Полум’я виривається з вікон зруйнованої багатоповерхівки, сирени рвуть нічну тишу, а силует у важкому костюмі з аквалангом на спині кидається в пекло. Це не сцена з голлівудського блокбастера, а буденність для українських пожежників. Щороку 17 квітня вся країна вшановує День пожежної охорони – професійне свято тих, хто приборкує вогняного звіра, ризикуючи собою заради чужих життів. Ця дата нагадує про самопожертву тисяч рятівників, які щодня стають між нами та катастрофою.
У 2025 році ДСНС України зафіксувала майже 100 тисяч пожеж, врятувавши тисячі людей попри ракетні обстріли та воєнні реалії. Пожежники не просто гасять вогонь – вони витягують з пасток дітей, тварин, демонтують завали під градом снарядів. Їхня професія поєднує фізичну міць атлета, винахідливість інженера та серце воїна. А тепер розберемося, як еволюціонував цей день і чому він став символом національної гордості.
Історія свята: від скасованих дат до сучасного визнання
Свято не з’явилося раптово, ніби іскра з кресала. Перші спроби увічнити працю вогнеборців сягають 1990-х. Указом Президента від 2 січня 1995 року запровадили День працівників пожежної охорони на 29 січня – дату пов’язували з першими професійними командами в Російській імперії. Воно відзначалося до 2004-го, коли його скасували разом з іншими профсвятами для раціоналізації календаря.
Відродження відбулося 11 жовтня 2013 року указом Президента Віктора Януковича №555/2013. Чому саме 17 квітня? Дата символізує початок організованого протипожежного руху в Україні, відсилаючи до подій 19 століття, коли з’явилися перші частини. З того часу 17 квітня стало днем подяк, нагороджень і роздумів про професію, яка ледь не щодня стає героїчною. Цей указ врахував ініціативу ДСНС та громадськості, підкреслюючи внесок у захист життя та майна.
Паралельно розвивалися інші дати. З 2008-го 17 вересня святкують День рятівника – ширше свято для ДСНС, де пожежники в центрі уваги через ікону “Неопалима Купина”. А 4 травня – Міжнародний день пожежників, започаткований 1999-го на честь п’яти австралійських героїв, що загинули в гущавині. В Україні ці дні переплітаються, створюючи хвилю шани протягом року.
Корені професії: вогнеборці від князівських часів
Київська Русь палахкотіла від дерев’яних хат і необережного вогню. Ярослав Мудрий у “Руській Правді” карав підпалювачів вірою, вводячи штрафи та покарання. Перші протипожежні загони – це ополчення городян, які гасили пожежі відрами та драбинами. У 1017-му Київ згорів від блискавки, а в 1124-му – від ворожого нападу, змусивши князів створювати постійні дружини.
Козацька доба принесла “гасильників” – селян з довгими гаками, що зривали палаючі дахи. У 19 столітті, під Російською імперією, з’явилися професійні частини: перша в Києві 1841-го, оснащена конями та ручними помпами. Австро-Угорщина в Галичині мала “Feuerwehr” з паровими машинами. Радянський період стандартизував службу, але й приніс трагедії, як Чорнобиль 1986-го, де пожежники першими кинулися в реактор.
- 1841: Старокиївська пожежна частина – найбільша в імперії, з 60 бійцями.
- 1920-ті: Механізація – перші автопомпи в Харкові.
- 1991: Незалежність, створення МНС, згодом ДСНС.
Ці етапи заклали фундамент: від ручних інструментів до сучасних систем. Сьогодні ДСНС – 40 тисяч фахівців, готових до всього, від лісових пожеж до розбору руїн після “Шахедів”. Перехід від реактивного гасіння до превентивних дронів – це еволюція, де традиції минулого живуть у технологіях сьогодення.
Традиції відзначення: від урочистостей до відкритих сердець
17 квітня частини оживають святковим ритмом. Ранок починається лінійкою: керівники ДСНС вручають ордени, грамоти, премії кращим. У Києві чи Львові – концерти з оркестрами, де бійці співають під гітару про “вогняних вовків”. Громади організовують ярмарки біля депо: діти малюють подяки, пробують сирени, дивляться демо з розмотування шлангів.
У воєнний час традиції адаптувалися. Замість парадів – волонтерські акції: збір на екіпіровку, майстер-класи з евакуації. На Харківщині чи Херсонщині святкують скромно, але з теплотою – пікніки на базі, де дружини готують борщ, а діти дарують браслети “рятівникам”. Ці моменти згуртовують, нагадуючи: героїзм – не тільки в полум’ї, а й у повсякденній підтримці.
- Урочисті заходи в частинах з нагородженнями.
- Відкриті двері: екскурсії для школярів з симуляторами пожеж.
- Благодійність: марафони “Гасимо разом” для закупівлі спорядження.
- Медіа-кампанії: відео подвигів на YouTube ДСНС.
Такі традиції роблять свято близьким, перетворюючи абстрактну шану на живу вдячність. У 2025-му, попри блекаути, онлайн-трансляції з частин об’єднали мільйони.
Цікаві факти про День пожежника
Пожежники сплять у “боях” – спеціальних кімнатах з дзвонами, готові вийти за 30 секунд. У світі 4 травня вшановують Флоріана – покровителя, якого облили розплавленим свинцем, але він вижив. В Україні ДСНС має роботів “Змій” для гасіння з відстані – вони тягнуть шланги в зону ризику. Під час війни 2025-го команда ДСНС виграла срібло на світових змаганнях, встановивши 4 рекорди. А найдовший шланг в історії – 5 км, розмотаний під Харковом для гасіння після обстрілу.
Подвиги, що оживають у спогадах: реальні історії рятівників
Капітан Дмитро Красильников у 2025-му очолив гасіння на Полтавщині, витягнувши 16 дітей з палаючого дитсадка під вогнем. Його бригада працювала в диму годину, попри поранення. Або водолази ДСНС взимку 2026-го у мороз -25° витягли авто з річки, врятувавши трьох – подвиг, що став вірусним у TikTok.
Під час повені 2025-го на Закарпатті екіпаж з Івано-Франківська евакуював 200 родин на катерах, долаючи 10 км бурхливої води. “Ми не герої, ми просто робимо роботу”, – кажуть вони, але цифри говорять інакше: 7757 врятованих за рік ДСНС. Ці історії – не вигадки, а уроки стійкості, де кожен подих у масці коштує дорого.
Статистика 2025: вогонь під контролем, але пильність обов’язкова
Рік 2025 став випробуванням: 99 298 пожеж по країні, на 5,6% менше, ніж 2024-го, завдяки превенції та волонтерам (dsns.gov.ua). Але загиблі сягнули сотень, переважно від побутових займання – куріння в ліжку, несправні обігрівачі. Врятовано понад 2000 людей під час гасінь.
| Показник | 2025 рік | Зміна до 2024 |
|---|---|---|
| Кількість пожеж | 99 298 | -5,6% |
| Врятовано людей | Понад 2000 | + дані за місяці |
| Виїзди ДСНС | 491 756 | Через обстріли |
| Знешкоджено ВНП | 86 000+ | – |
Джерела даних: офіційні аналітичні довідки ДСНС України (dsns.gov.ua). Таблиця показує прогрес, але й ризики: 45% пожеж – у містах, через електропроводку. Це заклик до дій – встановіть датчики диму, не залишайте свічки.
Технології майбутнього: дрони, роботи та AI у боротьбі з вогнем
Українські пожежники еволюціонують швидше за полум’я. У 2026-му ДСНС тестує дрони “крило” для моніторингу лісів – вони летять за 50 км, скидаючи датчики. Робот “Змій” з Дніпра тягне шланги в зону 1000°C, де людина не витримає. Німецька допомога принесла аварійки з FPV-камерами та пошуковими радарами.
Гранти від Brave1 фінансують протипожежні БПЛА, що гасять з неба піском чи гелем. На змаганнях 2025-го команда встановила рекорди з розмотування – 35 медалей! Ці інновації рятують не тільки життя, а й ресурси, роблячи професію безпечнішою. Майбутнє – за гібридом людини й технології, де AI прогнозує пожежі за погодою та трафіком.
Кожен день пожежників – битва з невидимим ворогом, де перемога вимірюється врятованими посмішками. Їхня відвага надихає, а готовність вчить нас берегти вогонь як друга, а не як лиходія.
Залишити відповідь