Річковий вітер несе свіжість Дніпра, а набережна оживає спогадами про минулі свята, коли сміх і музика лунали до пізньої ночі. День міста Херсон, що припадає на третю суботу вересня, збирає серця херсонців навколо своєї історії та надії. У 2025 році, 20 вересня, містяни відзначали 247-ту річницю без гучних концертів, у укриттях і онлайн, але з тією ж гордістю за рідний край. Це не просто дата в календарі — це пульс міста-героя, яке вистояло під обстрілами.
Херсон, розкинутий на правому березі Дніпра, завжди був форпостом: від козацьких часів до сьогодення. Святкування Дня міста стало традицією з 1978 року, коли гучно відзначили 200-річчя заснування. Сьогодні, у 2026-му, дата — 19 вересня — нагадує про стійкість: попри війну, херсонці тримають дух свята в серці, плануючи повернення до барвистих ярмарків і фестивалів після Перемоги.
Атмосфера цього дня пронизує кожен куточок: аромат смажених каштанів змішується з запахом свіжої випічки на ярмарках, а вечірні вогні відбиваються в хвилях річки. Навіть у складні часи люди діляться привітаннями в соцмережах під хештегом #Херсон247, згадуючи, як місто народилося як стратегічна твердиня.
Корені Херсона: від козацьких земель до імперської фортеці
Дніпро тут не просто річка — він свідок епох. Ще до офіційного заснування на цих берегах кипіло життя: Тягинь, стародавнє поселення, згадане в літописах XIV століття, слугувало центром торгівлі під владою Корятовичів. Козаки Олешківської Січі патрулювали води, борючись з татарами. Ця спадщина робить Херсон не просто портом, а містом з душею воїна.
18 червня 1778 року Катерина II підписала указ про заснування Херсона — назву обрали на честь античного Херсонесу Таврійського, щоб підкреслити велич. Григорій Потьомкін, “сердце імперії”, курував будівництво фортеці на місці турецького Александр-Шанцю 1737 року. Перші кораблі Чорноморського флоту сходили на воду саме тут: “Слава Єкатєріни” у 1783-му стала символом морської могутності. За даними uk.wikipedia.org, до кінця XVIII століття зведено адміралтейство, вали та Очаківські ворота — нині окраса парку “Херсонська фортеця”.
XIX століття принесло розквіт: Херсон став губернським центром, ключовим портом для експорту зерна. Баштанні культури — кавуни, дині — прославили регіон, а рибні юшки з судака й ляща стали місцевою легендою. Ця епоха заклала фундамент для економіки, яка й досі тримається на суднобудуванні та агробізнесі.
Дата святкування: третя субота вересня і її сенс
Чому саме вересень? Традиція народилася 1978-го під час ювілею: тепла осіння погода ідеальна для вуличних гулянь, на відміну від спекотного червня. Офіційно за статутом Херсонської громади — третя субота місяця. У 2026 році це 19 вересня, як зазначає dilovamova.com.
Під час окупації 2022-го росіяни намагалися перекроїти історію, перенесять свято на 18 червня, пов’язуючи з “своїми” діячами на кшталт Ушакова. Херсонці чинили спротив: зривали триколори, палили колаборантів. Після визволення 11 листопада повернули автентичну дату, підкреслюючи українську ідентичність.
Інші місцеві свята доповнюють календар: 13 березня — визволення від нацистів 1944-го, 2 грудня — проголошення області в УНР. Ці дати плетуть гобелен історії, де кожен вузол — боротьба за свободу.
Традиції Дня міста Херсон: від ярмарків до сучасних викликів
До повномасштабної війни Херсон вибухав кольорами: етнофестивалі на набережній, де танцювали під народні мелодії, майстер-класи з плетіння з лози, екологічні акції “Даруємо дерево місту”. Гала-концерти зірками — від “Океану Ельзи” до локальних гуртів — завершувалися феєрверками над Дніпром. Ярмарки пропонували херсонські делікатеси: сорбет із кавунів, шурпу по-херсонськи, кабачкову ікру.
Ось як виглядала типова програма, наприклад, 2021-го:
- Екологічна акція “Даруємо дерево”: Мешканці садили саджанці в парках, символізуючи зростання міста.
- Етнофест: Виставки ремесел, де майстрині демонстрували вишивку з херсонськими мотивами — соняхи та кораблі.
- Концерти та паради: Від площі Свободи до набережної, з флешмобами та вуличними перформансами.
- Ярмарок смаків: Дегустації баштанних культур, рибних страв, солодощів від місцевих кондитерів.
Після цих гулянь люди розходилися з почуттям єдності, несучи додому сувеніри. Сьогодні традиції адаптувалися: у 2025-му влаштували виставку дитячих малюнків “Любий Херсоне” — колажі салютів і краєвидів, намальовані в мирний час. Інтерактивна мапа “На перехресті епох” розповідала про Тягинь і Олешківську Січ, нагадуючи про глибоке коріння.
Херсон як місто-герой: випробування вогнем і водою
6 березня 2022-го указом Президента Херсон отримав звання “Місто-герой України” за спротив окупантам. Містяни голими руками зупиняли танки, палили мости, малювали тризуби на стінах. Окупація тривала до 11 листопада, коли ЗСУ визволили правобережжя. З того часу — щоденні обстріли з лівого берега: артилерія, дрони, ракети.
Підрив Каховської ГЕС 6 червня 2023-го затопив околиці, знищив поля й сади. Станом на 2025-й пошкоджено понад 2800 приватних будинків, 60 релігійних споруд. Населення скоротилося з 280 тисяч до 60 тисяч — переважно пенсіонери, які не покинули дім. Економіка хитається: порт обмежений, але аграрний сектор тримається, суднобудівний завод адаптується.
| Рік | Населення Херсона | Ключові події |
|---|---|---|
| 2022 (до війни) | ~280 000 | Звання міста-героя |
| 2025 | ~60 000 | Обстріли, скромне святкування |
| 2026 (прогноз) | ~15 000–20 000 | Відновлення традицій після фронту |
Джерела даних: suspilne.media та uk.wikipedia.org. Ця таблиця ілюструє драму, але й надію: херсонці повертаються, бізнеси оживають у укриттях.
Символи Херсона: фортеця, що стоїть вічно
Герб міста — Очаківські ворота фортеці на синьому тлі, з золотим сонцем: символ захисту й тепла. Парк “Херсонська фортеця” — найстаріший, з 1778-го, де гуляють родинами. Театр Куліша, художній музей Шовкуненка — серце культури, хоч і пошкоджене. Херсон — місто корабелів, де кожен житель відчуває себе частиною морської саги.
Видатні уродженці: гімнастка Лариса Латиніна з 18 олімпійськими медалями, письменник Куліш. Баштанні свята доповнюють День міста: фестивалі кавунів приваблюють тисячі.
Цікаві факти про День міста Херсон
- Перший Чорноморський флот народився тут: 12 кораблів спустили до 1790-го, забезпечивши перемогу над турками.
- Херсонські кавуни — рекордсмени: гібрид “Херсонський дар” важить до 30 кг, солодкий як мед.
- Під час окупації херсонці створили “20 речей з Херсона” — символи спротиву, від тризубів на асфальті до підпільних концертів.
- У 2025-му мапа історії розкрила 700-річну спадщину: від вежі Вітовта до козацьких куренів.
- Міста-побратими, як Бонн чи Нант, надсилають підтримку щороку, плануючи спільні фестивалі після Перемоги.
Ці перлини роблять свято незабутнім, ніби скарбниця, яку бережуть покоління.
Економіка та повсякденне життя: тримаємо курс
Порт Херсона — ворота для зерна й металів, хоч і під вогнем. Суднобудівний завод ремонтує баржі, комбайновий — техніку для фермерів. Баштанництво дає 20% регіонального врожаю: кавуни експортують до Європи. Ви не повірите, але попри все, херсонські ринки торгують свіжими овочами цілий рік.
Життя пульсує: діти малюють у школах-укриттях, кафе працюють з генераторами. Порада від місцевих: запасайтеся водою й power-банками, підтримуйте локальних виробників — кавун від херсонського фермера смачніший будь-якого імпорту.
Дніпро несе кораблі вперед, як Херсон несе свою історію. Кожне святкування — крок до відродження, де стійкість перемагає бурі. Херсонці вірять: набережна знову запалає вогнями, а сміх заглушить відлуння сирен.
Залишити відповідь