Кожної другої суботи вересня Біла Церква оживає пульсом єдності, коли вулиці наповнюються мелодіями пісень, ароматом свіжого меду з ярмарків і гомоном сімейних прогулянок. У 2025 році, 13 вересня, місто відзначило 993-річчя заснування скромно, але з глибокою душею: підняли прапор, вшанували героїв хвилиною мовчання, уклали шлюб для військового подружжя, послухали концерти Саксаганського театру та органної музики, а ще встановили рекорд України з молекулярної карти Київщини з тістечок. Тисячі білоцерківців зібралися на Торгівій площі та парку Шевченка, де майстер-класи з мотанок і гончарства переплітаються зі спортивними змаганнями на набережній Росі. Це не просто дата в календарі — це живий організм, де історія шепоче крізь квітучі алеї дендропарку “Олександрія”.
Свято збирає від малечі до ветеранів, перетворюючи Білу Церкву на магніт для сусідніх громад. Хоча через воєнні реалії масові феєрверки та гучні фестивалі відійшли на другий план, дух непереможності пульсує в кожному слові привітань від секретаря міськради Володимира Вовкотруба: місто пишуть люди, від князівських часів до сьогоднішніх захисників. А тепер зануримося глибше в коріння цього чуда на Київщині.
Історія Білої Церкви: від князівського Юр’єва до сучасного серця Поросся
Уявіть скелястий берег Росі, де в 1032 році Ярослав Мудрий закладає фортецю Юр’їв — на честь свого хрестильного імені Георгій. Це не вигадка легенд, а факт з Іпатіївського літопису першої згадки 1115 року. Замок на Замковій горі стає щитом від печенігів і половців, а поруч виростає білокам’яний собор, що сяє серед лісів. Руйнування XIII століття монголо-татарами не зламали дух: місто відроджується як Біла Церква — по білому храму, що слугував маяком для мандрівників.
Шістнадцяте століття приносить Магдебурзьке право 1589-го, повстання міщан проти Острозьких і початок козацьких бурь. Тут, у замку, Богдан Хмельницький укладає Білоцерківський договір 1651-го — подія, що відлунює у вересневій даті свята. Семен Палій облягає фортецю 1702-го, Іван Мазепа мешкає в ній, а з 1793-го Браницькі перетворюють Білу Церкву на культурну перлину: ярмарки, заводи, торговий ряд. Населення сягає 70 тисяч у козацькі часи, а нині — понад 207 тисяч (за даними 2022-го), роблячи її найбільшим містом Київської області за межами столиці.
Двадцяте століття — вир революцій: від “другої столиці” УНР 1918-го до боїв Другої світової та Чорнобильської зони. Сьогодні Біла Церква — промисловий хаб з Rosava, фармацевтикою та IT, але серце б’ється в історичному центрі. День міста народився з храмового свята Преображення, еволюціонувавши до світського у ХХ столітті, з фокусом на вересень через козацькі традиції.
Традиції Дня міста: від ярмарків до патріотичних акцентів
Традиції Дня міста Біла Церква — це мозаїка з козацьких мотивів, родинних зібрань і творчих вибухів. Класика: покладання квітів до пам’ятника Ярославу Мудрому, підняття прапора з барабанщицями, ярмарки з медом, вишиванками та гончарством. У минулі роки додавалися феєрверки над Россю, авіашоу 1997-го, концерти зірок. Навіть у 2025-му, попри скромність, локації “Твори” з мотанками та “Національна ідентичність” оживили етно-дух.
Сімейний акцент вражає: шлюби на площі, як у 2025-го для кадровика 33-го штурмового полку Павла Зубкова. Спорт на воді — веслування, вейкбординг — приваблює молодь, а презентації вишів під гаслом “Навчайся у нас” мотивують підлітків. Делегації з Хуста та Кременчука додають міжміського тепла. Ці звичаї не статичні: вони адаптуються, стаючи міцнішими в часи випробувань.
Перед тим, як перейти до деталей програм, ось огляд ключових подій минулих років у таблиці для порівняння. Вона показує, як свято еволюціонує від розмаху до осмисленості.
| Рік | Дата | Ключові події | Особливості |
|---|---|---|---|
| 2023 | Друга субота вересня | Концерти, ярмарки, спортивні турніри | Повернення після локдаунів, фокус на культуру |
| 2024 | 14 вересня | Покладання квітів, без масових гулянь | Через війну — скромне вшанування |
| 2025 | 13 вересня | Прапор, шлюби, рекорд тістечок, концерти, спорт | Рекорд України, патріотизм |
Джерела даних: офіційний сайт Білої Церкви (bc-rada.gov.ua), місцеві новини. Таблиця ілюструє адаптивність: від грандіозних шоу до інтимних родинних моментів. У 2026-му, 12 вересня, чекаємо розширення — можливо, концерти в дендропарку чи нові рекорди.
Дендропарк “Олександрія”: зелена душа святкувань
Серед квітучих алець “Олександрії”, закладеної 1793-го Ксаверієм Браницьким для дружини, б’є серце Дня міста. 297 гектарів, 2130 рослинних видів, Руїни з водоспадом, Китайський місток, Колона смутку — це не просто парк, а поема в зелені, де павільйони шепочуть історії Браницьких. Французький архітектор Мюффо створив пейзажний шедевр, доповнений Д. Ботані та Р. Чехом.
У святкові дні сюди стікаються натовпи: пікніки під “Луною”, фотосесії біля Турецького будиночка. Навіть у 2025-му сусідні парки, натхненні “Олександрією”, приймали ярмарки. Парк — магніт для туристів, 100 тисяч відвідувачів щороку, і в День міста він сяє подвійно, нагадуючи про вічну красу посеред сучасних турбот.
Білоцерківці жартують: без “Олександрії” свято — як борщ без сметани. Тут гуляють родинами, годують качок, а ввечері — імпровізовані концерти. Цей оазис не лише прикрашає, а й лікує душу, особливо коли місто стоїть пліч-о-пліч з фронтом.
Культурне багатство: концерти, музеї та творчі локації
Культура — кров День міста. Саксаганський театр з концертом “Біла Церква” 2025-го, Будинок органної музики з “Вікендом давньої музики”, майстер-класи “Мама хендмейдер”. Музеї — краєзнавчий з 1924-го, космонавтики ім. Поповича — оживають екскурсіями. Спасо-Преображенський собор, костел Івана Хрестителя додають духовної глибини.
Молодіжний центр презентує стартапи, поліція — безпеку. Усе це створює калейдоскоп: від етно-вишиванок до вейкбордингу. Біла Церква вчить: свято — це не шум, а єдність поколінь.
Цікаві факти про День міста Біла Церква
- Рекорд 2025-го: перша молекулярна карта Київщини 3×2 м з тістечок, що відобразили смаки регіонів — від вишневих для Білоцерківщини до сирних для Бучанщини. Вручили на Торгівій площі!
- Білоцерківський договір 1651-го пов’язує вересень з Хмельницьким: місто було козацькою ставкою, де уклали угоду з поляками.
- До 1839-го День міста — Преображення Господнє через білий собор-засновник.
- Авіашоу 1997-го до 965-річчя вражало тисячі: літаки малювали тризуб у небі.
- Парк “Земля Драконів” 2025-го прийняв чарівну програму з танцями та єднанням — сучасний твіст на казки.
Ці перлини роблять свято незабутнім, ніби скарбниця легенд, відкрита щороку.
Сучасні акценти: від воєнної стійкості до туристичних перспектив
У часи війни День міста — символ незламності. 2024-го обійшлися покладанням квітів, але 2025-й додав шарму рекордом і шлюбами. Ви не повірите, але навіть тістечка стали патріотичним жестом! Волонтери, комунальники, громадськість — усі плечем до плеча.
Для 2026-го плануємо розширення: концерти в “Олександрії”, велопробіги Россю, IT-фести. Туризм росте — 80 км від Києва, дендропарк приваблює. Порада: приїжджайте родиною, беріть велосипеди, куштуйте локальний мед. Біла Церква чекає, щоб поділитися теплом берегів Росі, де історія танцює з сучасністю, обіцяючи нові сторінки слави.
Залишити відповідь