Морська піхота ЗСУ — це рід військ Військово-морських сил, зібраний після 2014 року з тих, хто вийшов із Криму, і розгорнутий до корпусного масштабу вже під час повномасштабної війни. Станом на осінь 2026 року його кістяк тримає 30-й корпус зі штабом на Миколаївщині: окремі бригади морської піхоти, артилерія, розвідка, протитанкові підрозділи, радіоелектронна боротьба і полк безпілотних систем.
Свято роду військ припадає на 23 травня — дату наказу гетьмана Павла Скоропадського 1918 року про формування бригади морської піхоти. Берет кольору морської хвилі, знак із якорем, крилами і мечем та девіз «Вірний завжди» відокремлюють морпіха від механізованої піхоти навіть тоді, коли бій іде за десятки кілометрів від берега.
Бойовий шлях після 2022-го проходить через Маріуполь, правобережжя Херсонщини, Урожайне, плацдарми на лівому березі Дніпра і ділянки Донеччини. З 1 березня 2026 року до статусу бригад морської піхоти офіційно перейшли три колишні бригади берегової оборони — 34-та, 39-та і 40-ва.
Від наказу 1918 року до берета, який не хотіли міняти
23 травня 1918 року гетьман Павло Скоропадський підписав наказ Морського відомства про початок формування бригади морської піхоти у складі трьох полків. Українська Держава не встигла доростити цю бригаду до повноцінного флоту, але дата лишилася якірною. Саме її 23 травня 2018 року Петро Порошенко закріпив як День морської піхоти, скасувавши попередню — 16 листопада.
До 2018-го свято прив’язували до першої присяги морських піхотинців України у 1992 році. Тоді в Севастополі присягу на вірність українському народові склав 880-й окремий батальйон морської піхоти зі складу 810-ї бригади Чорноморського флоту. Командиром був майор Віталій Рожманов. У 1993-му в Севастополі з’явився 27-й окремий батальйон, а 20 вересня того ж року Генеральний штаб наказав сформувати першу окрему бригаду.
Чорний берет тримався довше за радянську уніформу. 23 травня 2018-го його змінили на берет кольору морської хвилі — «штормовий». Командувач морської піхоти Юрій Содоль згодом розповідав, що опір тривав близько десяти днів: люди сприймали колір як чужий. Пояснення було простим. Історію роду військ пишуть вчинки, а не відтінок сукна, чорний берет ніхто не наказував викидати, а новий знак — якір, крила і меч — фіксував три стихії: море, повітря і суходіл.
Клятва, яку складають після психологічної смуги, закінчується формулою, що стала девізом: бути гідним морським піхотинцем, вірним завжди.
Берет не видають разом із контрактом. Його отримують після вогневої, тактичної і фізичної підготовки, вивчення кодексу і проходження смуги: кілька кілометрів у повній екіпіровці, переправа, евакуація умовного пораненого, стрільба на тлі втоми. Для частини підрозділів це лишається внутрішнім порогом, а не формальністю кадровика.
Двісті, які вийшли з Криму, і бригади, зібрані заново
Навесні 2014-го більшість особового складу морської піхоти, дислокованої в Криму, перейшла на бік Росії. Вірними Україні залишилося близько п’ятої частини — за оцінкою, яку наводив Юрій Содоль, приблизно 200 матросів. Вони вийшли на материк майже без техніки. З цієї жменьки й почалося відновлення.
20 липня 2015 року на базі 1-го і 501-го батальйонів, виведених із півострова, сформували 36-ту окрему бригаду морської піхоти. Першим командиром став Дмитро Делятицький, який раніше очолював 1-й батальйон. Бригада отримала ім’я контр-адмірала Михайла Білинського і ділянку біля Маріуполя. Широкине, Гнутове, Павлопіль — назви, на яких морпіхи вчилися тримати приморський фланг ще до повномасштабного вторгнення.
24 травня 2018-го в Дачному на Одещині з’явилася 35-та окрема бригада імені контр-адмірала Михайла Остроградського. Того ж року оформили Командування морської піхоти в Миколаєві, військова частина А2022, і Содоль став його першим командувачем. Навчальний контур замкнули на 241-й навчальний центр у Раденську на Херсонщині. До 2022-го рід військ уже мав власну школу, берет і дві лінійні бригади, але все ще лишався вузьким прибережним інструментом.
Повномасштабне вторгнення розірвало цю схему. Основні сили 36-ї на початок лютого 2022-го стояли в Маріуполі. Після оборони міста бригаду, за словами тодішнього командувача, довелося збирати майже заново: частина особового складу загинула, частина вийшла, значна частина потрапила в полон. Сергій Волинський, який виконував обов’язки командира бригади у квітні–травні 2022-го, пізніше говорив про близько ста побратимів свого батальйону, які лишилися в полоні, і до тисячі — з усієї бригади. Обміни тривають роками, і цей рахунок досі не закритий.
Як корпус 2024 року виглядає восени 2026-го
24 травня 2023 року президент Володимир Зеленський оголосив про створення Корпусу морської піхоти. Організаційно-штатну структуру затвердили наприкінці того ж року. 16 березня 2024-го корпус очолив генерал-майор Дмитро Делятицький — той самий офіцер, який у 2015-му збирав 36-ту. Штаб розмістили на Миколаївщині. Номер корпусу — 30-й.
У 2023-му паралельно розгорнули 37-му і 38-му окремі бригади. 38-ма виросла з 503-го батальйону, що до війни сидів у Маріуполі. 23 травня 2025-го їй присвоїли почесне ім’я гетьмана Петра Сагайдачного, а 6 грудня 2024-го — відзнаку «За мужність і відвагу». 37-ма формувалася, зокрема, на базі підрозділу 79-ї десантно-штурмової бригади; частину особового складу ще до перших боїв готували у Франції на колісних розвідувальних AMX-10RC.
1 березня 2026 року 30-й корпус повідомив, що 34-та, 39-та і 40-ва бригади берегової оборони офіційно стали бригадами морської піхоти. До того 34-та виросла зі 124-ї бригади територіальної оборони, 39-та — зі 126-ї бригади ТрО Одещини, 40-ва — на основі 150-ї механізованої. Корпус пояснив зміну статусу прямо: на папері берегова оборона — щит портів і узбережжя, морська піхота — сили швидкого реагування для десантних дій, але в цій війні три бригади вже воювали на рівні морпіхів, зокрема на островах, плавнях і річкових рубежах.
За повідомленнями Суспільне Миколаїв і Громадського від 22–23 вересня 2026 року, міністр оборони підписав указ про призначення командиром 30-го корпусу полковника Сергія Шаталова, який з осені 2024-го очолював 37-му бригаду. Шаталов — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького, пройшов Маріуполь, правобережжя Херсонщини, Бахмутський напрямок і район Кринок. За даними, які бригада наводила під час його командування, підрозділ звільнив 84,4 квадратного кілометра, заявив про понад 10 400 ліквідованих військових противника і понад 660 одиниць техніки. Ці цифри — звіт бригади, а не підсумок незалежного підрахунку.
| Підрозділ | Звідки виріс | Що тримав у цій війні |
|---|---|---|
| 35 ОБрМП ім. М. Остроградського | Сформована 24 травня 2018, Дачне | Інгулець, Давидів Брід, Урожайне, Дніпровські плацдарми |
| 36 ОБрМП ім. М. Білинського | 20 липня 2015, з кримських батальйонів | Маріуполь-2022, відновлення, Донеччина |
| 37 ОБрМП | Початок 2023, база десантного батальйону | Урожайне, Кринки, Курахівський і Олександрівський напрямки |
| 38 ОБрМП ім. П. Сагайдачного | Лютий 2023, навколо 503-го батальйону | Вугледарський напрямок, Урожайне, Покровський |
| 34, 39, 40 ОБрМП | ТрО і механізовані бригади, статус з 1 березня 2026 | Херсонщина, острови Дніпра, Донеччина, Курщина, Сумщина |
| 406 ОАБр ім. О. Алмазова, 140 ОРБ, 426-й полк БпС | Артилерія, розвідка, безпілотні системи корпусу | Вогнева рамка і розвідка для бригад, а не окремий «морський» фронт |
Дані таблиці зібрані з повідомлення АрміяInform від 1 березня 2026 року, сторінки підрозділів 30-го корпусу і відкритих довідкових карток бригад. Склад забезпечення ширший: у різних зведеннях фігурують також 32-га артилерійська бригада, 18-й протитанковий батальйон, 15-й полк підтримки, 310-й підрозділ РЕБ і 380-й батальйон резерву. Точний штат у відкритому доступі не публікують, і будь-яка «чисельність корпусу» з довідників лишається оцінкою.
Чотири різні війни одного роду військ
Маріуполь 2022-го показав межу, за якою бригада перестає бути з’єднанням і стає сумою оточених гарнізонів. 36-та тримала місто разом із полком «Азов» та іншими підрозділами. Командир 503-го батальйону Павло Сбитов загинув 12 березня. Після виходу з котла бригада існувала як ім’я, прапор і ті, кого вдалося зібрати. Відновлення зайняло не місяці параду, а ротації, поповнення і повернення з полону.
Херсонський контрнаступ того ж року дав інший сюжет. Підрозділи 35-ї форсували Інгулець. Комбриг Юрій Андрієнко згодом описував епізод, коли після захоплення плацдарму недосвідчене поповнення під щільним вогнем потягнуло відхід на старі позиції. 4 жовтня 2022-го матроси тієї ж бригади підняли прапор у Давидовому Броді — селі, яке навесні й улітку кілька разів переходило з рук у руки. Плацдарм на річці виявився кориснішим за будь-який десант із корабля, якого в України на той момент не було.
16 серпня 2023-го 35-та і 38-ма звільнили Урожайне на Вугледарському напрямку. Це вже степовий бій: AMX-10RC, артилерія, піхотні групи, а не висадка на косу. Морська піхота тут працювала як штурмова піхота з власною артилерією, і саме в цій ролі її почали перекидати туди, де треба стабілізувати ділянку.
Кринки на лівобережжі Херсонщини стали найважчим плацдармом. 37-ма та інші морські бригади тримали клаптик берега під ударами авіації, артилерії і дронів. Операція не досягла заявленої оперативної мети й коштувала сотень втрат. Волинський пізніше говорив, що близько 80 відсотків поставлених у Кринках завдань його підрозділ виконав, але не називав операцію ні перемогою, ні заздалегідь провальним планом. Різниця між цими двома оцінками — і є робоча правда плацдарму: тактичні успіхи не склалися в утримання смуги.
Морпіхів після 2022-го кидають не на пляж, а туди, де лінія просідає: Маріуполь, Авдіївка, Вовчанськ, Курщина, Костянтинівка.
Що відрізняє морпіха від піхотинця — і де це розходження зникає
На беретному знаку якір тримає море, крила — десант, меч — сухопутний бій. У статутах це означає готовність до висадки з моря, з повітря і до бою на березі. У війні 2022–2026 років морська складова стиснулася до катерів, човнів і понтонів на Дніпрі, Бузі та Інгульці. Повітряна — до епізодичних вертолітних завдань. Сухопутна стала основною.
Відмінність, яка лишилася, лежить не в географії, а в циклі підготовки і в культурі підрозділу. До базової загальновійськової програми у морській піхоті додають елементи подолання водної перешкоди, висадки з плавзасобу і дій на плавнях. Начальник центру комплектування морської піхоти Віктор Самохін у березні 2025-го пояснював АрміяInform, що для проєкту «Контракт 18-24» базова підготовка триває 45 діб, а морські елементи вшиті в цю ж програму, а не винесені в окремий «флотський» семестр.
Міфи, які регулярно спливають у коментарях і в рекрутингових переказах, варто розкласти окремо.
- Морпіх обов’язково воює біля моря. Після 2022-го бригади корпусу стояли на Донеччині, Харківщині, Сумщині і в Курській області. Берег — походження роду військ, а не поточна дислокація.
- Берет видають на присязі. Колір морської хвилі отримують після смуги і допуску командира. Присяга ЗСУ і клятва морського піхотинця — різні тексти.
- Це десант, тільки з якорем. Частина кадрів справді прийшла з десантно-штурмових бригад, але підпорядкування — ВМС, а корпус з 2024-го має власну артилерію і безпілотний полк, а не живе на чужій вогневій рамці.
- Корпус із першого дня воює єдиним фронтом. Ще навесні 2025-го бригади часто діяли в смугах інших корпусів. Делятицький у травні 2026-го прямо говорив, що корпусна структура насамперед вирощує штаби оперативного рівня, а не малює суцільну лінію на карті.
- Статус берегової оборони був «нижчим сортом». 34-та, 39-та і 40-ва вже мали бої за Антонівський міст, острови, Курщину і південь. Березень 2026-го зафіксував практику, а не підвищив новачків.
Після такого списку корисніше не сперечатися про «елітність», а дивитися на конкретну бригаду: коли її зібрали, який у неї бойовий прапор і на якій ділянці вона стоїть цього місяця. Ім’я корпусу саме по собі не вирівнює досвід 36-ї і бригади, що змінила вивіску у 2026-му.
Питання, які ставлять перед контрактом
Рекрутингові картки і розмови з ветеранами сходяться на кількох запитах. Відповіді нижче спираються на відкриті пояснення Командування і центру комплектування, а не на обіцянки оголошень.
Чи можна обрати бригаду?
Центр комплектування морської піхоти формує групи і везе їх у навчальний центр, після чого укладають контракт саме на підрозділи морської піхоти. У проєкті «Контракт 18-24» рекрутингова сторінка ВМС обіцяє супровід до потрапляння в бригаду і вибір з дев’яти спеціальностей — стрілець, гранатометник, розвідник та інші. Самохін зазначав, що більшість молодих кандидатів просить розвідку або снайперську посаду, хоча штат цих спеціальностей вузький. Остаточне місце визначає укомплектованість, а не анкета.
Скільки триває шлях до берета?
Базова загальновійськова — орієнтир у 45 діб для поточних програм, із морськими елементами всередині. Фахова підготовка за посадою йде далі, інколи в інших навчальних центрах. Клятву і берет не прив’язано до закінчення курсу: потрібен допуск командира і проходження смуги. Для когось це місяці служби, для когось — довше.
Чим «Контракт 18-24» відрізняється від звичайного?
Для віку 18–24 роки ВМС публікує річний контракт, посилену підготовку близько трьох місяців, грошове забезпечення в межах державного проєкту і відстрочку від призову на рік після завершення. Це не окремий «морський вид військ», а набір у конкретні батальйони, зокрема в 1-й батальйон 36-ї. Умови варто читати на recrutvms.mil.gov.ua, бо цифри виплат змінюються постановами, а не традицією роду військ.
Чи воюють морпіхи тільки на півдні?
Ні. 39-та мала епізоди на Донеччині і Курщині, 40-ва — на Харківщині і Сумщині, 37-ма у 2026-му тримала ділянку на межі Донеччини і Дніпропетровщини. Південь лишається історичною базою і місцем штабу, не монополією на бойову роботу.
Що з полоненими Маріуполя?
Обміни тривають. Волинський у травні 2026-го говорив, що з його батальйону в полоні лишалося близько ста людей, і що частину вже повернули. Точної публічної цифри по всьому роду військ немає. Запит про конкретну людину йде через Координаційний штаб, а не через сторінку бригади.
Кому цей шлях закритий, а кому варто йти через рекрутера
Самостійно «домовитися з комбатом» більше не працює як основний маршрут. Працює центр комплектування: професійно-психологічний відбір, довідки про відсутність судимості, нарколог, психіатр, група, навчальний центр, контракт. Якщо медична карта вже має обмеження, які не проходять ВЛК для штурмових посад, розмова з бригадою лише відтягне відмову.
Варто йти через рекрутера морської піхоти, коли є готовність до піхотної посади, а не лише до розрахунку дрона, і коли влаштовує південна школа з можливим відрядженням на схід. Варто зупинитися і обрати інший рід військ, якщо очікування — служба на катері або охорона порту. Катерні підрозділи ВМС і берегова охорона існують окремо. Морська піхота 2026 року — це насамперед бригади, які штурмують і тримають суходіл, з доданою річковою звичкою.
- Перевірити вік, ВЛК і відсутність судимості до співбесіди, а не після дороги в навчальний центр.
- Запитати номер бригади і посаду письмово, а не за формулою «еліта флоту».
- Уточнити, чи входить курс води і висадки у ваші 45 діб, чи це наступний етап.
- Окремо прочитати умови «18-24», якщо вік підходить: строк, виплата і відстрочка не переносяться автоматично на інші контракти.
- Не плутати клятву морпіха з присягою. Друга обов’язкова для всіх, перша — після допуску.
За моїм досвідом розбору рекрутингових карток ВМС протягом останнього місяця, найчастіше розходяться очікування кандидата і штат: людина приходить по розвідку, а вакансія, яку бригада закриває цього тижня, — стрілець або номер обслуги. Це не обман оголошення, а різниця між вітриною і укомплектованістю.
Річка замість моря і дрон замість другої хвилі десанту
Класичний морський десант потребує кораблів, переваги в повітрі і тилового берега. Україна у цій війні такого набору не мала. Натомість з’явилася річкова піхота: човни, плавні, нічні переправи, евакуація поранених наземними роботизованими комплексами. 37-ма під командуванням Шаталова звітувала про понад 310 таких евакуацій. Це вже не картинка з підручника 1990-х, а відповідь на щільність дронів, під якою санітарний БТР часто не доїжджає.
406-та артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова лишається вогневим каркасом півдня ще з 2015-го, включно з історією комплексу «Нептун». 426-й полк безпілотних систем і 310-й підрозділ РЕБ додають корпусу те, чого не було в бригаді Білинського зразка 2015 року: власну розвідку цілі і власну протидію ворожому дрону. 140-й розвідувальний батальйон закриває глибші рейди, ніж батальйонна розвідка.
У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли читач шукав «десант на Крим» і знаходив лише зведення з Курахового. Розрив тут не в секретності. Делятицький у інтерв’ю до Дня морської піхоти 2026 року формулював завдання інакше: корпус будує фундамент штабів і командирів оперативного рівня, а повернення півострова лишається політично-військовою метою, а не наказом на найближчу висадку. Бригади тим часом тримають ті ділянки, які їм віддає Генеральний штаб.
Тому морська піхота ЗСУ восени 2026-го — це одночасно спадкоємиця двохсот матросів, які вийшли з Криму, корпус із колишніх бригад територіальної оборони і піхота, яка навчилася жити на річковому березі під ударами КАБів. Якір на знаку нікуди не дівся. Змінилося місце, де цей якір тримає.