Перша субота вересня у Сумах перетворюється на вир емоцій, коли вулиці наповнюються мелодіями бандур, ароматом свіжоспеченої печені по-сумськи та гомоном тисяч голосів. День міста Суми, офіційно закріплений у Статуті громади, збирає жителів і гостей навколо спільної гордості за це слобожанське серце. У 2026 році свято припаде на 5 вересня, обіцяючи нові акценти на культурних перлинах і незламності духу, попри виклики сьогодення.
Суми, що розкинулися на берегах Псла, Суми та Сумки, пульсують ритмом історії, закладеної ще в XVII столітті. Це не просто дата в календарі — це нагадування про козацьку вольницю, промислові злети та сучасну стійкість. Розпочнімо з витоків, бо без них жодне свято не мало б такого соковитого смаку.
Заснування Сум: від козацького городка до обласного центру
Уявіть собі спекотне літо 1652 року: група сміливих переселенців з Правобережжя, ведена отаманом Герасимом Кондратьєвим, осідає на давньому Берлицькому городищі. Вони тікають від бурхливих подій Визвольної війни Богдана Хмельницького, шукаючи спокою на слобожанських землях. Суми народжуються як укріплений пункт — Сумин городок, де дубові стіни фортеці, вали та рови захищають від набігів татар.
Точна дата спірна, але Статут Сумської громади чітко фіксує 25 червня 1655 року як момент офіційного дозволу на поселення ста родин козаків і селян зі Ставищ. Герасим Кондратьєв, хорунжий Білоцерківського полку, стає першим полковником Сумського слобідського полку в 1658-му, закладаючи основу для швидкого розквіту. Фортеця з 27 вежами та підземним ходом до Псла — шедевр оборонної архітектури того часу. Місто росте вздовж торговельного шляху на Москву, приваблюючи ремісників і купців.
Через півтора століття, у 1708–1709 роках, тут базується Петро I під час Північної війни, підписуючи маніфести. XIX століття приносить промисловий бум: цукрові заводи Харитоненків, машинобудування, текстиль. Суми стають культурним магнітом — тут побували Чехов, Плещеєв, Чайковський. На початку XX століття населення сягає 50 тисяч, а архітектура центральної частини вражає бароко Воскресенської церкви (1702) та модерном особняків.
Двадцяте століття — вихор революцій, Голодомору (5222 жертви в 1932–1933), окупацій. 2 вересня 1943-го місто звільняють від нацистів, що й лягло в основу сучасної дати свята. Сьогодні Суми — обласний центр з населенням близько 268 тисяч (дані на 2025 рік), де 85–92% українців зберігають слобожанський колорит.
Чому День Сум припадає на першу суботу вересня?
Ця дата — спадок радянської епохи, коли святкування прив’язували до “днів визволення” від фашистів. 2 вересня 1943-го Червона армія увійшла в Суми, і з 1960-х перша субота вересня стає офіційним днем міста. Статут громади це закріплює, попри дебати істориків про справжній день народження — 25 червня чи 1652 рік.
Олег Корнієнко та інші краєзнавці наполягають: справжня ідентичність — у козацьких коренях, а не радянських штампах. У 2022–2025 роках через повномасштабне вторгнення свята стали стриманими, з фокусом на волонтерство та вшанування героїв. Та сумчани не здаються — у 2025-му Агенція промоції “Суми” зібрала програму з майстер-класів і концертів, нагадуючи: місто-герой живе.
У 2026-му, на 5 вересня, чекатимемо оновленої програми: від підняття прапора на Соборній площі до вуличних перформансів. Це не просто традиція — це спосіб сказати: Суми стоять, як ті дубові фортеці.
Традиційні заходи: від майстер-класів до концертів під зорями
Свято розпочинається рано-вранці: мер вітає з площі, школярі в вишиванках співають гімн, прапор здіймається над містом. Центральні вулиці — Соборна, Харківська — перетворюються на ярмарок талантів. Ось типова програма, натхненна 2025 роком.
Перед тим, як зануритися в деталі, зауважте: заходи адаптуються до реалій, з акцентом на безпеку та локальних митців.
- Майстер-класи для всіх поколінь: Гончарство від Ірини Шульженко (ліпимо “Сумку” — символ міста), живопис для дітей, вишивка слобожанськими мотивами. У 2025-му це зібрало сотні на вул. Соборній.
- Арт-простори та фотозони: Виставки в галереї “СМуГа”, скульптури з дерева біля Псла, інсталяції про героїв АТО/ООС.
- Концерти та перформанси: Вечірні виступи в Театрі Щепкіна, вуличні музиканти з бандурами, рок-гурти на стадіоні “Ювілейний”.
- Спортивні челенджі: Біги парком Кожедуба, велопробіги — для здорового духу слобожан.
- Благодійність: Ярмарки на підтримку ЗСУ, бо День Сум — це про єдність.
Після активностей — гастрономічний феєрверк: пробуйте печеню по-сумськи (м’ясо з картоплею, сметаною та сиром у горщику), шпундру (ребра в буряковому квасі) чи сир “Сумка” від сироварні O’bereg. Ці страви — метафора сумської гостинності: соковиті, насичені історією.
Суми у воєнний час: незламність на тлі свят
З 24 лютого 2022-го Суми — на передовій. Місяць боїв з окупантами, потім ракетні удари: 13 квітня 2025-го — 34 загиблих, пошкоджено інфраструктуру. Та День міста стає символом стійкості. У 2025-му заходи пройшли тихо, з фокусом на Алею героїв і волонтерство.
Сумчани шепочуть: “Місто-герой” — не порожні слова. Парк Кожедуба, де гуляють родини, нагадує про льотчика-героя; Театр Щепкіна грає попри сирени. У 2026-му свято посилить патріотичний акцент — концерти для ЗСУ, меморіали. Це емоційний місток від козацької фортеці до сучасних укриттів.
Культурні скарби Сум: серце слобожанської душі
Суми — не просто координати, а калейдоскоп талантів. Театр драми ім. Щепкіна, найстаріший на Лівобережжі, де Вертинський і Олесь черпали натхнення. Філармонія лунає класикою, а Молодіжний центр “Романтика” пульсує сучасними ритмами.
Парки — окрема любов: “Казка” з казковими скульптурами для дітей, дендропарк з багатовіковими дубами. Воскресенська церква, як страж минулого, стоїть з 1702-го. А кухня? Борщ на буряковому квасі — це смак перемог і втрат.
Відомі сумчани: письменник Положій, хореограф Коляденко, меценати Харитоненки. Місто надихає — від Чехова, що писав тут оповідання, до студентської революції 2004-го.
Цікаві факти про День Сум
- Назва від річок Сума та Сумка — легенда каже, перші поселенці побачили “сумний” пейзаж, але перетворили його на рай.
- У 1708-му Петро I ночував у Сумах, плануючи битви — місто завжди в епіцентрі подій.
- Сир “Сумка” — унікальний, копчений у формі сумки, символізує козацькі торбинки.
- Стадіон “Ювілейний” вміщує 25 тисяч — тут фанати заряджають енергією на святах.
- Під час окупації 1941–1943 сумчани чинили партизанську війну — дух незламності живий.
Ці перлини роблять День Сум незабутнім коктейлем з легенд і реальності.
Порівняння дат: історична vs офіційна
Щоб розібратися в датах, ось таблиця ключових моментів. Вона показує еволюцію від заснування до сучасності.
| Подія | Дата | Значення |
|---|---|---|
| Заснування городка | 1652 рік | Прихід Кондратьєва з переселенцями (uk.wikipedia.org) |
| Офіційний дозвіл | 25 червня 1655 | Указ Московського царства |
| Визволення 1943 | 2 вересня | Від нацистів |
| День міста | 1-а субота вересня | Статут громади (suspilne.media) |
| 2026 рік | 5 вересня | Очікувана дата |
Таблиця ілюструє, як історія переплітається з політикою. Джерела даних: uk.wikipedia.org та suspilne.media/sumy. Це допомагає зрозуміти, чому дебати тривають, але свято єднає всіх.
День Сум — це не фініш, а запрошення до нових відкриттів: прогулянки парками, де шелестить Псел, чи вечірні концерти під зорями. Сумчани знають: їхнє місто, як та фортеця, тримається на єдності та мріях про завтра.
Залишити відповідь