Кожну секунду в Індії народжується майже двоє людей, а загальна чисельність сягає 1,477 мільярда душ – це 17,8% від усього людства. Ця нація, ніби гігантський океан, що вирує барвами та ритмами, обігнала Китай ще у 2023-му й тримає першість. Уявіть: якщо б усіх індійців поставити в ряд, вони обійшли б екватор понад 30 разів. Такі масштаби не просто цифри – вони визначають долю світу.
Станом на середину 2026 року, за оцінками експертів, населення Індії становить 1 476 625 576 осіб. Цей ріст, хоч і сповільнений порівняно з минулим століттям, додає щороку понад 12 мільйонів нових життів. Індія не просто велика – вона жива, пульсуюча, з молоддю, що рветься вперед. Тут кожен штат – окрема історія, а кожне село – вузлик у гігантській мережі життя.
Але за цими числами ховається не тільки сила, а й складні виклики: від тиску на ресурси до демографічного дива, де молоде покоління може стати турбіною економіки. Розберемося глибше, крок за кроком, ніби подорожуючи по заповнених вулицях Мумбаї чи тихих долинах Гімалаїв.
Чисельність і глобальне домінування Індії
Індія давно не другорядний гравець – вона король демографічної арени. У 2026-му її населення перевищує Китай на десятки мільйонів, і прогнози ООН малюють пік у 1,7 мільярда до 2060-х. Щорічний приріст – 0,87%, що додає 12,76 мільйона людей, ніби щодня заселяє нове середнє місто.
Цей стрибок корениться в “зеленій революції” 1960-70-х, яка подвоїла врожаї, та медичних проривах, що знизили дитячу смертність з 140 до 21 на тисячу. Народжуваність впала до 1,93 дитини на жінку – нижче рівня заміщення, але інерція зростання ще тягне вперед. У північних штатах, як Уттар-Прадеш, сім’ї все ще великі, тоді як на півдні, у Кералі, вже панує стабілізація.
Порівняно з сусідами, Індія – гігант: Пакистану втричі менше, Бангладеш – удвічі. Глобально ж це означає, що індійські голоси звучать голосніше в ООН, а індійські мігранти формують економіки США та Персії затоки.
Демографічна піраміда: молодість як двигун прогресу
Піраміда населення Індії нагадує широкий фундамент з гострою вершиною – 28% молодші 14 років, 41% у працездатному віці 15-54, а старше 65 – лише 6%. Медіанний вік – 29,2 роки, молодший за китайський 39 чи американський 38. Це “демографічний дивіденд”: до 2040-х робочих рук буде більше, ніж утриманців.
Статевий дисбаланс турбує: 108 чоловіків на 100 жінок загалом, 112 при народженні. Причини – ультразвук і традиції, хоч заборони 1994-го дали ефект. Жінки живуть довше (73 роки проти 72 для чоловіків), але в працевлаштуванні відстають – лише 25% у формальній зайнятості.
- Діти та підлітки (0-24 роки): 46% населення, джерело майбутньої сили, але й тиск на школи – 260 мільйонів школярів, більше за населення США.
- Працездатні (25-64): 50%, з них 40% у сільському господарстві, де продуктивність низька, як у Середньовіччі.
- Пенсіонери (65+): 6%, але до 2050-го подвояться, вимагаючи пенсійних реформ.
Ця структура – шанс для “індійського чуда 2.0”, але без освіти та навичок молодь ризикує стати “зайвою армією”. Урядові програми на кшталт Skill India вже готують мільйони до IT та мануфактури.
Щільність населення: від Гімалаїв до джунглів
Індія – не рівномірний килим, а мозаїка контрастів: щільність 497 осіб на км², але в Біхарі – 1200, в Аруначал-Прадеш – 17. Гангська рівнина кишить життям, де села зливаються в мегаполіси, а пустелі Раджастану дихають простором.
Ось таблиця топ-10 штатів за населенням та щільністю станом на прогнози 2026-го. Вона показує, як Уттар-Прадеш сам по собі – п’ята країна світу.
| Штат | Населення (млн) | Щільність (осіб/км²) | % від загального |
|---|---|---|---|
| Уттар-Прадеш | 243.5 | 828 | 16.5 |
| Махараштра | 128.7 | 390 | 8.7 |
| Біхар | 131.0 | 1224 | 8.9 |
| Вест-Бенгал | 100.4 | 1100 | 6.8 |
| Мадх’я-Прадеш | 88.2 | 317 | 6.0 |
| Тамілнад | 78.9 | 557 | 5.3 |
| Раджастан | 85.1 | 209 | 5.8 |
| Карнатака | 69.2 | 319 | 4.7 |
| Гуджарат | 72.5 | 313 | 4.9 |
| Андхра-Прадеш | 54.2 | 308 | 3.7 |
Дані з Worldometers.info та statisticstimes.com. Ця нерівномірність породжує міграцію: 450 мільйонів переїжджають між штатами щороку, шукаючи роботу в Делі чи Мумбаї.
Міста, що пульсують: урбанізація на марші
37,6% індійців – міські, 555 мільйонів у мегаполісах, де небосхрепи ховають зірки, а вулиці не затихають. Урбанізація росте на 2,4% щороку, перетворюючи села на передмістя. Делі – 30 мільйонів, Мумбаї – 20, Бенгалуру – 13.
- Делі: столиця з давніми фортецями та сучасними IT-хабами, де боллівудські зірки сусідять з фермерами.
- Мумбаї: фінансовий серце, де слуми Dharavi – найбільший у Азії, але й хмарочоси сягають неба.
- Колката: культурна душа, з вуличними філософами та чайними крамницями.
Міста ваблять можливостями, але душать пробками та забрудненням. Уряд інвестує в смарт-сіті, аби утримати цей потік.
Багатоликість душ: етноси, мови, релігії
Індія – калейдоскоп: 72% індоарійці на півночі, 25% дравіди на півдні, монголоїди в горах. понад 2000 етносів, де пенджабці танцюють бхангру, а таміли варять гострий самбар.
Мови – 122 основні, гінді розмовляють 41%, але тамільська, телугу, бенгалі – свої королі. Англійська з’єднує еліти. Релігії: 79,8% індуїсти з тисячами богів, 14,2% мусульмани, сикхи, християни, джайни. Чотири світові релігії народилися тут – від буддизму до сикхізму.
Ця мозаїка – сила, але й іскри конфліктів, як у Кашмірі чи під час Дівалі та Рамадану.
Цікаві факти про населення Індії
Ви не повірите, але в Індії більше вегетаріанців (200 млн), ніж у всьому США. Делі густіше за Манхеттен у 10 разів. Найстаріший житель – 128-річний з Керали. А діаспора – 18 млн, з сукупним ВВП $1 трлн – п’ята економіка світу!
- Індія має 35 міст понад 1 млн – більше, ніж будь-яка країна.
- Середній індієць витрачає 70% на їжу – реальність сіл.
- Північ росте, Південь старіє: Керала вже як Європа за віком.
Динаміка зростання: від вибуху до балансу
Від 1950-го (376 млн) до 2026-го – учетверо. Тепер сповільнення: fertility 1,93, смертність низька. Перепис 2026-го (з квітня) дасть точні цифри вперше з 2011-го, включно з кастами.
Північ (Біхар) плодюча, Південь (Тамілнад) – ні, що створює розкол: південці бояться втратити квоти в парламенті.
Міграція: ріки людей у пошуках долі
Нетто-еміграція 440 тис. щороку: IT-спеціалісти до Силіконової долини, робітники до Дубаю. Внутрішня міграція – 30% населення переїжджає за роботою, формуючи слуми та ремісії $100 млрд.
Діаспора – 18 млн – надсилає гроші, що перевищують допомогу від Світового банку.
Виклики гігантського масштабу: від дива до драми
Перенаселення душить: 20% світу води на 18% населення, але забруднення Гангу – катастрофа. Демографічний дивіденд тане: без 300 млн робочих місць – бунти. Північ-Схід поділ загрожує єдності.
Та Індія бореться: контрацептиви, освіта дівчат, зелені міста. Молодь з планшетами в руках – ключ до злету. Ця нація не стоїть на місці, вона мчить уперед, несучи весь світ на своїх плечах.
А що чекає завтра? Перепис 2027-го розкриє карти, але вже ясно: Індія – не проблема, а надія для глобальної економіки. Її люди, з вогнем в очах і мріями в серці, перевершать будь-які прогнози.
Залишити відповідь