Запорізький хлопець з гігантським зростом у два метри два сантиметри, який у шкільні роки кидався на килимок для вільної боротьби чи стрибав по баскетбольному майданчику, грає ролі, що змушують глядачів хапатися за серце. Андрій Ісаєнко, народжений 22 липня 1986-го в промисловому серці України, виріс у родині, де музика лунала з гітар батька, а гумор вирував у шкільній команді КВК “88 диво світу” — чемпіонах України серед школярів. Цей спортивний велетень з тендітною душею актора пройшов шлях від студентських підмостків Запорізького національного університету до головних сцен Києва, де його ім’я асоціюється з ролями, сповненими болю, сили та надії.
Його кар’єра — це не просто список титрів, а дзеркало українського кіно за останнє десятиліття: від пострадянських серіалів до воєнних драм, що розривають душу. Андрій Ісаєнко знявся у понад 100 проектах, перетворившись з епізодичних бандитів на головних героїв патріотичних епопей. З 2008-го він служить Київському академічному театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра, а з 2021-го — і Дикому театру. Нагороди? Заслужений артист України у 2021-му та Шевченківська премія 2022-го за виставу “Погані дороги”. Та головне — його ролі оживають на екрані, ніби виткані з нервів нації.
Дебют у серіалах: від тіней до перших променів слави
Кіно постукало в двері Андрія ще студентом — у 2009-му він з’явився в телефільмі “Дот” як Камаринський, а паралельно в серіалі “Ливарний” у ролі Ігоря. Це були типові пострадянські мелодрами з елементами криміналу, де високий актор ідеально вписувався в образи охоронців чи механіків. Наступного року “За законом” і “Повернення Мухтара” дали йому Сергій Селезньова та Андрія Попова — ролі, що навчили тримати кадр серед зіркових ансамблів.
Ранні 2010-ті — час серіального буму. У “Люті” він боксує як Едік, у “Брат за брата 2” охороняє Сидоровича, а в “Нюхачі” грає старшину роти. Ці проекти, зняті переважно російською, були комерційно успішними, але Андрій згадував у інтерв’ю, що шукав глибину. “Я поруч” 2013-го став поворотом: роль капітана Радянської армії Івана Толоконнікова змусила глядачів побачити в ньому не просто “великого хлопця”, а актора з трагічним поглядом. Тоді ж “Жіночий лікар 2” — Слава Кратов, перша поява в медичній драмі, що згодом стане його фішкою.
До 2016-го портфоліо роздулося: “Порох та дріб”, “Пес”, “Не зарікайся”. Ролі Артема Бичина чи Жори здавалися шаблонними, але Андрій додавав їм шарму — грубуватого, але щирого. Це був період навчання, коли серіали годували, а душа прагнула великого екрану.
Велике кіно кличе: “Кіборги”, “Захар Беркут” і героїчне епічне
2017-й вибухнув “Кіборгами. Герої не вмирають” — роль Суботи, пораненого кіборга, що знаходить сили жити. Фільм Ахтема Сеїтаблаєва, натхненний подіями на Донбасі, зібрав аншлаги. Субота Ісаєнка — це не просто боєць, а символ незламності: його очі, повні сліз і люті, рвуть серце глядачам, які пережили Майдан і АТО. Роль принесла визнання, бо Андрій, сам спортсмен, переконав у фізичній і душевній втраті кінцівки.
Епічний “Гетьман” 2016-го — Іван Богун, козак з вогнем у очах. А 2019-й — “Захар Беркут” з екшеном від Джона Вінна: Петро, син ватажка, бореться з монголами в Карпатах. Картина зібрала 1,5 млн глядачів, а гра Ісаєнка — суміш юнацького запалу й героїзму — стала хітом. Ці фільми підкреслили його як ідеального “українського героя”: високий, міцний, з акцентом на внутрішню силу.
| Фільм | Рік | Роль | Ключовий момент |
|---|---|---|---|
| Кіборги. Герої не вмирають | 2017 | Субота | Сцена реабілітації — вибух емоцій |
| Захар Беркут | 2019 | Петро | Битва в Карпатах, героїзм |
| Гетьман | 2016 | Іван Богун | Козацькі сутички |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, imdb.com. Ці стрічки не просто розважали — вони формували національну ідентичність, а Ісаєнко став обличчям нового українського кіно.
Серіальний король: від трилерів до медичних драм
Серіали — хліб актора. “Зломовчання” 2021-го — Сергій, директор фонду, у вихорі корупції та війни. Напруга, моральні дилеми — Андрій майстерно тримає інтригу. “Я працюю на цвинтарі” того ж року — Валера, некрополієць з чорним гумором, що змушує сміятися крізь сльози над абсурдом життя.
А “Жіночий лікар. Нове життя” 2023-го — Михайло Гончар, акушер-гінеколог, що рятує матерів у хаосі війни. Роль, яка зробила його зіркою ТБ: глядачі пишуть, що після серіалу довіряють лікарям більше. Два сезони, 67 серій — Андрій несе емпатію, гумор і драму. “Той, хто не спить” 2017-го — маніяк, що лякає, чи “Копи на роботі” 2018-го — Михайло в комедії — показують діапазон: від жахів до сміху.
- Переваги серіальних ролей Ісаєнка: Глибина характерів — від лиходіїв до рятівників.
- Адаптація до жанрів: трилер, мелодрама, комедія.
- Військовий контекст: ролі відображають реалії 2022-го.
Після списків стає ясно: серіали дають йому простір для імпровізації, де один погляд каже більше за монолог.
Свіжі прем’єри та обрії 2025–2026
2024-й рясніє “Мишоловкою” — брат у сімейній драмі, “Будинок ‘Слово’: Нескінчений роман” — Майк Йогансен, поет-авангардист. “Потяг у 31 грудня” — камео, що додає шарму. А 2025-й — бум: “раша гудбай” від “Кварталу”, де Льося-хірург рятує Риту; “Потяг до Різдва”, “Батьківські збори” з Сашою, “Війна очима тварин” — кіноальманах про війну.
Майбутнє сяє “Випробувальним терміном” 2026-го та “Майор Сковорода”. Ці проекти обіцяють еволюцію: від героїв війни до повоєнних історій відродження. Андрій у інтерв’ю 2025-го казав: “Краще більше, бо кіно — це життя”.
Театр — серце його акторства
На сцені Лівого берега — від Скучаєва в “Дрібному біса” до Василя Данилича в “Безприданиці. Версія”. “Погані дороги” Наталки Ворожбит — роль, за яку Шевченківська: болісний монолог про Донбас рве душу. У Дикому — “Хлібне перемир’я” Жадана. Театр тримає його в коренях, де немає монтажу — тільки жива реакція залу.
Цікаві факти про Андрія Ісаєнка
- Зріст 202 см робить його ідеальним для ролей велетнів, але в “Кіборгах” навчився грати вразливість.
- Дружина Олеся Моргунець-Ісаєнко — режисерка “Щедрика”, де він офіцер НКВС; донька Марія іноді заглядає на зйомки.
- У 2023-му дрон влучив у дім актора — “Вночі прилетіло”, але сім’я тримається.
- Улюблений серіал за гонораром — не розкриває, але радить акторам мати “фінансову подушку” — мінімум 1500 доларів на місяць для родини в Києві.
- Знявся в кліпі Kozak System “Повінь” — козак з гітарою.
Його “Щедрик” 2023-го — офіцер НКВС у різдвяній притчі — роль, що нагадує про темні часи, але з надією. Андрій продовжує зніматися, грати, надихати — бо українське кіно не зупиняється, як і він.
Залишити відповідь