Сніг на бруківці Інститутської вулиці в Києві 20 лютого 2014 року забарвився червоним. Кулі свистіли над головами беззбройних людей, які стояли пліч-о-пліч, тримаючи в руках щити з дерев’яних дошок і прапори з тризубом. Того дня режим Януковича кинув проти протестувальників “Беркут” і снайперів, забравши 48 життів – найбільшу кількість за всю Революцію Гідності. Ці люди стали відомі як Герої Небесної Сотні, символом незламності, що перевернув хід історії.
День Героїв Небесної Сотні щороку відзначається 20 лютого в Україні. Це не просто дата в календарі, а нагадування про 107 душ, які віддали життя за свободу, гідність і європейське майбутнє. Від перших жертв у січні до кульмінації в лютому – їхній подвиг запалив іскру змін, що палає досі, надихаючи на боротьбу з агресором.
Усього за Революцію Гідності, яка тривала 94 дні з 21 листопада 2013-го по 22 лютого 2014-го, загинуло понад сотню активістів. Назва “Небесна Сотня” народилася спонтанно під час прощань на Майдані Незалежності 21–22 лютого, ніби ангели, що піднеслися до неба, аби охороняти землю від несправедливості.
Історія Встановлення: Від Указу до Національної Пам’яті
Президент Петро Порошенко підписав Указ №69/2015 11 лютого 2015 року. Документ закликав вшанувати “велику людську, громадянську і національну відвагу” учасників Революції Гідності. Кабмін отримав доручення розробити програми меморіалізації, а суспільство – щорічно згадувати подвиг. Це стало першим кроком до увічнення пам’яті, бо біль ще свіжий, рани не загоїлися.
Указ не просто встановив дату – він запустив хвилю ініціатив. З’явилися освітні програми в школах, присвячені Небесній Сотні, де школярі вивчають історії героїв, малюють ангелів пам’яті та співають “Плине кача”. Родичі загиблих об’єдналися в асоціації, борючись за справедливе розслідування. За даними uinp.gov.ua, День став днем жалоби, але й тріумфу духу.
З роками вшанування набуло розмаху. У 2015-му на Майдані лунали реквієми Моцарта, “Піккардійська Терція” співала гімн. Сьогодні, у 2026-му, заходи адаптувалися до воєнного часу: без партійних гасел, з акцентом на єдність. Президент Володимир Зеленський з першою леді Оленою щороку приходять до Алеї Героїв, запалюючи свічки під дзвоном Гідності.
Хронологія Трагічних Подій: Від Перших Іскор до Кривавих Розстрілів
Революція Гідності почалася 21 листопада 2013-го, коли журналіст Мустафа Найєм закликав вийти на Майдан проти відмови Януковича від асоціації з ЄС. Спочатку мирні протести, наметове містечко, але 30 листопада “Беркут” розігнав студентів кийками. Це розпалило вогонь – мільйони вийшли на вулиці.
Перша жертва – Павло Мазуренко, 22 грудня побили “тітушки” в формі спецпризначенців. Він помер від ушкоджень. Січень приніс Сергій Нігоян (22 січня, перша куля режиму) та Михайло Жизневський (білорус, зарізаний тітушками). Кульмінація – 18–20 лютого. 18-го в Маріїнському парку загинули перші від снайперів, 20-го на барикадах Інститутської полягло 48.
Щоб уявити масштаб, ось таблиця загибліх за ключовими періодами:
| Період/Дата | Кількість загиблих | Ключові події |
|---|---|---|
| Грудень 2013 – Січень 2014 | 9 | Перші жертви від побиттів і куль (Нігоян, Жизневський) |
| 18 лютого 2014 | ~10 | Розстріли в Маріїнському парку |
| 20 лютого 2014 | 48 | Масові розстріли на Інститутській |
| Лютий–Червень 2014 | ~40 (вкл. поранених) | Навесні – загибель від поранень, перші АТО |
Джерело даних: uinp.gov.ua. Ця структура показує, як ескалація насильства досягла піку саме 20 лютого, змусивши владу втекти, а Раду – оголосити Януковича самосувнутим.
Кожен день додавав героїв: від студентів до дідусів. Їхні історії – не сухі факти, а живі долі, що рвали серце.
Хто Такі Герої Небесної Сотні: Звичайні Люди з Надзвичайним Серцем
107 імен – це мозаїка української душі. Наймолодший, Назарій Войтович з Івано-Франківська, 17-річний юнак, загинув 20 лютого, несучи аптечку. Найстарший, 82-річний Іван Наконечний з Івано-Франківщини, молився на колінах під кулями. Три жінки: Ольга Бура з Харківщини варила борщ для майданівців, Антоніна Дворянець з Буковини годувала бійців, Людмила Шеремет з Києва лікувала поранених.
Іноземці теж у лавах: білорус Михайло Жизневський, грузини Зураб Хурцидзе, Давид Малазонія, Даудов Давид. Професії різноманітні – від вчителів і журналістів до підприємців. Вони не були солдатами, але стали воїнами духу.
Багато родин розбиті: матері, що ховають синів, дружини, які ростять дітей самотужки. Асоціації родичів досі лобіюють розслідування – станом на 2026, ДБР веде справи “Беркуту”, але вироки редкі, процеси тягнуться роками.
Ключові Постаті: Історії, що Торкаються Душі
Сергій Нігоян, 20-річний вірмен за походженням з Дніпропетровщини, першим упав від кулі 22 січня. Цитата з його FB: “Хочу померти за Батьківщину”. Михайло Жизневський, білорус з Гомеля, фанат “ОУН”, загинув від ножа тітушок – його могила в Гомелі стала місцем паломництва.
Ігор Костенко, 27-річний із Вінниці, першим поляг на Інститутській 20 лютого, прикривши щитом побратимів. Студент КПІ, майстер дзюдо, мріяв про IT. Його мати Галина досі говорить: “Він пішов, бо не міг інакше”. А от Георгій Арчава, грузин, лікар-хірург, витягував поранених під вогнем, доки куля не наздогнала.
- Віктор Чміль: боксер з Житомирщини, тягав бочки з коктейлями Молотова, загинув від снайпера.
- Андрій Дигдал: 20-річний студент з Трускавця, несе труну друга – культова фото.
- Олександр Щербанюк: прикордонник з Буковини, наш земляк, що стояв до останнього.
Ці історії, зібрані в тритомнику “Небесна Сотня. Життєписи”, показують: герої не народжуються, ними стають у час випробувань. Їхні Facebook, фото з родинами – це місток у минуле, що болить і надихає.
Вшанування Пам’яті: Меморіали, Ходи та Щорічні Ритуали
Київ – серце пам’яті. Алея Героїв Небесної Сотні на Інститутській: портрети, свічки, Дзвін Гідності, що б’є щогодини. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності будується над Майданом, з експозиціями “Територія Гідності”. У Львові – меморіал на Кривоноса-Замковій, з ангелами та вогнем.
Регіональні: у Харкові – сквер Небесної Сотні, в Івано-Франківську – музей Назарія Войтовича. Щороку ходи: від Майдану до Михайлівського собору, акція “Ангели пам’яті” – тисячі паперових ангелів на алеях.
У 2026-му, за даними maidanmuseum.org, гасло “Герої першої перемоги у битві, що триває”. Програма: 12 лютого пресконференція, 18-го панахида в Маріїнському, 20-го – церемоніал в Екуменічному храмі, вулична виставка “40 подій Євромайдану”, хода з багаттям і чаєм на Майдані. У воєнний час – скромно, але з душею, без політики.
Культурний Відлуння: Фільми, Пісні та Книги, що Живуть Вічно
Подвиг Небесної Сотні прорвався в мистецтво. Фільм “Зима у вогні” (Netflix, Оскар-номінація) – хроніка 93 днів, з інтерв’ю героїв. Сергій Лозниця зняв “Майдан” – епічна поема без коментарів. “Перша сотня” про самооборону, “Чміля” – про боксера-героя.
Пісні: “Плине кача” стала гімном, “Герої не вмирають” JAMALA, “Не йди” Тіни Кароль. Книги: “Українська ніч” Марсі Шор, антології поезії Майдану. Театр: “Слава героям” у Франківську, картини протестного мистецтва в галереях.
Цей культурний вибух формує нову ідентичність: від шкільних п’єс до голлівудських драм. Навіть у 2026-му, під час війни, концерти пам’яті збирають натовпи, нагадуючи – гідність непереможна.
Цікаві факти про Героїв Небесної Сотні
- Серед героїв – 4 грузини та 1 білорус, що доводить: боротьба за свободу не знає кордонів.
- Найстарший, Іван Наконечний, пережив Голодомор і УПА, молився під кулями у 82.
- Орден Героїв Небесної Сотні – унікальна нагорода з небесним воїном на блакитному хресті.
- Перший меморіал за кордоном – у Чикаго, 2015-го, освячений Філаретом.
- Багато героїв – волонтери: варили їжу, шили бронежилети, лікували.
- Фото Андрія Дигдала з труною друга стало іконою революції, символом солідарності.
- У 2026-му акція “Ангели пам’яті” охопила світ – від Києва до Торонто.
Ці факти оживають історії, роблячи героїв ближчими. Вони не статуї – живі приклади для підлітків, що дивляться TikTok під сиренами.
Значення для Сучасної України: Від Майдану до Перемоги
Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни. 20 лютого 2014-го фіксують перетин кордону РФ через Керч (постанова ВР 2015). Їхній подвиг надихає ЗСУ: волонтери Майдану стали “Азовом”, “Правим сектором”. Сьогодні, у 2026-му, коли фронт палає, пам’ять про них – щит проти втоми.
Розслідування тягнеться: ДБР звинувачує “Беркут”, екс-генпрокурорів, але повільно. Родичі кажуть: справедливість – це перемога. День Героїв вчить: гідність коштує життя, але варта його. Кожен свічка на алеї – обіцянка не здаватися.
Їхні душі, ніби зірки над Інститутською, ведуть нас уперед. Боротьба триває, і ми гідні їхнього подвигу.
Залишити відповідь