Судове рішення, проголошене в залі суду, звучить як фінальний акорд симфонії правосуддя – гучний, незворотний, сповнений ваги. Та чи справді цей акорд неможливо переграти? Коротка відповідь лаконічна й сувора: ні, суддя не має права довільно змінити чи скасувати своє рішення після його проголошення. Це фундаментальний принцип незмінності, що діє в усіх процесуальних кодексах України, від Цивільного до Кримінального. Винятки вузькі, як лазівка в міцній фортеці: лише виправлення очевидних описок чи арифметичних помилок, без торкання суті справи.
Цей бар’єр існує не для краси, а щоб захистити сторони від примх однієї людини в мантії. Уявіть: позивач святкує перемогу, а відповідач ховає голову в руки. Якщо суддя раптом передумає, хаос у правосудді неминучий. Верховний Суд неодноразово підкреслював це в постановах, наголошуючи, що рішення після проголошення – як вирок долі, незмінний для того суду, який його виносив. Але двері не зачинені наглухо: апеляція, касація чи перегляд за нововиявленими обставинами дають шанс вищим інстанціям скоригувати хід подій.
Та реальність солодша за теорію лише на папері. Судді інколи намагаються “підправити” рішення під виглядом виправлення помилок, що призводить до скандалів і скасувань. Станом на 2026 рік, після змін Законом №4173-IX, процедура ухвалення рішень стала жорсткішою, але принцип незмінності лишився непорушним. Розберемося глибоко, з прикладами та нюансами, щоб ви не загрузли в юридичних нетрях.
Принцип незмінності: скеля правосуддя
Незмінність судового рішення – це не примха законодавця, а щит стабільності суспільства. Після проголошення резолютивної частини суддя втрачає право чіпати свій вердикт. Цей принцип, відомий як res judicata, пронизує всі кодекси. У Цивільному процесуальному кодексі (ЦПК) стаття 268 прямо заявляє: суд не може сам скасувати чи змінити рішення, крім винятків. Аналогічно в Кодексі адміністративного судочинства (КАС) – стаття 250, де слова “не може сам” звучать як залізний засов.
Чому це так важливо? Бо рішення набирає сили поступово, але незмінність настає миттєво після проголошення. Сторони спираються на нього, виконують обов’язки, укладають угоди. Зміна суддею підірвала б довіру до суду, як тріщина в фундаменті хмарочоса. Верховний Суд у справі №638/8647/17 чітко розставив крапки: рішення, що набуло законної сили, загальнообов’язкове, незмінне, неспростовне. Це не просто слова – це норма, що діє з 2017 року й актуальна в 2026-му.
Але життя кидає виклики. Якщо суддя помітив помилку до проголошення, він може скоригувати. Після – ні. Перехід до апеляції стає єдиним мостом. Цей принцип еволюціонував від радянських часів, коли судді мали більше свободи, до сучасної жорсткості, де незалежність судді не означає вседозволеності.
Винятки з правила: виправлення описок та помилок
Навіть у найміцнішій фортеці є маленькі хвіртки. Суддя може внести правки, якщо справа в описках – наприклад, “Іванов” написано “Іваннов” чи 100 грн замість 1000. ЦПК стаття 269 дозволяє це з власної ініціативи чи за заявою сторін, ухвалою окремо. Але увага: це не двері для зміни суті! Верховний Суд неодноразово скасовував такі “виправлення”, якщо вони торкалися мотивів чи резолютивної частини.
Уявіть абсурд: суд присудив квартиру, а потім “виправив” на гараж. Таке зловживання фіксують правозахисники, як у розслідуваннях DeJure Foundation. За даними судової практики 2024-2025, Велика Палата ВС у справі №990/162/23 наголосила, що виправлення не змінює розподіл витрат чи ключові висновки. Виправлення описок – інструмент для чистоти тексту, не для переписування історії.
Процедура проста, але хитра. Заява подається без строку давності, суд розглядає без засідання, ухвала оскаржується. У Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) стаття 375 регулює аналогічно для вироків: лише технічні правки. Статистика ВС показує десятки скасувань “фальшивих” виправлень щороку, що робить цей механізм міною сповільненої дії.
Проголошення рішення: момент істини
Проголошення – кульмінація процесу, коли слова судді перетворюються на закон. Раніше судді йшли в нарадчу кімнату, ховалися за таємницею. З 2025 року, після Закону №4173-IX, все змінилося: рішення ухвалюється й проголошується одразу після дебатів, без “наркологу”. Скорочена версія – вступна й резолютивна частини – звучить публічно, повна пишеться за 5-10 днів.
Після цього миттєво настає незмінність. У Господарському процесуальному кодексі (ГПК) стаття 233 дублює: не можна чіпати. Відкладення проголошення можливе до 10 днів за складності, але дата оголошується заздалегідь. Це прискорило правосуддя, зменшило корупційні ризики – судді не “варять” рішення на самоті.
Емоційний накал зрозумілий: сторони чекають, серця калатають. Один штрих у тексті – і надія згасає. Але закон захищає: копії вручаються присутнім, строки оскарження починаються з повного тексту, якщо скорочений.
Особливості в різних кодексах: порівняльний огляд
Процесуальні кодекси – як різні інструменти в оркестрі правосуддя, але грають одну мелодію незмінності. Перед таблицею ключове: суддя першої інстанції не змінює, вищі – так, за правилами.
| Кодекс | Стаття проголошення | Виправлення помилок | Незмінність після |
|---|---|---|---|
| ЦПК | ст. 268 | ст. 269 | Після проголошення, крім описок |
| ГПК | ст. 233 | ст. 256 | Аналогічно, без зміни суті |
| КАС | ст. 250 | ст. 269 | Не може сам змінити |
| КПК | ст. 374 (вирок) | ст. 375 | Лише технічні правки |
Джерела даних: Цивільний процесуальний кодекс України (zakon.rada.gov.ua), Кодекс адміністративного судочинства України. Таблиця спрощує, але нюанси глибокі – у КПК акцент на вироках, де помилки рідкісніші через колегіальність.
Порівняння показує єдність: ніде суддя не царює безмежно. У 2026 році це актуально, бо справи множаться через війну та економіку.
Практичні кейси з судової практики
У справі №990/162/23 Велика Палата ВС 12.09.2024 скасувала “виправлення” описки, бо воно змінило висновок про юрисдикцію – класичне зловживання.
Ще один перлинка: постанова КАС ВС від 20.03.2024, де суд першої інстанції “підправив” ухвалу, але ВС наголосив – описка не для суті. У 2025 році подібних скасувань десятки, за даними оглядів ВС.
Кримінальний кейс: вирок змінили на “описці”, але касація повернула все назад, бо мотивів торкнулися. Ці історії – урок: не вірте “техніці” сліпо.
Апеляція та касація: справжні лади правосуддя
Якщо суддя “зацементував” помилку, рятунок – апеляція. Строк 30 днів з повного тексту, суд другої інстанції може змінити чи скасувати. Касація у ВС – для єдності практики. У 2026 році строки подовжено до року за скорочене проголошення (Закон №4173-IX).
Емоції зашкалюють: тисячі справ щороку переглядаються. Апеляційний суд не зв’язаний незмінністю першого – він новачок у грі. Приклад: справа про спадщину, де районний суд помилився, апеляція виправила – справедливість перемогла.
Перегляд за нововиявленими – рідкість, але потужна. Якщо з’явилися факти, приховані навмисно, рішення “розморожують”. Це як другий шанс від долі.
Сучасні реформи: уроки 2025 року
Закон №4173-IX від 19.12.2024 радикально перебудував проголошення. Немає нарадчих кімнат, все відкрито, судді підписують негайно. Мета – уникнути тиску, зловживань. Станом на лютий 2026, практика показує менше скарг на “зниклі” рішення.
Та проблеми лишаються: перевантаження судів, брак кадрів. Реформи посилили контроль, але суддя лишається людиною – з емоціями, помилками. Позитив: публічність проголошення робить процес прозорішим, як кришталь.
Типові помилки сторін та як їх уникнути
Багато хто думає: “Подам заяву про описки – і виправлять усе”. Помилка! Суд відмовить, якщо суть чіпаєш. Інша: ігнор апеляції – рішення “застигає”.
- Не зволікайте з оскарженням: 30 днів – критичні, фіксуйте дату повного тексту.
- Перевіряйте текст негайно: Описки фіксуйте, але аргументуйте точно.
- Залучайте адвоката: Самотужки тонете в процесуалках.
- Слідкуйте за реформами: 2025 зміни вплинули на строки.
Після списку порада: готуйте докази заздалегідь. Це не гра в рулетку, а стратегія. У 2026 році цифрова фіксація в ЄДРСР спрощує контроль.
Наслідки для суддів: дисциплінарний меч
Зловживання виправленнями – шлях до ВРП. Скасування не завжди кара, але грубі помилки – так. У 2025 році десятки дисциплінарок за “технічні” трюки (дані court.gov.ua).
Суддя – не бог, а слуга закону. Його рішення впливає на долі, тож відповідальність подвійна. Реформи посилили етику, заборонивши обговорення поза судом.
Отже, суддя не змінює рішення легко, бо система мудра. Але знання – ваша зброя. Слідкуйте за практикою ВС, дійте швидко – і правосуддя спрацює на вас, як точний годинник.
Залишити відповідь