Алла Григорівна Мазур з’явилася на світ 16 вересня 1965 року в тихому селі Зіньків на Хмельниччині, де подих вітру з полів ніби шепотів про майбутні звершення. У родині медиків – батько Григорій Францович, вправний стоматолог, і мати Марія Степанівна, турботлива дитяча медсестра – маленька Алла вбирала атмосферу турботи та дисципліни, що згодом стали її невід’ємними рисами. Золотий талісман шкільних років, медаль за відмінне навчання, відкрив двері до факультету журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де вона опанувала радіожурналістику. Уже тоді, ще школяркою, писала репортажі для районної газети, а на шкільній радіостанції мріяла голосом будити тисячі сердець.
Кар’єра Алли Мазур розквітла блискавично: з 1987 року на Українському радіо як наймолодша ведуча, де її теплої інтонації довірили марафони до Чорнобиля та вибори 1991-го. У 1993-му прорив на УТ-1 з УТН, ток-шоу “Перехрестя” та “Інвестиційна історія”. А з 1 січня 1997-го – легендарний перший ефір ТСН на “1+1”, де вона стала обличчям новин, ведучи “ТСН. Тиждень” досі. Сьогодні, у 60 років, Алла лишається голосом правди в марафонах війни, надихаючи мільйони своєю стійкістю.
Ця жінка не просто читає новини – вона їх проживає, перетворюючи ефір на місток між подіями та душами глядачів. Її біографія – це сага про силу, де кожен поворот долі загартовував характер, роблячи з провінційної дівчинки ікону українського телебачення.
Дитинство в Зінькові: корені непереможної сили
Село Зіньків, розкидане серед хмельницьких ланів, стало колискою для Алли Мазур, де кожен день пахнув свіжою землею і мріями про велике. Батьки-медики вчили доньку емпатії: батько лагодив посмішки, мати плекала здоров’я малюків, а молодший брат Олександр додавав родині гамору й тепла. Уявіть: маленька Алла, з блокнотом у руках, бігає полями, вигадуючи історії для районки. “З цікавості починалося, а стало покликанням”, – згадує вона в інтерв’ю.
Школа перетворилася на першу сцену: золотий випускний, репортажі для газети, ведучі шкільної радіостанції. Тут зародився її талант розповідати просто про складне, чіпляючи серце. Ці роки в Зінькові – не просто спогади, а фундамент: дисципліна від батьків, допитливість від природи, що витримали всі бурі життя.
Переїзд до Києва на журнфак КНУ Шевченка став стрибком у невідоме. Спеціальність радіожурналістики ідеально пасувала голосу, що міг заспокоїти чи струснути націю. Викладачі одразу помітили іскру – ту, що запалить ефіри на десятиліття вперед.
Перші кроки в ефірі: від радіо до телевізійних висот
1987 рік: Українське радіо приймає 22-річну Аллу як кореспондентку. Наймолодша в команді, вона веде “Від міста до міста”, марафони Чорнобиля – перші в Україні, – де голос тремтів від емоцій, але тримав мільйони біля приймачів. Вибори 1991-го: її репортажі фіксували народження незалежності, ніби перші удари серця нової держави.
Шість років на радіо загартували: від завредакції до ведучої головної редакції інформації. Алла вчилася слухати тишу ефіру, відчувати пульс нації. “Радіо – це сліпа довіра голосу”, – ділиться вона. Цей етап – не старт, а розгін для телевізійного польоту.
- 1987–1993: кореспондентка, ведуча марафонів на Українському радіо – перші кроки в журналістиці.
- 1991: репортажі з виборів Леоніда Кравчука, що увійшли в історію.
- Чорнобильські марафони: емоційний голос солідарності.
Ці досвіди сформували стиль: точність плюс людяність. Після радіо – УТ-1 у 1993-му, де УТН, ток-шоу “Перехрестя” (українсько-американське) та “Інвестиційна історія” (зі словаками) розкрили її як автора й ведучу. Наприкінці 1996-го дзвінок від “1+1” змінив усе.
ТСН: народження легенди та ключові ефіри
1 січня 1997-го: екран загоряється, і Алла Мазур читає перший випуск ТСН. Серце каналу “1+1” забилося в унісон з її голосом. З тих пір – тисячі ефірів, де новини оживають: від помаранчевої революції до повномасштабного вторгнення. У 2004-му, з командою ТСН, бойкот “темників” Януковича – жест свободи слова, що вразив владу.
Революція Гідності 2014-го: прямі включення з Майдану, де її спокій стримував хаос. Квітень того ж року – Донецьк, під вогнем проросійських сил, але ефір завершено. Сьогодні – марафони “Єдині новини”, YouTube ТСН, де Алла тримає фронт інформації.
- Перший ефір ТСН: символ незалежного ТБ.
- 2004: протест проти цензури – етичний маніфест.
- 2014: висвітлення АТО, ризик заради правди.
- 2022–2026: воєнні марафони, голос стійкості.
Кожен ефір – це дуель з часом, де Алла перемагає, роблячи складне зрозумілим. Її ТСН – не просто новини, а хроніка нації.
ТСН. Тиждень: авторський погляд на епоху
Згодом “ТСН. Тиждень” стає її авторським полотном: аналітика, де факти переплітаються з глибиною. Тут Алла не читає – розмірковує, розкриваючи суть подій. Книга “Незалежність очима ТСН” (2017, з Валерієм Примостом) – підсумок 25 років, презентована в Софії Київській. Озвучка берегині моря в “У пошуках Дорі” Disney (2020) – несподіваний акорд у біографії.
У 60 вона веде ефіри з енергією 30-річної, надихаючи молодих журналістів. “ТСН. Тиждень” – її майстерня, де правда кується на очах у глядачів.
Особисте життя: син Артем, партнер і домашній затишок
Алла оберігає приватність, як скарб. Син Артем, народжений 15 квітня 2008-го, – її гордість. Нині 18-річний юнак захоплюється відеоблогінгом, відвідує курси, росте творцем під крилом мами. Батько – таємниця, але згадки про партнера Роберта Опаленика, колегу по ТБ, додають тепла: довірливі стосунки, без зайвого шуму.
Два коти – Мусік (породиста краса) й Ася (з притулку) – наповнюють київську оселю муркотом. Брат Олександр лишається опорою. Алла вчить Артема позитиву: перед сном згадувати приємне, навіть дрібницю. Її мрія – політ у космос, коли це стане доступним.
Материнство в 42 – свідомий вибір сильної жінки, що балансує кар’єру й сім’ю з грацією.
Битва з раком: від діагнозу до тріумфу сили
Листопад 2019-го: рак молочної залози вривається в життя. Алла не ховається – працює під хімією, носить перуку, але у вересні 2020-го з’являється лисою в ефірі, оголюючи душу. Фотосесія для Marie Claire – символ перемоги. У 2021-му – соціальна реклама з Onco Hub, вебінари “Бути поруч” для онкопацієнтів.
“Хвороба навчила жити на повну, не відкладаючи радість”, – її слова надихають тисячі. Орден Ольги II ступеня (2020) – визнання не лише за ефіри, а й за стійкість. Сьогодні – повне здоров’я, приклад для нації.
Нагороди: рекордсменка Телетріумфу
Алла Мазур – абсолютний рекордсмен: 8 “Телетріумфів”. Державні ордени Ольги III (1999, uk.wikipedia.org) та II (2020, 1plus1.ua). Перед списком – її досягнення змушують пишатися українським ТБ.
| Рік | Нагорода | Номінація |
|---|---|---|
| 1996 | Прометей-престиж | Найкращий тележурналіст 1995 |
| 1998 | Міждержавний форум СНД | Найкраща ведуча новин |
| 1999 | Орден Ольги III | Внесок у журналістику |
| 2001, 2003, 2010, 2012, 2013, 2015, 2016, 2018 | Телетріумф (8) | Ведучий інформаційної програми |
| 2020 | Орден Ольги II | Досягнення в державі |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, 1plus1.ua. Ці статуетки – не трофеї, а подяка від професії за вірність.
Цікаві факти з життя Алли Мазур
- Озвучила Disney: голос берегині в “У пошуках Дорі” – мрія дитинства.
- Коти як родина: Мусік і Ася – терапевти душі.
- Мрія про космос: “Хочу зірки без тренувань космонавтів”.
- Позитивний ритуал: ввечері згадує радість дня.
- Книга 2017: “Незалежність очима ТСН” – хроніка на 25 років.
Ці перлини роблять Аллу ближчою, ніби подругою за чаєм.
Її вплив на ТБ величезний: від першого ТСН до воєнних ефірів 2026-го, Алла формує свідомість поколінь. У світі фейків її голос – як маяк, що кличе до правди. Син Артем росте, кар’єра цвіте, а Зіньківські корені дають сили. Алла Мазур продовжує писати історію України – ефір за ефіром.
Ви не повірите, але ця жінка, переживши рак і революції, досі мріє про космос – і здійснить!
Залишити відповідь