Третя субота вересня в Україні перетворюється на справжнє свято подяки – День фармацевтичного працівника. У 2026 році це 19 вересня, коли тисячі аптек по всій країні наповнюються теплом привітань, букетами квітів і словами вдячності від пацієнтів. Фармацевти, ці невидимі стражі здоров’я, стають героями дня, адже саме вони першими зустрічають тривогу в очах хворих, розрізняють складні рецепти й радять, як полегшити біль.
Цей професійний праздник з’явився не випадково. Він уособлює визнання ролі фармацевтичної галузі в охороні здоров’я нації. Кожного року в цей день лунають урочисті промови, вручаються нагороди найкращим фахівцям, а аптечні колективи організовують спільні заходи – від корпоративних вечорів до благодійних акцій. Але за яскравими церемоніями ховається глибока історія, сповнена викликів і тріумфів.
Історія народження свята в Україні
Все почалося 7 вересня 1999 року, коли Президент Леонід Кучма підписав Указ № 1128/99. Документ чітко фіксує: “На підтримку ініціативи Міністерства охорони здоров’я України та враховуючи значний внесок працівників фармацевтичної галузі в охорону здоров’я населення, установити в Україні професійне свято – День фармацевтичного працівника, яке відзначати щорічно в третю суботу вересня”. Ця дата обрана не просто так – осінь нагадує про наближення холодів, коли попит на ліки зростає, а фармацевти доводять свою незамінність.
До того моменту професія фармацевта в Україні еволюціонувала роками. У радянські часи галузь була частиною єдиної союзної системи, з потужними заводами в Харкові та Києві. Після незалежності 1991 року фармацевти зіткнулися з дефіцитом імпорту, гіперінфляцією та хаосом у постачаннях. Саме тоді ініціатива МОЗ і науковців, як Національного фармацевтичного університету в Харкові, підштовхнула до створення свята. Воно стало символом стабілізації – з 2000-х аптечна мережа почала розростатися, з’являлися перші мережі на кшталт “Аптека 9-1-1” чи “Подорожник”.
Сьогодні свято набирає нових обрисів. Під час пандемії COVID-19 і повномасштабної війни фармацевти працювали на передовій: роздавали безрецептурні маски, антисептики, консультували по телефону. У 2022–2025 роках багато аптек стали пунктами допомоги – від видачі гуманітарки до пунктів незламності. Це додало святу емоційного забарвлення: привітання тепер звучать як “дякую за стійкість у темряві”.
Від давніх знахарів до сучасних аптек: еволюція фармацевтики в Україні
Перші сліди фармацевтичної практики на українських землях сягають Київської Русі. Монастирі варили настоянки з трав, а знахарі використовували мед, прополіс і коріння для зцілення. Офіційна аптека з’явилася у Львові між 1392 і 1400 роками – одну з найдавніших у Європі. У 18 столітті аптеки відкривалися в Глухові (1707) і Лубнах, а в 19-му – у Києві налічувалося вже кілька десятків.
Революція 1917-го і громадянська війна зруйнували багато, але 1925 рік став поворотним: у Києві запустили Хіміко-фармацевтичний завод ім. Ломоносова, прототип сучасного Farmak. У радянський період зросли потужності – Харківський фармзавод, “Біолік” у Львові. Після 1991-го галузь переорієнтувалася на генерики й експорт: сьогодні українські ліки постачаються в 50+ країн.
Українська фармацевтика виробляє понад 500 млн упаковок ліків щороку, покриваючи 40% внутрішнього ринку. Відомі постаті, як Дмитро Волох – легендарний фармацевт, засновник “Тамбранс Україна”, чи Борис Зіменковський – декан НФаУ, формували покоління фахівців.
Роль фармацевта в сучасній охороні здоров’я
Фармацевт – це не просто продавець пігулок, а консультант, психолог і детектив в одному. Кожного дня вони перевіряють взаємодію препаратів, радять аналоги дешевші на 30–50%, попереджають про побічні ефекти. У кризові моменти, як під час блекаутів 2022–2025, аптеки працювали на генераторах, фармацевти вручну фіксували продажі.
В Україні на одного фармацевта припадає близько 2000 жителів – нижче європейських норм (1:1500). Брак кадрів гострий: тисячі виїхали за кордон, де зарплати в 3–5 разів вищі. Проте професія еволюціонує: фармацевти навчаються клінічній фармації, беруть участь у телемедицині. Їхня порада часто рятує життя, бо пацієнт приходить не з рецептом, а з відчаєм.
- Консультація з приводу самолікування – 70% візитів до аптек.
- Видача рецептурних препаратів з перевіркою – щодня тисячі разів.
- Участь у державних програмах: “Доступні ліки”, де фармацевти відпускають безкоштовно 300+ позицій.
- Боротьба з фальсифікатом: перевірка серій, консультації з лікарями.
Ці обов’язки роблять фармацевта ключовим ланцюгом у ланцюжку здоров’я. Без них лікарняні рецепти залишилися б на папері, а пацієнти – без допомоги.
Цікаві факти про День фармацевта та галузь
Перша українська фармакопея видана 1838 року у Львові – 500 сторінок рецептів. Farmak, найстаріший завод, святкував 100-річчя у 2025-му, виробляючи ліки для ВООЗ. У 2022 фармацевти “Подорожника” видали 1 млн упаковок гуманітарки. А знаєте, що Бенджамін Франклін починав фармацевтом? Українські колеги не гірші – вони тримають фронт здоров’я на війні.
Традиції святкування: від урочистостей до щирих привітань
У регіонах склалися унікальні звичаї. У Києві – гала-концерти в Колонній залі, нагородження від МОЗ. Харківський НФаУ організовує наукові конференції з фуршетом. У Львові – екскурсії історичними аптеками, як “Під чорним орлом”. Мережі, як “Аптека низьких цін”, дарують співробітникам премії та вихідні.
- Ранкове віконце з квітами та листівками від клієнтів.
- Корпоративні банкети з тематикою “Ліки від нудьги” – конкурси рецептів коктейлів.
- Благодійність: збір на ЗСУ чи онкопацієнтів.
- Професійні семінари про новинки 2026-го.
Привітання звучать щиро: “Ти – алхімік здоров’я, перетворюєш порошки на надію!” Пацієнти несуть шоколад, колеги – обійми. Це день, коли аптечний прилавок стає подіумом гордості.
Всесвітній день фармацевта: глобальний контекст
25 вересня весь світ відзначає World Pharmacists Day – з 2009 року за ініціативою Міжнародної фармацевтичної федерації (FIP), заснованої рівно 100 років перед тим. Тема 2025-го – “Фармація для здоровішого майбутнього”. В Україні це доповнює національне свято: подвійний привід для гордості.
У світі 2,5 млн фармацевтів, в ЄС – сувора акредитація кожні 5 років. Україна гармонізує стандарти з Європою: з 2026 вступає “фармацевтична послуга” – платна консультація в аптеці.
| Показник | 2021 | 2025 | Прогноз 2026 |
|---|---|---|---|
| Кількість аптек | ~21,000 | ~18,100 | ~17,500 |
| Зарплата фармацевта (грн) | 12,000 | 25,000 | 27,000 |
| Частка генериків | 65% | 75% | 80% |
Дані з Proxima Research та RAU, станом на 2025–2026. Скорочення аптек через регуляцію, але зростання онлайн-продажів на 25% компенсує.
Тренди фармацевтичної галузі: що чекає у 2026
Ринок оживає після штормів 2025-го: інфляція, дефіцит кадрів, нові правила МОЗ. Ключові вектори – цифризація: CRM з AI прогнозують попит, дрони доставляють ліки в села. Онлайн-аптеки виросли на 40%, з рецептами через “Дію”.
Дефіцит фармацевтів – 20 тис. вакансій: університети готують 5 тис. щороку, але еміграція з’їдає половину. Зарплати ростуть до 28 тис. грн, з бонусами за зміну. Регуляція: з 2026 контроль цін на 300 еталонних ліків, фармацевтична послуга – 100–200 грн за консультацію.
Експорт б’є рекорди: Farmak, “Дарниця”, Arterium постачають у США, Азію. Генерики домінують, біосиміляри – наступний бум. У 2026 фармацевти стануть “фармлікарями” – з правом первинної діагностики.
Галузь пульсує енергією змін: від екологічних упаковок до персоналізованих ліків. Фармацевти, як фенікси, відроджуються сильнішими, тримаючи пульс нації в своїх руках.
Залишити відповідь