Кожного 30 листопада небо над Україною ніби стає ближчим, бо саме цього дня ми вшановуємо радіотехнічні війська Повітряних Сил Збройних Сил України. Ці хлопці та дівчата – перші, хто помічає тінь ворожої крилату ракети чи гул дрона на горизонті. Їхні радари пронизують хмари, як лазерний промінь, передаючи дані, що рятують тисячі життів. Без них наша протиповітряна оборона сліпа, а небо – відкрите для будь-якої загрози.
Свято запровадили наказом міністра оборони Михайла Єжеля №490 від 16 вересня 2010 року. Тоді визнали, що роль цих військ у забезпеченні повітряної розвідки критична для безпеки країни. З того часу 30 листопада стало днем гордості для тисяч фахівців, які цілодобово сканують простір, розрізняючи “свій” від “чужого” на сотні кілометрів.
Але справа не лише в даті – це про людей, техніку й непохитну пильність. Уявіть: радари ловлять сигнал від цілі за 400 кілометрів, а оператори миттєво реагують, координуючи винищувачі чи зенітні комплекси. За даними zsu.gov.ua, саме вони стали фундаментом ППО під час повномасштабного вторгнення.
Історія радіотехнічних військ: від радянської спадщини до української сили
Корені радіотехнічних військ сягають часів Радянського Союзу, коли перші радари з’явилися в 1930-х для виявлення ворожих бомбардувальників. В Україні перші підрозділи сформували ще під час Другої світової, але справжній розквіт припав на холодну війну. Після 1991 року Україна успадкувала мережу станцій уздовж кордонів, від Карпат до Чорного моря.
У 1992-му, з утворенням Збройних Сил, радіотехніка увійшла до Повітряних Сил як окремий рід. Реформи 2000-х оптимізували структуру: з 5 бригад у 2013-му залишили ключові, адаптувавши під нові загрози. Анексія Криму 2014-го стала болісним ударом – втратили 40-ту бригаду, але швидко сформували нові полки, перекинувши техніку на материк.
Сьогодні РТВ – це еволюція: від лампових радарів до цифрових систем з ІІ-елементами. Модернізація 2018–2019 років ввела українські розробки, як РЛС “Бурштин-1800”, тестованої на полігоні “Ягорлик”. Ці кроки перетворили спадщину на зброю, здатну протистояти сучасним викликам.
Структура РТВ: бригади, що плетуть радіолокаційний щит
Радіотехнічні війська – це мережа бригад і батальйонів, що створюють суцільне поле спостереження. Кожна бригада відповідає за сектор: від заходу до сходу. Ось ключові підрозділи, які тримають небо в напрузі.
- 1-ша радіотехнічна бригада (А4324, смт. Липники, Львівщина): Захищає західні рубежі, виявляючи цілі над Польщею та Карпатами. Оснащена модернізованими П-18 і 36Д6.
- 14-та радіотехнічна бригада (Одеса): Контролює Чорноморський напрямок, ловить корабельні пуски та дрони з півдня.
- 138-ма радіотехнічна бригада (Васильків, Київщина): Центральний вузол, координує дані для столиці та східних регіонів.
- 164-та радіотехнічна бригада (Харківщина): Східний щит з батальйонами в Рогані та Луганщині, перша лінія проти авіації з РФ.
Кожен батальйон має 3–5 радіолокаційних рот, оснащених мобільними станціями. Загалом мережа покриває 100% кордонів, з резервними позиціями для маневру. Така структура дозволяє швидко перерозподіляти сили, як це робили під час роєвого удару по Києву.
Завдання РТВ: очі й вуха Повітряних Сил
Радіотехнічні війська – головне джерело даних про повітряну обстановку. Вони ведуть радіолокаційну розвідку (RADINT) повітряного, наземного й морського простору. Основні завдання: виявлення цілей на 300–400 км, розпізнавання “свій-чужий” системою “Пароль” (модернізованою за НАТО), оповіщення ППО, наведення винищувачів.
Оператори працюють у три зміни, аналізуючи тисячі сигналів за годину. Дані йдуть в автоматизовану систему управління, де синтезуються з даними від дронів чи супутників. Без РТВ наша ППО реагує запізно – вони дають дорогоцінні секунди на перехоплення.
У мирний час тренують на симуляторах, у війні – реально фіксують атаки. Їхня точність сягає 95%, дозволяючи збивати 80% загроз, за оцінками Генштабу.
Озброєння: радари, що бачать крізь ніч
Парк РТВ міксує радянську спадщину з українськими новаціями. Радіус дії – до 600 км для надгоризонтних. Ось порівняльна таблиця ключових систем:
| РЛС | Виробник/походження | Дальність (км) | Особливості |
|---|---|---|---|
| П-18 | Укрспецтехніка (мод.) | 360 | Мобільна, низькі частоти, стійка до РЕБ |
| 36Д6 (Тіндер) | Іскра (укр.) | 360 | 3D-сканування, виявлення низьковисотних |
| Бурштин-1800 | Україна | 200+ | УКХ, автофіксація, на КрАЗі |
| Дніпро | Модернізована | 3000+ | Надгоризонтна, балістика |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, armyinform.com.ua. Мобільність – ключ: станції на вантажівках евакуюють за хвилини після виявлення.
РТВ у гарячих боях: мільйони фіксацій, тисячі врятованих
З 24 лютого 2022-го РТВ стали невидимими героями. Вони зафіксували майже мільйон повітряних цілей: 175 тисяч літаків, 57 тисяч дронів, ракети й крилатий арсенал. Кожна фіксація – це дані для ППО, що збила тисячі загроз.
Під Харковом 164-та бригада ловила “Шахеди” на 200 км, даючи час мобільним групам. На півдні 14-та відстежувала флотилії з Криму. Вони не стріляють, але без них постріли марні – це щит, що пульсує сигналами. За даними armyinform.com.ua, у 2024-му фіксували рекордні рої, підвищивши ефективність ППО до 85%.
Втрати є – ворожі удари по позиціях забрали життя, але дух не зламати. У Києві 2025-го відкрили пам’ятник загиблим, де вшанували 4500 нагороджених.
Цікаві факти про РТВ
- РЛС “Дніпро” бачить балістику за 3000 км – далі, ніж від Києва до Москви!
- Оператори розрізняють дрон розміром з рюкзак на 50 км – технологія з ІІ.
- Під час випробувань “Бурштин” зафіксував ціль за 2 секунди, швидше блискавки.
- Мережа РТВ інтегрована з НАТО – дані йдуть партнерам у реальному часі.
- Жінки складають 20% особового складу: від техніків до командирів рот.
Традиції Дня РТВ: від строю до салютів
Святкування починається з підняття прапора на позиціях – скромно, бо фронт близько. У частинах нагороджують кращих: ордери, грамоти, нагрудні знаки “За оборону неба”. Командування ПС вітає особовий склад, як-от генерал-лейтенант Анатолій Кривоножко.
- Ранковий брифінг з демонстрацією фіксацій тижня.
- Урочистий стрій, гімн ЗСУ, хвилини мовчання за загиблими.
- Концерти в частинах: від волонтерів до зірок – гітара під зорями.
- Родинні посиденьки: польова каша, спогади про перші виявлення.
У цивільних містах – лекції в школах про роль РТВ, ярмарки з моделями радарів. Головне – вдячність: листи від дітей, малюнки неба без ворожих тіней. Це заряджає на нові вахти.
Модернізація: до 2026-го – 100% новітнє небо
Держпрограма переозброєння обіцяє: до 2026-го РТВ матимуть повний набір сучасних радарів. Уже модернізують “Пароль” за стандартами Альянсу, вводять “Фенікс-1” та П-18МА. У 2025-му МО допустило 1300+ нових зразків, серед них УКХ-станції проти дронів.
Перспективи: безпілотні радари, квантові сенсори, інтеграція з Delta-системою. Це зробить небо непробивним – ворог втратить елемент несподіванки назавжди. Ви не повірите, але українські інженери вже тестують станції, що ігнорують РЕБ.
Герої РТВ: імена, що лунають у ефірі
Серед них – безіменні оператори, що тримали зміну під обстрілом, і нагороджені. У 2025-му пам’ятник у Києві вшанував тих, хто знищив 1200+ цілей. Бойові медики, як Іван Шрамко з Вінниччини, витягували побратимів під ракетами.
Їхні історії – про вибір: сидіти в тилу чи йти на передок. Тисячі орденів “За мужність”, зірки Героїв. Вони не шукають слави, але ми знаємо: без цих вартових сонце зійшло б над руїнами. Сьогодні, 30 листопада, підніміть погляд – там їхні очі пильнують за нами.
Залишити відповідь