Сніг хрустить під ногами, мороз щипає за щоки, а крани в квартирах мовчать – ось типовий ранок багатьох житомирян цієї зими. Житомир, місто з багатою історією, де Тетерів несе свої води повз старовинні мости, раптом стикається з повсякденною драмою: вода зникає, як у казці про чаклунів. Чому так відбувається? Розберемося по суті, крок за кроком, з цифрами та фактами, які б’ють у саме серце проблеми.
Морозні удари 2025-2026: коли зима стає ворогом номер один
Ця зима увійшла в історію Житомира не тільки хуртовинами, а й хвилями відключень. З листопада 2025 по січень 2026 водоканал зафіксував понад 1100 аварійних знеструмлень на своїх об’єктах. Труби, що не витримують мінусових температур нижче -20°C, лопаються з тріском, ніби натягнута струна. Комунальники бігають зварювальними апаратами, а тиск у системі падає, залишаючи мікрорайони без краплі.
Пригадайте 10 січня 2026: нестабільна електромережа паралізувала насосні станції, і вода зникла в багатьох кварталах. Або 16 січня – підвіз цистернами на Гоголівській та Вокзальній. Морози не просто холод – вони стискають метал, розширюють лід усередині труб, і ось уже бригади копають ями в заметах. Зношені мережі, як стара армія, не витримують такого натиску.
Така ситуація не новина, але масштаб вражає. Комунальники перейшли в посилений режим: цілодобові чергування, резервні генератори гудуть дизелем. Проте паливо не вічні, і коли електрика йде, вода стоїть.
Зношеність мереж: 61% аварійного спадку радянських часів
Серце водопостачання Житомира – 529 км водопровідних мереж, з яких 323 км, або 61%, давно вичерпали ресурс. Ці труби прокладені ще за радянських часів, коли планування йшло на швидкість, а не на довговічність. Чавунні та сталеві магістралі ржавіють, пластикові тріскаються від віку, і щодня відділ обслуговування фіксує пориви.
Історія водогону почалася в 1894 році з насосної на Тетері, але справжній бум припав на 1960-70-ті. Тоді будували масово, без думки про майбутнє. Сьогодні ступінь зношеності сягає критичних позначок, і кожна аварія – як сигнал тривоги. Заміна йде повільно: щороку модернізують по кілька кілометрів, але темпи не встигають за руйнуваннями.
| Тип мережі | Протяжність, км | Зношеність, % | Джерело |
|---|---|---|---|
| Водопровід | 529 | 61 | zt-rada.gov.ua |
| Каналізація | ~270 | >50 | vodokanal.zt.ua |
Таблиця показує реальну картину: більше половини системи на межі. Заміна аварійних ділянок – пріоритет, але потрібні мільярди гривень. Мешканці Польової чи Корбутівки знають це не з чуток: ремонти тут – щомісячна норма.
Електрика – ключ до насосів: блекаути як каталізатор криз
Без електрики насоси не качають, і Тетерівська вода стоїть на станціях. Взимку 2025-2026 обстріли та перевантаження мережі спричинили сотні знеструмлень. Водоканал має генератори на ключових об’єктах, але вони не всюди: паливо закінчується, технічні збої трапляються. 26 грудня 2025 на Київській 15-17 вода зникла саме через це.
- Знеструмлення насосних: призводить до миттєвого падіння тиску в усьому місті.
- Резервні дизелі: працюють 8-12 годин, але потребують логістики палива, ускладненої снігом.
- Графіки подачі: вночі та вранці, як у селах під час блекаутів.
Після списку зрозуміло: енергокриза множить проблеми вдвічі. Комунальники благають економити, бо кожен літр на вагу золота в такі моменти.
Аварійні та планові ремонти: від поривів до заміни арматури
Щодня бригади чотири рази виїжджають на пориви. 13 січня 2026 – ремонт на кількох вулицях, 25 листопада – аварія на насосній. Планові роботи, як заміна запірної арматури 19 травня 2025, зачіпають сотні будинків: Гоголівська, Вокзальна, Миклухо-Маклая. Чому масово? Бо мережі взаємопов’язані – один порив блокує район.
Типовий сценарій: копають траншею, зварюють, тестують тиск. Триває від 4 годин до доби. Мешканцям радять запас – 3 літри на людину на добу. Але емоції киплять: “Знову без душу перед роботою!” – крик душі багатьох.
Війна та клімат: зовнішні удари по системі
Повномасштабне вторгнення додало хаосу: обстріли енергетики паралізують насоси, переселенці навантажують мережі. Морози -25°C розривають труби, як скло. Раніше Житомир пив воду з Тетерева без турбот, але тепер станції модернізують: Корбутівка на 60% оновлена. Джерело чисте, але транспорт – вічний виклик.
Якість води тримається: лабораторії перевіряють щодня. Але без тиску – ніяка чистота не допоможе. Війна прискорила знос, змусивши водоканал виживати в екстремальних умовах.
Поради житомирянам: як пережити відключення води
- Запасуйте заздалегідь: 10 л бутлі, ванна під кришкою – не ллється в каналізацію.
- Економте: мийте посуд у тазику, душ раз на день по 2 хвилини.
- Фільтри та кип’ятіння: для пиття з цистерн – must have.
- Стежте за новинами: Telegram Житомирводоканал – ваш рятівник з адресами.
- Генератор для колодязя: якщо приватний будинок, інвестуйте в насос.
Ці кроки полегшать життя. Багато хто вже освоїв: від бутлів у коморах до дощової води для поливу.
Модернізація та надії: що робить водоканал
Не все сумно: йде заміна труб, нові насоси, генератори. За 2024-2025 модернізували ключові станції. Плани на 2026 – розширити резервне живлення, залучити гранти. Житомирводоканал – 1781 одиниць обладнання, і вони тримають фронт. Мешканці платять тарифи, але бачать прогрес: менше масових криз улітку.
Проте фінансування – вічний біль. Місто шукає інвесторів, бо самотужки не витягнеш 61% зносу. А тим часом Тетерів тече, чекаючи кращих часів.
Життя в Житомирі триває: сусіди діляться цистернами, діти вчаться терпіти, а комунальники не сплять. Кризи вчать міцності, але мріємо про стабільний струмінь з крана. Слідкуйте за оновленнями – завтра може бути краще.
Залишити відповідь