Літнє сонце розливає золоті промені над Ворсклою, а в центрі Полтави пульсує ритм барабанів і сміх натовпу. 29 червня місто оживає, ніби Лтава з давнього літопису: ярмарки наповнюються ароматом свіжих галушок, сцени гудуть від українських мотивів, а реконструктори вбрані в козацькі шаровари відтворюють битви минулого. День міста Полтава – це не просто дата в календарі, а вибух емоцій, де 287 тисяч полтавців і гості з усієї України святкують тисячолітнє коріння на Іванівській горі. З 2024 року саме цей день, пов’язаний з першою літописною згадкою 1174 року, став офіційним, відкинувши радянські стереотипи.
Полтава, що розкинулася на 122 квадратних кілометрах, збирає на свято тисячі: від сімей з дітьми в Корпусному парку до гурманів біля казанів з борщем. Це кульмінація року, коли місто демонструє свою душу – від Полтавської битви 1709-го до сучасних фестивалів. А тепер розберемося, як еволюціонувало це свято і що чекати у 2026-му.
Від Лтави до Полтави: корені в Іпатіївському літописі
Уявіть тихий Петрів день 1174 року: князь Ігор Святославич перетинає Ворсклу “коло Лтави”, прямуючи проти половців. Ця фраза з Іпатіївського літопису – перша письмова згадка про поселення, яке стало Полтавою. Археологи підтверджують: укріплення на Іванівській і Миколаївській гірках сягають IX століття, роблячи місто одним з найдавніших у Східній Європі. Назва еволюціонувала від річки Лтава – правої притоки Ворскли – до “по Лтаві”, а згодом Полтава, що означає “огорожене місце”.
За легендою, форпост сіверян з’явився ще 899-го, захищаючи Переяславське князівство. Монгольська навала 1240-го ледь зачепила його, але битва на Ворсклі 1399-го зруйнувала все. Відродження прийшло з козацькою добою: Полтава стала центром полку в Гетьманщині, постачаючи зброю Мазепі. Полтавська битва 27 червня 1709-го змінила хід історії, поклавши край шведським амбіціям Карла XII. Після неї Петро I заснував Хрестовоздвиженський монастир – символ перемоги, що стоїть досі.
У XIX столітті Полтава перетворилася на “духовну столицю України”: тут Котляревський написав “Наталку Полтавку”, Шевченко дарував “Буквар”, Гоголь черпав натхнення. Ці сторінки історії оживають саме 29 червня, нагадуючи, чому дата з літопису – ідеальний вибір для свята.
Зміна дати: декомунізація і повернення до витоків
До 2024-го День міста асоціювався з 23 вересня – днем “визволення” від нацистів 1943-го. Але це радянська пропаганда: на зміну гітлерівцям прийшла комуністична окупація з репресіями. У 1999-му дату закріпили для економії бюджету, об’єднавши з днем народження Котляревського. Та полтавці обрали інше: у голосуванні 1336 жителів 66,3% підтримали 29 червня.
1 травня 2024-го сесія Полтавської міськради затвердила зміну. Історик Олександр Супруненко з краєзнавчого музею аргументував: це європейська традиція першої літописної згадки для укріплених поселень. Інші варіанти – 12 липня (800-річчя 1974-го) чи Магдебурзьке право 1650-х – відкинули. Результат? Свято влітку, коли парк Слави цвіте, а не восени під дощем.
- Голосування показало прагнення до автентичності: 29 червня перевершило всі альтернативи.
- Декомунізація: перейменовано 115 топонімів у 2016-му, тепер і дата очищена від ідеології.
- Практичний бік: літнє свято приваблює більше туристів, оживаючи готелі та кафе.
Ця зміна – як ковток свіжого повітря для Полтави, що пишається тисячолітньою ідентичністю. За даними suspilne.media/poltava, перше святкування 2024-го зібрало натовпи, попри спеку.
Програма Дня міста: динаміка минулих років і прогнози на 2026
Свято розпочинається рано: з йоги в Корпусному парку чи екскурсій історичним центром. 2024-го полтавці насолоджувалися благодійним фестивалем “Poltava Lover” з 8:30 – ранковою розтяжкою, дитячими зонами до 20:00, концертами Олексія Чухрая та акціями ЗСУ. У 2025-му додали ярмарок майстрів (11:00-15:00), дегустації та фотозони біля Білої альтанки.
Очікуйте подібне у 2026-му, адже дата фіксована. Офіційний сайт Полтавської міської ради (rada-poltava.gov.ua) традиційно анонсує за місяць. Головні локації:
| Час | Подія | Локація |
|---|---|---|
| 8:00-10:00 | Ранкова йога та пробіжка | Парк Слави |
| 11:00-16:00 | Ярмарок ремісників, майстер-класи з гончарства | Корпусний парк |
| 14:00-18:00 | Реконструкція Полтавської битви, концерти фолк-гуртів “Калина” | Соборна площа |
| 19:00-22:00 | Головний концерт (Онейроїд, симфонічний оркестр), феєрверк | Співоче поле |
Джерела даних: suspilne.media/poltava та zmist.pl.ua. Таблиця базується на трендах 2024-2025; уточнення – на сайті міськради. Додайте сімейний пікнік: безплатні екскурсії “Дім поета” чи “Мазепа-фест”.
Цікаві факти про День міста Полтава
- Рекорд галушок: понад 100 кг з’їли на одному конкурсі – символ полтавської кухні з XVIII століття.
- Полтава годує козаків: у 1709-му постачала харчі армії, тож ярмарки – данина традиції.
- Кобзарський центр: бандуристи як Володимир Єсипок виступають щороку, відроджуючи козацькі думи.
- Туристичний бум: свято приваблює 20-30 тис. гостей, наповнюючи бюджет на 10-15% більше.
- Землетрус 2025-го (3,67 балів) не зламав дух: полтавці жартують, що земля танцює під галушки.
Ці перлини роблять свято незабутнім – перевірте самі!
Традиції свята: галушки, кобзи та козацький дух
Аромат вареників з вишнями та шуликів – булочок з маком – заповнює вулиці зранку. Полтавські галушки, народжені в часи Північної війни, стають зіркою: конкурси на найбільшу порцію чи найшвидше поїдання. Сало – свіже, копчене на соломі – розкладають на ярмарках поряд з пундиками та мандриками.
- Реконструкції: актори в жупанах б’ються шпагами на Співочому полі, імітуючи 1709-й.
- Фольклор: ансамбль “Полтава”, хор “Калина”, рокери “Онейроїд” – мікс від дум до панку.
- Спортивні батли: турніри з козацьких забав, де хлопці змагаються в переп-pull’і.
- Еко-ініціативи: садіння дерев у парку “Перемога”, символ зростання міста.
Потім – салют над Ворсклою, що фарбує небо тризубом. Традиції еволюціонували: від радянських парадів до автентичних гулянь, де кожен відчуває себе частиною літопису. Ви не повірите, але навіть у воєнний час Полтава не скасовує свято – це виклик долі.
Видатні полтавці: натхнення для поколінь
Іван Котляревський, уродженець Полтави, тут народив “Енеїду” – першу книгу новою українською. Його садиба-музей оживає розповідями про Наталку. Микола Гоголь черпав казки з місцевих ярмарків, а Симон Петлюра планував державу в полтавських кав’ярнях. Сучасні – Андрій Данилко (Вєрка Сердючка), Руслан Ротань з “Динамо”.
День міста – час вшанувати їх: покласти квіти біля пам’ятників на Круглій площі, де класицизм XIX століття дихає історією. Успенський собор дзвонить, Хрестовоздвиженський монастир приймає паломників. Полтава – колиска української культури, де за даними uk.wikipedia.org, кобзарські традиції сильніші, ніж деінде.
Туризм і економіка: як свято годує місто
287 тисяч жителів – це серце Полтавської ОТГ з 312 тисячами. День міста множить потоки: готелі “Туріст”, “Полтава” забиті, тролейбуси (72 км маршрутів) везуть гостей до аеропорту. Економіка – від “Лтави” (пиво) до “Полтавакондитер”: ярмарки продають тисячі порцій, наповнюючи казну.
Тренди 2026: цифрова афіша в Telegram-каналах міськради, VR-екскурсії битвою 1709-го. Побратими з Калушем чи Коуволою приїдуть з делегаціями. Для туристів порада: бронюйте за місяць, беріть зручне взуття – ходити по парках доведеться багато!
Парк “Перемога”, Корпусний сад з дендропарком – ідеальні для пікніка. А ввечері – фолк під зорями, де Полтава шепоче: “Я жива, тисячу років стою”. Це свято не закінчується 29 червня – воно триває в серцях, кличе повернутися.
Залишити відповідь