Ажурна металева конструкція, що пронизує київське небо, мов велетенська сталева павутина, сягає 385 метрів у висоту. Київська телевежа не просто найвища споруда України — вона символ інженерної могутності, що стоїть на Щекавиці з 1973 року, забезпечуючи сигналом мільйони глядачів. Її вершина колихається під поривами вітру, але конструкція витримує шторми, ніби непохитний страж столиці.
Понад півстоліття ця гігантська ґратчаста вежа перевершує будь-які хмарочоси удвічі, адже споруда — це не те саме, що будівля з квартирами чи офісами. Найвищий київський хмарочос на Кловському узвозі сягає лише 168 метрів, тоді як телевежа дивиться на світ з висоти, еквівалентної 120-поверховому будинку. За даними uk.wikipedia.org, її статус найвищої в країні беззаперечний, попри появу нових висоток.
Відмінність криється в призначенні: телевежа транслює радіо й телебачення на 100 кілометрів навколо, а її легка вага — лише 2700 тонн — робить її унікальною. Ця сталева красуня не тільки рекордсменка, а й невидима нитка, що з’єднує українців з інформацією в найскладніші часи.
Історія створення: від сміливої ідеї до інженерного подвигу
Усе почалося в 1960-х, коли Київ потребував потужної телевежі для покриття сигналом усього Союзу. Проєкт народився в київському інституті «УкрНДІпроектстальконструкція» під керівництвом Віталія Шимановського. Спочатку вежу планували для Москви на 500 метрів, але відхилили через “неестетичність” — уявіть, як Москва мала б виглядати з такою стрункою!
Адаптований варіант для Києва зменшили до 385 метрів, і будівництво стартувало 1968 року. Без гігантських кранів чи гвинтокрилів — унікальний метод “надбудови згори до низу”: секції зварювали на землі, піднімали домкратами й з’єднували електрозварюванням. Рентген контролював кожен шов, аби конструкція витримала вітри й морози. За п’ять років, 30 липня 1973-го, вежу відкрили — перша у світі суцільнометалева ґратчаста споруда.
Українські робітники взялися за все: від прокату труб до монтажу. Маса металоконструкцій — 2700 тонн, менше, ніж у Ейфелевої вежі, але висота на 60 метрів більша. Цей проєкт став гордістю республіки, демонструючи, як радянська інженерія підкорила небо.
Унікальна конструкція: сталева мережа, що танцює з вітром
Нижня частина — чотири нахилені опори, що розходяться, мов ноги атлета, підтримуючи призматичну ґратчасту “спідницю”. Центральна шахта — труба діаметром 4 метри з двома ліфтами: один до 200 метрів для техніків, другий — до 329. На рівнях 80 і 200 метрів — технічні поверхи з обладнанням.
Верхівка — антенна система для метрового й дециметрового діапазонів, плюс радіорелейні “прожектори” без скла. Вся конструкція вагою в 2700 тонн розрахована на пориви до 40 м/с — верх коливається на кілька сантиметрів, але не ламається. Це не просто вежа, а живий організм, що дихає з погодою.
Секрет легкості — у ґратчастій формі: менше опору вітру, менше ваги. Порівняйте з монолітними хмарочосами — телевежа важить удвічі менше за свою висоту, ніби пір’їнка серед кам’яних гігантів.
Технічні характеристики: серце трансляцій нації
Телевежа — хаб для трьох 50-кіловатних передавачів, сигнал летить на 90-110 км. Вона несе телебачення, радіо, зв’язок для поліції, ДСНС, енергетиків і навіть бездротовий інтернет. Антени слугують для мікрохвильових ліній, забезпечуючи стійкий потік даних.
Ось ключові параметри в таблиці для наочності:
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Повна висота | 385 м |
| Висота до даху | 380 м |
| Маса | 2700 тонн |
| Радіус сигналу | 90-110 км |
| Вітростійкість | До 40 м/с |
Джерела даних: uk.wikipedia.org та nfront.org.ua. Ці цифри роблять вежу незамінною — без неї Київщина залишилася б у “тінні”.
Порівняння: як телевежа стоїть над конкурентами
В Україні споруди ділять на будівлі (хмарочоси з приміщеннями) та чисті конструкції (вежі). Найвищий хмарочос — 168 м, але телевежа в рази вища. Ось топ найвищих споруд країни:
- Київська телевежа — 385 м, freestanding ґратчаста, трансляції.
- Донецька телещогла — 360,5 м, вантова (статус на окупованих територіях неясний).
- Вінницька щогла — 354 м, вантова, для ТБ.
- Рівненська щогла — 259 м.
- Новодністровська вежа — 259 м.
У світі Київська поступається Tokyo Skytree (634 м), Canton Tower (600 м), але лишається другою в Європі після Останкінської (540 м). Ейфелева — 324 м, німецький Fernsehturm Берліна — 368 м. Телевежа України — королева легкості серед важковаговиків.
Витривалість у часи випробувань: війна та відновлення
1 березня 2022-го російська ракета вдарила по вежі, пошкодивши антени й конструкцію — сигнал пропав, але основа встояла. П’ять загиблих, включаючи родину з дитиною, стали трагедією. Техніки швидко відновили трансляції частково, демонструючи стійкість.
До 2025-го оголосили тендер на ремонт за 180 млн гривень — заміна антен, антикорозія, модернізація. Станом на 2026 рік вежа працює повним ходом, ніби фенікс, що відродився. Ця історія підкреслює: сталь і воля українців міцніші за будь-які удари.
Підсвітка червоно-білими вогнями тепер не тільки для авіації, а й як маяк надії вночі.
Символ столиці: більше, ніж метал
З будь-якої точки Києва — від Подолу до Дарниці — вершина телевежі мерехтить, ніби компас для душі. Вона надихала поетів, знімальників, туристів. Видно її за 100 км у ясну погоду — з Броварів чи Борисполя. Культурно — це ікона, як Ейфелева для Парижа, тільки наша, українська.
Легенди шепочуть про “мертву зону” під вежею, де сигнал відбивається, створюючи ефект примар. Але реальність простіша: це геніальна інженерія, що формує горизонт міста.
Цікаві факти про Київську телевежу
- Вища за Ейфелеву на 60 метрів, але важить утричі менше — 2700 тонн!
- Будували без болтів: лише зварювання, перевірка рентгеном.
- Ліфти для техніків: на 300+ м повітря розріджене, робота — хвилини.
- Колишній рекорд: найвища ґратчаста у світі до Tokyo Skytree.
- Сигнал покриває Київщину, Чернігівщину, Житомирщину — сотні км без перешкод.
Ці перлини роблять вежу легендою, що живе в кожному сигналі на екранах українців.
Практичні поради: як наблизитися до неба
Відвідати вершину — лише для техніків, але піднятися до 200 м можна за спецдозволом через Концерн РРТ. Краще милуйтеся з землі: найкращі точки — парк “Веселка” на Щекавиці чи Набережна. Вночі підсвітка зачаровує, удень — фото на фоні Дніпра.
- Приїжджайте на метро “Дружби народів”, звідти 15 хв пішки.
- Беріть дрон для панорам (з дозволом!), або бинокль — вершина чітко видно.
- Уникайте “мертвої зони” під вежею для стійкого зв’язку.
- Стежте за погодою: у шторм коливання видно неозброєним оком.
Така близькість робить рекордсменку частиною повсякденності — відчуйте висоту на дотик. А хто знає, які нові рекорди чекають Україну попереду?















Залишити відповідь