Чи можна закривати школи під час війни: реалії та межі

Зміст

Уявіть гул сирени, що рве тишу маленького села на Харківщині, де шкільний двір порожній, а парти чекають на дітей, які тепер збираються за екранами. Закривати школи під час війни в Україні можна, але лише за суворими правилами: рішення ухвалюють місцеві громади, а держава не фінансуватиме малокомплектні заклади з менше ніж 45 учнями з вересня 2025-го. Це не примха, а баланс між безпекою та правом на освіту, де дистанційне чи гібридне навчання стає рятівним колом. Серйозніші обмеження накладають наявність укриттів і загрози обстрілів – без них очне навчання блокується.

Тисячі шкіл уже постраждали: за даними ЮНІСЕФ, лише у 2025 році понад 340 закладів пошкоджено чи зруйновано, а загалом з 2022-го – тисячі. Понад 400 шкіл закрили чи понизили ступінь на початок 2025/2026 навчального року через брак учнів. Але освіта не зупиняється – вона адаптується, бо діти не можуть чекати миру. Переходьмо до деталей, бо за цими цифрами – долі тисяч малюків.

Правове поле: що каже українське законодавство

Воєнний стан, введений у лютому 2022-го і продовжений донині, не забороняє закриття шкіл, але чітко регулює процес. Закон “Про освіту” гарантує право на навчання в будь-якій формі – очній, дистанційній чи змішаній. Міністерство освіти і науки України (mon.gov.ua) наголошує: МОН не примушує закривати заклади. Рішення за територіальними громадами, які враховують безпеку, кількість учнів і наявність укриттів.

З постанави Кабміну №1003 від серпня 2025-го: школи з менше 45 учнями (окрім початкових) втрачають державне фінансування з 1 вересня 2025-го, а з 2026-го поріг – 60. Громади можуть утримувати їх за власний кошт або реорганізувати, переводячи дітей до більших закладів. Процедура включає громадські обговорення, особливо в селах – інакше депутати місцевих рад блокують. У 2025-му це торкнулося понад 400 шкіл, де учні доїжджають автобусами чи вчаться онлайн.

Новинки 2026-го: наказ МВС №28 від січня зобов’язує посилювати охорону – камери, металошукачі, заборона небезпечних предметів. Якщо школа без укриття чи в зоні ризику, очне навчання призупиняють до 1 лютого чи довше, як у січні 2026-го через енергокризу. Перед списком ключових кроків для закриття наведемо таблицю для ясності.

Критерій	Дозволено закриття?	Наслідки
Менше 45/60 учнів	Так, без держфінансування	Реорганізація чи локальне утримання
Відсутність укриття	Призупинка очного	Перехід на дистанційку
Обстріли/енергокриза	Тимчасово	Канікули чи гібрид

Джерела даних: постанова Кабміну №1003, mon.gov.ua. Ця таблиця показує, що закриття – не кінець, а трансформація. Громади на місцях борються: у прифронтових районах, як на Донеччині, школи релокують чи будують підземні укриття – план на 200+ до кінця 2026-го.

Міжнародні стандарти: право на освіту понад усе

Глобальні норми ставлять перепони хаотичному закриттю. Конвенція ООН про права дитини (стаття 28) і Додатковий протокол до Женевських конвенцій (ст. 50) зобов’язують держави забезпечувати освіту навіть в окупації чи конфлікті. Школи – не військові цілі, а атаки на них – воєнний злочин. ЮНЕСКО в рекомендаціях для України акцентує: освіта має бути “чутливою до конфлікту” – безпечною, інклюзивною, з психологічною підтримкою.

У світі це правило: у Сирії війна зруйнувала 7000 шкіл, 2 млн дітей без освіти – ЮНЕСКО фіксує падіння грамотності на 27%. В Ізраїлі під час ескалацій 2023-2025 закривають школи на тиждні, переводячи на Zoom, але відновлюють за лічені години. Україна тримається: попри 3800+ пошкоджених закладів, 80% дітей навчаються, хоч і гібридно. Закриття допустиме лише тимчасово, з альтернативою – інакше порушуємо гуманітарне право.

Захист шкіл: Не використовувати як бази, маркувати “безпечна зона”.
Альтернативи: Дистанційка, мобільні класи, підземні школи.
Моніторинг: ЮНІСЕФ і ЮНЕСКО відстежують, допомагають з укриттями.

Ці пункти – не теорія, а щит для майбутнього. Війна руйнує стіни, але знання лишаються.

Безпека на першому місці: укриття, охорона, ризики

Обстріли Харкова чи Києва нагадують: школа без укриття – пастка. З серпня 2024-го очне навчання вимагає укриття в 100-500 м, обладнане вентиляцією. Нові правила 2026-го від МВС: професійна охорона, заборона дронів, евакуаційні плани. У 12 громадах Житомирщини й Одещини ЮНЕСКО тренувало 7400 педагогів на симуляціях – дим, сирени, рятування.

Статистика жахає: 17% усіх закладів пошкоджено. У січні 2026-го через блекаути до лютого перейшли на онлайн у столиці. Громади інвестують: 156 підземних шкіл-укриттів у 2025-му, ще 47 у 2026-му. Закриття тут – не поразка, а інвестиція в життя.

Наслідки для дітей: від парт до психіки

Порожні коридори лишають шрами глибші за вибухи. Дослідження UNICEF: війна спричиняє ПТСР у 38% дітей, агресію – у третини. Школа дає рутину, друзів, вчителів – як маяк у тумані. Дистанційка рятує, але погіршує мотивацію: успішність впала на 20-30% у перші роки.

Батьки помічають: страх гучних звуків, безсоння, ізоляція. Експерти радять: психологи в кожній школі, ігри для травм, батьківські чати. Закриття малокомплектних – виклик для сіл, де діти без школи втрачають спільноту.

Практичні кейси: уроки з фронту та світу

На Харківщині школа №12 релокувалася до Полтави: 200 дітей онлайн + виїзди, успішність тримається. У Сирії “школи в контейнерах” навчають 1 млн. WWII Польща: підпільні уроки в лісах. Ізраїль: app для уроків під ракети. Україна: підземна школа в Києві – 500 учнів щодня. Ці історії доводять: закриття – пауза, не стоп.

Кожен кейс – доказ стійкості. Громади, як на Буковині, об’єднуються: один автобус – 50 дітей до опорної школи. Майбутнє будуємо так.

Альтернативи закриттю: гібрид, підземелля, онлайн

Дистанційка на платформах МОН охоплює мільйони, з QR-уроками. Гібрид: 3 дні очно, 2 – вдома. Підземні класи – хіт 2026-го: вентиляція, сонячні панелі. Батькам радимо: перевіряйте укриття, тренуйте евакуацію, підтримуйте рутину.