показує — і чого не показує
Група дитини визначається алелями батьків, а не «середнім арифметичним» груп. Двоє батьків із групою A можуть мати дитину O, якщо обидва носії AO. Батьки A і B теоретично можуть дати всі чотири групи. Батьки O не можуть мати дитину AB. Резус успадковується окремо: двоє Rh-позитивних батьків можуть народити Rh-негативну дитину, якщо обидва гетерозиготи.
Такі таблиці корисні для розуміння ймовірностей, але не для «перевірки батьківства вдома» і не для скасування аналізів. Фетальний RHD-генотип за вільною ДНК у крові матері вже дозволяє в частині країн не вводити RhIG, якщо плід точно Rh-негативний. Це приклад того, як лабораторія 2020-х років уточнює те, що стара паперова таблиця лише намічала.
Поширені помилки при читанні таблиці сумісності крові
Більшість небезпечних висновків народжується не з порожньої таблиці, а з надто сміливого читання.
- «O− можна лити всім завжди». В екстреній ситуації з невідомою групою — так, як тимчасовий міст. У плановій трансфузії сучасна служба крові підбирає ідентичний компонент. До того ж O− сама по собі рідкісна, і її витрачання «на всяк випадок» залишає без резерву справжніх носіїв O−.
- «Якщо групи збіглися, проба не потрібна». Індивідуальна сумісність ловить антитіла поза ABO. Відмова від проби — це відмова від страховки проти рідкісного, але важкого гемолізу.
- «Позитивний резус може віддавати негативному, бо “сильніший”». Напрямок протилежний. Rh+ еритроцити сенсибілізують Rh− реципієнта. Для жінок дітородного віку це окремий ризик майбутньої вагітності.
- «Таблиця для еритроцитів підходить для плазми». Правила дзеркальні. AB — універсальний донор плазми, O — універсальний донор еритроцитів лише в обмеженому сенсі.
- «Сумісність партнерів гарантує відсутність конфлікту в дитини». Резус і ABO у плода залежать від генотипу, а не від того, чи могли б батьки перелити кров одне одному.
- «Домашній експрес-тест замінює картку донора». Швидкі смужки помиляються на слабких антигенах і варіантах D. Для донорства, операції й ведення вагітності потрібне лабораторне визначення.
Ці помилки живучі, бо стара навчальна схема середини ХХ століття справді оперувала поняттям «універсальний донор». Накопичений досвід і сучасні регламенти служб крові змістили акцент: точність важливіша за універсальність, окрім хвилин, коли рахунок іде на крововтрату.
Коли таблиця вже не працює: Kell, рідкісні антигени і масивна крововтрата
Міжнародне товариство переливання крові станом на 2025 рік описує 48 систем груп крові, не дві. ABO і Rh(D) дають вісім звичних комбінацій і закривають більшість щоденних рішень. Решту ризику тримають Kell, Duffy, Kidd, MNS, Lutheran та десятки рідкісних антигенів. Анти-Kell за клінічною вагою стоїть поруч із анти-D: може викликати і трансфузійну реакцію, і тяжке ураження плода.
Тому пацієнтам із багатьма трансфузіями в анамнезі — онкологія, таласемія, серпоподібноклітинна анемія, повторні операції — підбирають не «просто A+», а розширений фенотип. У частини людей після трансплантації кісткового мозку група взагалі змінюється на донорську; тоді таблиця «паспортної» групи до хвороби стає оманливою.
Масивна крововтрата ламає ідеальну схему інакше. Коли за годину йдуть літри, лабораторія не встигає на кожен пакет робити повний підбір. Протокол масивної трансфузії фіксує старт із O− або, за локальними правилами й статтю/віком пацієнта, з O+, далі — перехід на групоспецифічні компоненти, контроль кальцію, коагуляції й гіпотермії. Тут таблиця сумісності крові лишається орієнтиром, але головне вже — швидкість і командна робота.
В Україні окремо варто пам’ятати позицію профільних донорських сервісів: схеми з соцмереж, де будь-яка перша група беззастережно «підходить усім», вважаються застарілими й потенційно шкідливими. Якщо група відома, беруть сумісний за групою, резусом і додатковими маркерами компонент. Якщо невідома — O(I) Rh− для еритроцитів і AB(IV) для плазми як аварійний варіант.
Чек-лист перед донорством, операцією чи плануванням вагітності
Короткий список не замінює лікаря, але прибирає типові сліпі зони.
- Дізнайтеся лабораторно групу ABO і Rh(D), а не з пам’яті «мені в школі казали друга плюс».
- Збережіть результат у кількох місцях: медична картка, фото висновку, донорська анкета.
- Перед плановою операцією уточніть, чи потрібен додатковий скринінг антитіл і скільки резервних доз замовлено.
- Якщо ви Rh− і плануєте вагітність, обговоріть графік анти-D імуноглобуліну ще до настання вагітності або на першому візиті після 8 тижня — за локальним протоколом.
- Маючи багато переливань в анамнезі, запитайте про розширений фенотип і наявність атипових антитіл.
- Не здавайте кров «під конкретну людину» без служби крові: домашнє переливання від родича — це не романтика, а ризик інфекції, перевантаження й невиявлену несумісність.
- Після будь-якої трансфузії запам’ятайте (і запишіть) групу фактично введеного компонента — це знадобиться наступного разу.
Для початківця чек-лист зводиться до трьох дій: аналіз, збереження результату, не приймати рішень за картинкою з інтернету. Для людини з хронічним захворюванням крові список довший: фенотип, паспорт антитіл, план на випадок дефіциту рідкісного компонента.
Питання, які реально ставлять після першої таблиці
Чи можна перелити кров чоловіка дружині, якщо групи «сходяться»? Навіть при збігу ABO і Rh потрібні обстеження донора, інфекційний скринінг і проба на сумісність. Сімейний зв’язок не скасовує вірусів, алоантитіл і юридичних вимог служби крові.
Чому людині з AB+ «пощастило», а з O− — ні? AB+ легше бути реципієнтом еритроцитів і важче — донором еритроцитів. O− навпаки: її еритроцити рятують інших у критичній хвилині, але самій людині підійде дуже вузьке коло донорів. «Пощастило» залежить від ролі: віддавати чи отримувати.
Чи змінюється група крові протягом життя? У здорової людини — ні. Винятки: трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин, окремі злоякісні захворювання крові, грубі лабораторні помилки. Після трансплантації орієнтуються на нову, донорську групу, а не на старий штамп у паспорті.
Що робити, якщо після переливання з’явилися біль у попереку, озноб, темна сеча, задишка? Це тривожні ознаки можливої гемолітичної реакції. Трансфузію зупиняють, викликають бригаду, зберігають пакет і система. Самостійно «перечекати» такі симптоми не можна.
Чи потрібна таблиця сумісності крові, якщо я ніколи не лежатиму на операції? Так, якщо є вагітність, травма, донорство або рідкісна група в родині. Знання групи не лікує, але скорочує час першої дози в реанімації.
Коли варто звернутися до фахівця, а коли достатньо знати свою групу
Самій розібратися можна з базовим фактом: яка у вас комбінація ABO і Rh, кому ви потенційно можете здати еритроцити і від кого теоретично прийняти. Цього вистачає для донорської анкети, розмови з терапевтом і спокійного зберігання довідки.
До трансфузіолога, гематолога або акушера-гінеколога варто йти без зволікань, якщо вже виявлені атипові антитіла, була реакція на переливання, планується вагітність при Rh−, є повторні трансфузії, рідкісний фенотип або незбіг результатів групи в різних лабораторіях. Розбіжність «у паспорті A+, у стаціонарі A−» — це не дрібниця, а привід зупинити будь-які рішення до повторного дослідження.
Таблиця сумісності крові лишається одним із найщільніших інструментів клінічної медицини: вісім клітинок пояснюють, чому один пакет рятує, а інший запускає каскад гемолізу. Її сила — у ясному малюнку антигенів і антитіл. Її межа — у всьому, що малюнок не вміщує: Kell, історія сенсибілізації, плазма проти еритроцитів, плід за плацентою, дефіцит O− у холодильнику о третій ночі. Користуйтеся таблицею як картою. Маршрут усе одно прокладає лабораторія і лікар, який бачить не клітинку, а конкретну людину.