Крилата ракета Іскандер-К мчить над землею на висоті всього шести метрів, огинаючи пагорби й ліси, ніби привид у ночі. Офіційна дальність стрільби цього монстра — до 500 кілометрів, що дозволяє вражати цілі на глибині оперативного тилу ворога з точністю в кілька метрів. Але за цими цифрами криються нюанси: модифікації, реальні тести й суперечки експертів, які роблять її справжньою головним болем для систем ППО.
Комплекс Іскандер-К, частина сімейства 9К720, не просто запускає снаряд — він розгортає стратегію обману з хибними цілями та маневрами. Уявіть: пускова установка на базі важкого вантажівка ховається в лісосмузі, а за лічені хвилини ракета вже на півтисячі кілометрів углиб, несучи 480 кілограмів вибухівки. Це не фантастика, а реальність сучасних конфліктів, де така дальність вирішує долю боїв.
Траєкторія польоту Іскандер-К нагадує політ хижого птаха: низько, непередбачувано, з раптовими віражами. Швидкість — близько 900 км/год, а система наведення поєднує інерціальну навігацію, ГЛОНАСС і оптичну кореляцію з рельєфом. Саме ця комбінація робить її стійкою до перешкод, дозволяючи долати 500 км з круговим відхиленням у 5–10 метрів.
Від витоків до серійного жаху: шлях Іскандер-К
Розробка Іскандер-К почалася ще в 1996 році в екатеринбурзькому ОКБ “Новатор”, коли радянські інженери мріяли про крилату ракету, здатну замінити старі “Оки”. Перший запуск Р-500, серця комплексу, відбувся 29 травня 2007-го на полігоні Капустін Яр — ракета пролетіла 360 км, маневруючи на висоті 100 метрів. За даними Вікіпедії, державні випробування завершилися 2009-го, а на озброєння комплекс надійшов як доповнення до балістичного Іскандер-М.
Чому саме крилата версія? Балістичні ракети летять по параболі, стаючи легкою здобиччю для ПРО, тоді як Іскандер-К крадьки ковзає рельєфом, уникаючи радарів. До 2013-го перші підрозділи отримали 9М728, а в 2015-му відбулися перші бойові пуски на Донгузі. Росія швидко наростило виробництво: двигун ТРДД-50БЕ від НПО “Сатурн” серійно йде з 2009-го, а на 2026-й заводи штампують десятки одиниць щомісяця.
Експортна версія Іскандер-Е обмежена 280 км через MTCR, але для себе росіяни не переймалися — після розірвання ДРСМД у 2019-му двері відчинилися для модернізацій. Сьогодні бригади в Калінінграді чи Курську несуть по 12 пускових, кожна з двома ракетами, готові до удару за 4–16 хвилин розгортання.
Технічні нутрощі: що робить Іскандер-К невловимим
Пускова 9П78-1 на шасі МЗКТ-7930 важить 42 тонни, їздить 70 км/год по шосе й несе дві ракети в герметичних контейнерах. Транспортно-заряджальна 9Т250 підкидає боєзапас за хвилини, а командна 9С552 керує всім з 16 каналами зв’язку на 350 км. Цілий дивізіон — 51 машина, автономний на тиждень у польових умовах від -50 до +50°C.
Ракета 9М728: довжина 6,2–7,3 м, діаметр 0,5 м, стартова маса 2300 кг. Стартовий твердопаливний прискорювач викидає її в небо, а маршевий турбореактивний ТРДД-50БЕ (тяга 450 кгс) несе на крейсерській 850–950 км/год. Бойова частина — 480 кг: осколково-фугасна, бетонобійна чи касетна з 54 суббоєприпасами.
Ось порівняльна таблиця ключових параметрів Іскандер-К та базового Іскандер-М, що ілюструє відмінності:
| Параметр | Іскандер-К (9М728) | Іскандер-М (9М723) |
|---|---|---|
| Дальність, км | 500 | 500 (до 700) |
| Маса ракети, т | 2,3 | 3,8 |
| БЧ, кг | 480 | 480–700 |
| Швидкість, км/год | 900 | 8800 (Mach 7) |
| Висота польоту, м | 6–6000 | 6–50000 |
| Наведення | ІНС + ГЛОНАСС + ДБН | ІНС + ГЛОНАСС + оптична |
Джерела даних: Army Recognition та CSIS Missile Threat. Таблиця підкреслює перевагу К у стелс-полеті, де низька висота ускладнює виявлення радарами.
Система обману вражає: до шести хибних цілей 9Б899 відволікають ПРО, а радіопоглинаюче покриття зменшує ЕПР. Точність — менше 10 м, що дозволяє руйнувати бункери чи мости одним ударом.
Дальність Іскандер-К: офіційний максимум і приховані резерви
Офіційно — 500 км для Р-500, як проголошено в 2007-му, щоб не порушувати ДРСМД. Тести 2007-го показали 360 км з маневрами, а в 2015-му — 80 км бойовий пуск. Але експерти з CSIS сумніваються: ракета базована на “Калібр”, чий потенціал — тисячі кілометрів.
Модифікація 9М729, довша на 0,5 м, ймовірно долає 2000+ км — це призвело до скандалу з INF у 2014-му. Після 2019-го обмеження зникли, і в 2025-му з’явилися чутки про серійне виробництво “Іскандер-1000”. У війні проти України пуски фіксують з Курська на Київ — рівно 500 км, але комбіновані атаки натякають на гнучкість.
Фактори, що впливають на дальність: вага БЧ (полегшена — +100 км), профіль (низький — економить паливо), погода. Реальна — 400–550 км за консенсусом джерел. Ви не повірите, але один пуск з Білорусі сягає Одеси — 450 км чистої загрози.
Арсенал ракет: Р-500 і її “сестри”
Основна — 9М728 Р-500: турбореактивна, з цифровим рельєфооглядачем для огибання гір. Наведення: гіроскопічна платформа + оптичний seeker 9Е436, що порівнює ландшафт з базою даних. Інтервал пусків — 1 хвилина, дві з установки.
Потенційна 9М727 — ще маневреніша, з ІЧ-головкою для рухомих цілей. 9М729 — “табу” ракета, наземний “Калібр”, тестувана 2014-го, дальність 480–2500 км. За даними GlobalSecurity.org, її пускові несуть чотири одиниці в Іскандер-М1.
- Переваги Р-500: Низький профіль уникає ППО, точність 1–5 м з ДБН.
- Недоліки: Дозвукова швидкість робить вразливою до сучасних ЗРК на фінальній.
- БЧ опції: Касетна (розкид 1,4 км), протибункерна (1,2 м бетону), ядерна (50 кт).
Після списку зрозуміло: універсальність робить Іскандер-К інструментом від партизанських ударів до стратегічних. У 2026-му Росія адаптувала її під нові загрози, додаючи антиперешкодні модулі.
Бойовий хрест вогню: Іскандер-К у гарячих точках
Перше хрещення — Сирія 2016-го: удари по Хмейміму з Р-500 по ІДІЛ. У Карабасі Вірменія марно стріляла Іскандер-Е — 10% не вибухли. Але в Україні Іскандер-К розквітнув: з 2022-го понад 2400 пусків сімейства, з них сотні К.
У 2025-му: 500+ Іскандер-М/К по енергетиці, комбо з Х-101. 13 квітня — Суми, 35 загиблих; 4 квітня — Кривий Ріг, 18 жертв. У 2026-му: свіжі з конвеєра (грудень 2025) б’ють по Києву, з Курська чи Білорусі. 3 лютого — 32 балістичні + крилаті, 2 березня — збито Р-500 над Києвом.
Тактика: масовані салви з хибними, з С-400. Втрати РФ: знищено дивізіони на Чернігівщині, у Криму спецназом. Виробництво 60/місяць не встигає за боями.
Щит проти стріли: як Україна зупиняє Іскандер-К
Перехоплення крилатих — 70–80%, бо низький профіль, але Patriot PAC-3 хапає на 25–30 км. З 2022–2026 збито 261 Іскандер-К з тисяч пусків. NASAMS, IRIS-T доповнюють, а HIMARS б’є по пусковим.
- Виявлення: радари ППО фіксують на 200+ км.
- Наведення: PAC-3 з hit-to-kill на Mach 5.
- Контрзаходи: ураження складів, дрони на розвідку.
У 2026-му відсоток збитих упав до 33% для балістики, але крилаті тримають 74%. Експерти радять: більше IRIS-T, інтеграція з F-16.
Цікаві факти про Іскандер-К
Ракета вміє “бачити” рельєф кращє за Google Maps — оптичний seeker порівнює з базою в реальному часі.
Один двигун ТРДД-50БЕ — модифікація 1979-го, але з цифровим мозком для 24-хвилинного польоту.
У Сирії Іскандер-К “знищив” лікарню в Азазі — класичний промах чи терор? Експерти сперечаються.
Росія планувала 11 бригад, але війна зжерла половину запасів за чотири роки.
Хибна ціль 9Б899 важить як реальна, але вибухає порожньо — геніальний трюк.
Горизонт загроз: модернізації та нові виклики
У 2025–2026 Росія модернізує: нові ф’юзи, антиджемінг, інтеграція з “Цирконами”. Виробництво на ВОТ від Воронежа штампує свіжі ракети, загрожуючи Європі з Калінінграда. Україна відповідає: власні дрони на заводи, F-16 з Meteor.
Дальність 500 км — лише початок; з паливними баками чи полегшеною БЧ — 700+. Тренд: гібридні салви з Шахедами, де К — “ножовий удар”. Західні аналітики прогнозують ескалацію, але ППО еволюціонує паралельно. Ця гра триває, і кожен кілометр на рахунку.
Залишити відповідь