Гаряче сонце Александрії палило пісок біля джерела, де юна дівчина на ім’я Іраїда, відома також як Раїса, саме чинила щоденну справу — набирала воду. Раптом її погляд упав на корабель, пришвартований неподалік. На палубі снували тіні закутих у кайдани чоловіків, жінок, священиків і ченців — усіх їх чекала доля мучеників за Христа. Не вагаючись ні хвилини, Іраїда кинула глечик і ступила на борт, обираючи шлях страждань заради вічної слави. Цей момент став початком її легендарного подвигу, який Православна Церква вшановує 23 вересня.
У той час, наприкінці III — початку IV століття, Єгипет кипів від гонінь на християн під владою імператора Діоклетіана. Тисячі віруючих гинули в муках, а кораблі слугували плавучими тюрмами, везучи приречених до місць страт. Іраїда, якій ледь виповнилося дванадцять, виявилася однією з тих, хто не просто витримав випробування, а й сам його обрав. Її історія — це не сухий факт з календаря, а жива іскра, що запалює серця й досі.
23 вересня, у День пам’яті мучениці Іраїди, тисячі українців згадують цю подію в храмах, особливо в ПЦУ, де календар адаптовано до сучасності. Свята постає символом юнацької відваги, адже в такому ніжному віці вона відмовилася від спокою заради Христа. Ця дата переплітається з іншими споминами, як-от Зачаття Іоанна Предтечі, створюючи потужний духовний акорд осені.
Хто така мучениця Іраїда: корені імені та ранні роки
Ім’я Іраїда по-грецьки означає “радісна” або “та, що спокоює”, іронічно контрастуючи з її драматичним життям. Народилася вона в християнській родині Александрії — великого центру раннього християнства, де апостол Марк колись заснував Церкву. Батько святої, за переказами, був священиком, а сама дівчина з дванадцяти років обрала шлях чернечого життя, відкинувши мирські радощі.
Александрія того часу — це не лише порт і торговий хаб, а й арена кривавих переслідувань. Храми руйнувалися, священників спалювали, а простих віруючих кидали на поживу звірам. У такому вихорі Іраїда росла, навчаючись молитви та послуху. Її вибір приєднатися до в’язнів не був спонтанним — це кульмінація внутрішньої боротьби, де віра перемогла страх смерті.
Ця юна черниця уособлює ідеал ранньохристиянської аскези: чистота, послух, готовність до жертви. Подібно до святої Агнії Римської чи Варвари Іліопольської, Іраїда стала взірцем для дівчат, які шукають сили в Бозі посеред хаосу.
Детальне житіє: від джерела до Антинополя
Все почалося біля джерела — символу життя, який Іраїда покинула заради вічного Джерела. Побачивши корабель з християнами, закутими за сповідання Ісуса, вона не відступила. Стражники, здивовані такою сміливістю, самі заковують її в кайдани. Корабель рушає до Антинополя — єгипетського міста, де язичницькі судді чекали чергових жертв.
Прибувши туди, Іраїда стає першою. Її піддають жорстоким тортурам: б’ють, рвуть тіло гаками, але вона не зрікається Христа. Нарешті меч ката завершує подвиг — голова мучениці падає, а кров поливає землю свідченням віри. За нею йдуть інші: священики, ченці, миряни — усі наслідують її стійкість. Ця група мучеників увійшла в церковну пам’ять як сонм Антинопольських сповідників.
Контекст епохи додає драми: Діоклетіанові гоніння 303–311 років — найкривавіші в історії Церкви. За оцінками істориків, загинуло до 3,5 тисячі християн лише в Єгипті. Іраїда не просто жертва — вона каталізатор, чий приклад множить мучеників.
Дата святкування: календарні нюанси в Україні
У православному календарі День мучениці Іраїди припадає на 5 вересня за юліанським стилем, що відповідає 18 вересня за григоріанським. Однак в Україні, з урахуванням переходу ПЦУ на новий стиль у 2023 році, багато парафій вшановують її 23 вересня, поєднуючи з іншими споминами. Це робить дату динамічною, адаптованою до сучасного ритму життя.
У 2026 році, наприклад, літургії в київських соборах, як-от Андріївській церкві, збирають вірян на особливі служби. Традиційно співають тропар: “Мученице Христова Іраїдо, моли Бога за нас!” — слова, що лунають від Антинополя до Карпат.
- Основна дата за НС: 23 вересня — для ПЦУ та багатьох громад.
- Альтернатива: 18 вересня — у традиціоналістських колах УПЦ МП.
- Народний відповідник: Колишній 6 жовтня (ст.ст.), відомий як “Іраїда спірна”.
- Іменини: Раїса, Іраїда, Рода — радують мам і бабусь.
Така варіативність підкреслює живість традиції: головне не число, а дух подвигу, що резонує з осінніми роздумами про вічність.
Традиції та народні звичаї в Україні
Хоча День Іраїди не має таких розмахових обрядів, як Різдво чи Великдень, в українському фольклорі він переплітається з осінніми прикметами. У селі на Полтавщині чи Поділлі досі кажуть: “На Іраїду дощ — зима сира, сонце — суха”. Господарі протоплюють печі, готують затишні страви з гарбуза чи картоплі, згадуючи “спірність” дня — час вирішальних виборів у житті.
У містах традиція оживає в храмах: після літургії освячують воду, символізуючи джерело біля якого почався подвиг. Молоді пари моляться за міцну віру, а дівчата про чистоту серця. У Карпатах цей день збігається з початком грибного сезону, тож гуляють родинами, ділячись історіями святих.
- Відвідайте богослужіння рано вранці — для натхнення на тиждень.
- Помоліться вдома перед іконою, запалюючи свічку.
- Поділіться трапезою з близькими, уникаючи суперечок — день “спірний”.
- Згадайте сучасних героїв віри, як воїнів ЗСУ.
Ці звичаї еволюціонували від давніх часів, набуваючи українського колориту: віра тут — як рясний дощ, що живить землю.
Духовне значення: уроки для сучасної України
Подвиг Іраїди — це гімн добровільній жертві. У часи, коли світ тисне спокусами, її вибір нагадує: справжня свобода в Христі. Для українців, що переживають війну, вона — покровителька тих, хто стоїть насмерть за правду. Ви не повірите, але її сила в простоті: дванадцятирічна дівчина перемагала імперію!
Сьогодні свята надихає активісток, матерів, які жертвують заради дітей. Її приклад вчить розпізнавати “кораблі випробувань” у житті — кризи, втрати — і сміливо ступати на борт з вірою. У світі скепсису Іраїда шепоче: мужність народжується з молитви.
Цікаві факти про мученицю Іраїду
Факт 1: Ім’я “Іраїда” грецькою — “мирна”, але її життя вибухнуло радикальною відданістю. Вона перша серед групи з десятків мучеників!
Факт 2: Антинополь — реальне місто в дельті Нілу, де археологи знаходять рештки римських фортець. Джерела: blagovist.info.
Факт 3: В Україні шанують її через ікони з бурштину — символ вічного світла Прикарпаття.
Факт 4: Тропар її славить як “агницю Христову” — ніжну, але незламну.
Факт 5: У 2025 році в Києві провели паломництво на її честь, зібравши сотні молодих.
Іконографія та молитви до святої
На іконах Іраїду зображують юною дівою в чернечому вбранні, з мечем мучеництва чи пальмовою гілкою перемоги. Часто фон — корабель чи джерело, що підкреслює драму. Бурштинові ікони з України додають тепла: золотаве каміння імітує єгипетське сонце.
Молитва до неї проста, але потужна: “Святой мученице Христовой Ираиде, моли Бога о нас, да укрепит нашу веру и подаст отвагу в исповедании Его!” Читайте ввечері, особливо якщо вагаєтеся в рішенні — вона допоможе обрати шлях світла.
| Атрибути на іконах | Значення | Приклади |
|---|---|---|
| Меч | Символ усікновення | Канонічні ікони XVI ст. |
| Джерело/корабель | Початок подвигу | Сучасні українські |
| Пальмова гілка | Перемога мученика | Всі традиції |
Джерела даних: patriarchia.org.ua, blagovist.info.
Шанування в Україні скромне, але щире: ікони в приватних молитовнях, згадки в календарях ПЦУ. Храми на честь Іраїди рідкісні, та її образ оживає в серцях тих, хто цінує тиху героїку. Уявіть, як би вона посміхнулася, бачачи сучасних дівчат, що борються за Україну — її посестри в вірі.
Ця осіння дата кличе до роздумів: чи готові ми кинути свій “глечик” заради вищого? Іраїда шепоче — так, і небо відчинить двері.











Залишити відповідь