У спекотний літній день 24 червня цвітіння лугів ніби оживає особливою силою, а річки шепочуть про давні дива. Саме тоді, за новим календарем Православної Церкви України, християни згадують Різдво Івана Хрестителя – народження того, кого Ісус назвав найбільшим серед народжених від жінок. Це не просто дата в церковному календарі, а вибух радості, що перегукується з біблійним дивом безплідного подружжя, яке Бог перетворив на початок великої місії.
Праведний священник Захарія та його дружина Єлизавета, похилі роками, жили в тіні бездітності, що в юдейській традиції вважалася знаком Божого гніву. Та раптом ангел Гавриїл з’являється Захарії в храмі під час служіння, обіцяючи сина, який “буде великим перед Господом” і сповнений Духа Святого ще від утроби матері. Захарія сумнівається – і стає німим, мовчазним свідком чуда. Єлизавета зачиняється на п’ять місяців, радіючи: “Так скоїв Господь зі мною… зняв ганьбу серед людей”. Народження Івана 24 червня за шість місяців до Різдва Христового підкреслює його роль Предтечі – голосу, що кличе в пустелі.
Ця подія, описана в Євангелії від Луки (1:5-80), не просто сімейна історія. Вона розкриває Божу милість, яка ігнорує людські обмеження. Сусіди дивуються, коли немовля плаче вчасно для обрізання, а Захарія, повернувши дар мови, пророкує: “Благословенний Господь Бог Ізраїлів, бо Він навідав і викупив народ Свій”. Радість ллється рікою, ніби весняний потік після посухи.
Хто такий Іван Хреститель: від пророка до мученика
Іван виріс у пустелі Юдеї, годуючись акридами та диким медом, одягнений у верблюже волосся – символ аскези, що відкидає земні вблажання. У тридцять років він виходить до Йордану, проповідуючи покаяння: “Прийдіть, і хай охреститься кожен із вас у воді на відпущення гріхів!” Тлуми стікаються, бо його слова ріжуть, як гострий меч, викриваючи фарисеїв і садукеїв як гадюк.
Кульмінація – хрещення Ісуса, коли небо розкривається, Дух сходить як голуб, а голос Отця проголошує: “Сей Син Мій Улюблений”. Іван скромно відступає: “Він мусить рости, а я зменшуватися”. Та сміливість коштує життя: викриваючи перелюбство Ірода Антипи з Іродіадою, Іван потрапляє у в’язницю. На бенкеті дочка Іродіади Соломія танцює, вимагає голову на таці – і пророк гине мученицькою смертю близько 30 року н.е.
Його життя – мости між Старим і Новим Заповітами, заклик до внутрішньої чистоти, а не зовнішніх обрядів. У православній традиції Іван шанується шістьма святами, але Різдво – найвеличніше, на рівні з Різдвами Христа та Богородиці. Ви не повірите, але навіть у мусульманській традиції він – Ях’я ібн Заккарійя, пророк милосердя.
Дата Різдва Івана Хрестителя в Україні: від старого до нового календаря
Традиційно дата пов’язана з літнім сонцестоянням – 24 червня за григоріанським (новоюліанським) календарем, за шість місяців до Різдва. У 2026 році це середа, 24 червня, коли сонце стоїть найвище, символізуючи велич Предтечі перед сходом Світла світу. Православна Церква України перейшла на новий стиль у 2023-му, тож тепер свято стабільно 24 червня, на відміну від юліанського 7 липня в деяких церквах (Російська, Сербська).
Ця зміна розв’язала плутанину: раніше 7 липня змішувалося з Купала, а тепер чітко відокремлено церковне від народного. У 2025-му тисячі українців молилися в соборах Києва, Львова, Харкова саме 24 червня, як підтверджують звіти ПЦУ.
| Свято Івана Хрестителя | Дата за новим календарем (ПЦУ) | Дата за старим (юліанським) | Значення |
|---|---|---|---|
| Зачаття | 23 вересня | 23 вересня / 6 жовтня | Благовіщення Захарії |
| Різдво | 24 червня | 7 липня | Народження пророка |
| Усікновення голови | 29 серпня | 11 вересня | Мученицька смерть |
| Перше знайдення голови | 24 лютого | 8 березня | Чудо з головою |
| Собор | 20 січня | 7 січня | Після Богоявлення |
Таблиця базується на даних uk.wikipedia.org та risu.ua. Ця структура підкреслює, як Різдво стоїть у центрі циклу, ніби сонце серед планет.
Богослужбове святкування: літургія та тропарі
Напередодні – всенічна з литиями, де співають канони Івана Дамаскина та Андрія Критського. Наступного дня Божественна літургія Іоанна Золотоустого виповнюється особливими текстами. Тропар глас 4: “Пророче і Предтече! Передвістив еси Христа Господа…”, кондак глас 3: “До тебе Пророком з матерні…”. Священники освячують воду, трави, квіти – символи очищення.
У ПЦУ, як у трансляціях 2025-го з Михайлівського собору, Предстоятель Епіфаній очолює служби, молячись за Україну. Атмосфера – трепетна: хор лунає, як голос у пустелі, кличучи до покаяння. Після літургії – хресний хід до водойм, де вода набуває цілющої сили.
Церковні традиції освячення та паломництва
Віряни несуть до храмів букети з полину, звіробою, любистку, чебрецю – “Іванівські трави”, що оберігають дім цілий рік. Освячена вода змиває гріхи, як Йордан для Ісуса. У селах Карпат чи Полісся паломництва до джерел, де, за легендою, хрестився Іван.
- Збір трав на світанку: роса робить їх магічними, за народною вірою, але церква наголошує на благословенні.
- Молитви за родину: Іван, син безплідних, покровитель сімей.
- Хресні ходи: у Львові – до джерела під собором, у Києві – до Дніпра.
Ці обряди зливають духовне з природним, нагадуючи: Бог діє через творіння. У 2026-му, попри виклики, храми переповнені, як свідчать церковні календарі.
Народні звичаї та чому не Купала
У народі свято звуть Івановим днем, але плутають з язичницьким Купала – сонцестоянням з вогнищами, вінками, пошуком папороті. Церква чітко розмежовує: Різдво – про пророка, Купала – дохристиянське. Та звичаї переплелися: стрибки через вогонь очищують, як хрещення; плетіння вінків віщує долю.
В Україні на Полтавщині печуть коржі з маком, на Галичині – вареники з вишнями. Діти бігають з “Іваном” – опудалом з трав. Сучасні фестивалі, як “Купальські ночі” у Переяславі, додають етно-музики, але священики нагадують: суть – молитва, не гуляння.
Заборони на Різдво Івана Хрестителя: що не можна
Церква радить уникати праці, сварок, алкоголю – день радості й покаяння. Народні табу: не шити (заший долю), не прати (змити щастя), не купатися в болотах (нечиста вода). Прикмети: якщо роса рясна – врожай, сонце “грає” – добрий рік.
- Не лихословити: слова Івана ріжуть гріх.
- Не позичати: гроші “тікають”, як вода.
- Не рубати дерева: ранять природу в її розквіті.
Ці правила – не забобони, а нагадування про святість моменту, коли небо ближче до землі.
Цікаві факти про Різдво Івана Хрестителя
- Іван – один з двох святих (з Богородицею), чиє зачаття й народження святкують окремо.
- У Німеччині катають палаючі колеса з пагорбів – символ сонця, що повертає.
- В Україні знайдено артефакти: ікона з 16 ст. у Почаївській лаврі з травами.
- Статистика 2025: понад 500 хресних ходів по ПЦУ, освячено 100 тис. букетів (risu.ua).
- Музика: тропарі надихнули Баха на кантату BWV 30.
Ці перлини додають шарму історії, що триває тисячоліттями.
Сучасне святкування в Україні: регіони та тренди
У 2025-2026 роках, попри війну, святкування набирає сили. У Києві – літургія в Софії, хід до Подолу. На Івано-Франківщині – вертепи з Іваном у пустелі. Подільські села оживають хорами, де співають колядки для Хрестителя. Тренд: онлайн-трансляції ПЦУ, екологічні акції – збір трав для чаїв.
У Карпатах гуцули плетуть хрести з любистку, на Слобожанщині – родинні пікніки біля освячених криниць. Молодь організовує “Предтечіні вечори” – лекції про покаяння з фолк-музикою. Це не просто традиція, а жива віра, що пульсує в ритмі сучасності.
Іконографія Івана Хрестителя: символи на полотні
На іконах Різдва – немовля в яслах, Захарія пише “Іван”, Єлизавета радіє. Часто з пергаментом: “Готуйте дорогу Господню”. Усікновення – голова на таці з ангелом. Символи: крила (дух пророка), посох, чаша з кров’ю (євхаристія). Українські ікони 18 ст., як у Музеї у Львові, виблискують золотом, ніби сонце над Йорданом.
Кожна ікона – молитва в фарбах, що кличе серце до пустелі віри.
Різдво Івана Хрестителя кличе нас сьогодні: очистися, готуй шлях. Трави сохнуть під образами, вода в пляшках нагадує про Йордан, а серце чекає свого хрещення. Що принесе 2026-й – нові ходи, молитви чи дива? Час покаже, бо Бог діє непередбачувано.















Залишити відповідь