З першого січня 2026 року мінімальна заробітна плата в Україні зросла до 8647 гривень на місяць – це на 647 гривень більше, ніж торік. Погодинна ставка тепер становить 52 гривні, що дає надію тисячам працівників на трохи міцніший бюджет. Таке підвищення, закріплене в Законі про Державний бюджет на 2026 рік, уже впливає на зарплати, пенсії та податки, перетворюючи абстрактні цифри на реальні гроші в кишенях українців.
Але чи вистачить цих змін на повсякденні потреби? Уявіть типовий місяць: комуналка, продукти, транспорт – усе це тисне сильніше через інфляцію. Тепер розберемося, як саме це підвищення працює, скільки реально отримаєте на руки та що чекати далі. Ці деталі допоможуть не лише початківцям у світі фінансів, а й досвідченим фахівцям планувати бюджет точніше.
Історія зростання мінімальної зарплати: від копійок до тисяч
Подорож нинішніх 8647 гривень була довгою та нерівною, наче гірська стежка під час зливи. У 2000-му мінімалка ледь сягала 90 гривень – сума, на яку важко було купити навіть мішок картоплі. За роки незалежності вона зросла в сотні разів, але темпи прискорювалися лише під тиском криз чи виборів.
Найяскравіший стрибок стався в 2017-му: з 1600 до 3200 гривень – удвічі! Це допомогло вивести з тіні мільйони зарплат, заповнивши Пенсійний фонд. Сьогоднішнє підвищення на 8% здається скромним, але в контексті війни та рецесії воно виглядає як ковток свіжого повітря для малого бізнесу.
Щоб усе стало наочніше, ось динаміка за останні 25 років. Ця таблиця базується на офіційних даних і показує не лише номінал, а й відсоток зростання.
| Період | Місячна МЗП (грн) | Погодинна МЗП (грн) | % зростання (місячна) |
|---|---|---|---|
| з 01.01.2026 | 8647 | 52 | 8.1% |
| 2025 | 8000 | 48 | 0% |
| 01.04.2024–12.2024 | 8000 | 48 | 12.7% (від 7100) |
| 01.01.2024–03.2024 | 7100 | 42.6 | 6% |
| 2023 | 6700 | 40.46 | – |
| 2022 | 6500–6700 | 39–40.46 | 8.3% |
| 2021 | 6000–6500 | 36–39 | 20% |
| 2020 | 4723–5000 | 28–29 | 13.2% |
| 2019 | 4173 | 25.13 | 12.1% |
| 2018 | 3723 | 22.41 | 16.3% |
| 2017 | 3200 | 19.34 | 100% |
Джерела даних: index.minfin.com.ua. Зверніть увагу, як під час війни темпи сповільнилися – з 20% у 2021-му до стабільних 6–8% зараз. Це не просто цифри: кожне підвищення змінювало життя мільйонів, зменшуючи бідність на 2–3% за даними досліджень.
Скільки реально отримаєте на руки: розбір податків крок за кроком
Брутто 8647 гривень звучить солідно, але після податків картина скромніша. Роботодавець сплачує ЄСВ 22% зверху – це ще 1902 гривні з його кишені, роблячи повну вартість працівника 10549 гривень. А ви отримуєте чисту суму після ПДФО 18% та військового збору 1,5%.
Формула проста, але хитра: з нарахованої зарплати утримують 19,5%. Отже, чистими виходить близько 6961 гривня за повний місяць без пільг. Якщо є право на податкову соціальну пільгу (ПСП) – до 50% прожиткового мінімуму, – то плюс 200–300 гривень.
- Нарахована ЗП: 8647 грн.
- ПДФО: 8647 × 18% = 1556 грн.
- ВЗ: 8647 × 1,5% = 130 грн.
- Чиста ЗП: 8647 – 1556 – 130 = 6961 грн.
- Для роботодавця: + ЄСВ 1902 грн.
Цей розрахунок актуальний для 2026-го і допомагає уникнути ілюзій. Для погодинників норма годин варіюється: у січні 2026 – 167 годин, тож мінімалка 52 × 167 = 8694 грн брутто, але не нижче місячної.
Вплив підвищення на економіку: хто виграє, а хто платить
Підвищення мінімалки – це не лише подарунок працівникам, а й локомотив для бюджету. Держава отримає на 10–15% більше від ЄСВ і ПДФО, що піде на пенсії та оборону. У 2017-му подібний стрибок заповнив Пенсійний фонд на 20 мільярдів гривень, зменшивши дефіцит.
Та є й тіньовий бік: малий бізнес скаржиться на зростання витрат на 8%, що може призвести до скорочень чи тіньових схем. Дослідження показують, що безробіття зросло на 0,5% після різких підвищень, але загалом ВВП отримує поштовх від зростання споживання – люди витрачають 90% мінімалки на базові потреби.
- Плюси для працівників: Зменшення бідності, мотивація до офіційного працевлаштування.
- Плюси для держави: +5–7 млрд грн до фондів щороку.
- Мінуси для бізнесу: Зростання ФОП-лімітів (1 група – 1,44 млн грн у 2026), тиск на маржу.
- Загальний ефект: Інфляція підскочить на 0,2–0,5%, але реальні доходи виростуть на 4–5% за прогнозами НБУ.
У регіонах ефект різний: у Києві мінімалка покриває 40% витрат на життя, у селах – лише 25%. Це робить підвищення інструментом соціальної справедливості, але вимагає паралельного зростання продуктивності.
Мінімалка в Україні проти Європи: де ми в таблиці
8647 гривень – це близько 174 євро за поточним курсом, що робить Україну лідером за низькістю в Європі. Навіть Молдова платить 322 євро, Румунія – 796, Польща – 915. У ЄС середня мінімалка 1200–1500 євро, де вона становить 50–60% середньої ЗП.
Чому така прірва? Війна, інфляція 10–15% щороку та низька продуктивність праці (в 4–5 разів нижча, ніж у Польщі). Але є й позитив: за 5 років ми наздогнали Болгарію в доларовому еквіваленті, а вступ до ЄС може прискорити зростання до 12–15% на рік.
| Країна | Мінімалка 2026 (євро/міс) | % від середньої ЗП |
|---|---|---|
| Україна | 174 | ~35% |
| Молдова | 322 | 45% |
| Румунія | 796 | 50% |
| Польща | 915 | 52% |
| Німеччина | 1400 | 48% |
Джерела: євростат та українські аналізи. Цей розрив мотивує еміграцію, але й стимулює реформи – ми не вічні аутсайдери.
Поради працівникам і роботодавцям: як вижити з мінімалкою
Для працівників: фіксуйте ЗП у договорі, вимагайте ПСП, якщо доходи низькі. Диверсифікуйте: підробіток на фрілансі додасть 2000–3000 грн. Економте 10% на депозит – з ставкою 12–14% це дасть подушку.
- Перевірте виписку в “Дія”: чи сплачено ЄСВ?
- Шукайте гранти на перекваліфікацію – IT чи логістика платять удвічі більше.
- Об’єднуйтесь у профспілки для колективних переговорів.
Для роботодавців: оптимізуйте штат, автоматизуйте рутину. Підвищуйте ЗП понад мінімалку – утримання кадрів дешевше, ніж найм. ФОП 3-ї групи: ліміт 10 млн грн – плануйте ріст.
Реальний кейс: кав’ярня у Львові після підвищення найняла студентів на погодинку, зберігши маржу. Головне – прозорість і планування.
Прогнози на 2027 і далі: що готує бюджет
Мінфін у Бюджетній декларації бачить мінімалку на 9374 гривні з січня 2027-го – зростання на 8–10%. НБУ консервативніший: 8370–9000 грн, враховуючи інфляцію 6–7%. Якщо економіка відновиться на 4–5%, то можливе поетапне підвищення двічі на рік.
Фактори ризику: війна та енергокриза можуть заморозити ріст, як у 2025-му. Оптимістично – інтеграція в ЄС підштовхне до 12 000 грн до 2028-го. Слідкуйте за проєктом бюджету восени 2026-го: там закріплять цифри.
Підсумовуючи, 8647 гривень – крок уперед, але справжній прорив потребує зростання ВВП та інвестицій. Якщо плануєте кар’єру чи бізнес, орієнтуйтесь на середню ЗП 28–30 тис. грн – туди рухається ринок. А ви вже відчули ці +647 гривень у своєму гаманці?
Залишити відповідь