Диверсійно-розвідувальна група, або ДРГ, – це елітний загін бійців спецпризначення, який ковзає тінню по ворожій території, збираючи дані й сіючи паніку точковими ударами. Ці групи проникають на десятки кілометрів углиб тилу, де танки не дістають, а дрони гублять сигнал. Зазвичай у складі 4–12 вояків, вони поєднують майстерність розвідників із жорстокістю саботажників, роблячи війну невидимою й непередбачуваною. У сучасних конфліктах, як російсько-українська війна, ДРГ стали невід’ємною частиною гібридної тактики, де один підрив може паралізувати логістику на дні.
Представте тихий ліс на Сумщині ранньої весни 2025-го: група з восьми росіян у цивільному перетинає кордон, маскуючись під місцевих. Вони фіксують позиції ЗСУ дроном, а за ніч підривають залізничний міст. Така операція – класика ДРГ. Ці підрозділи формуються з ветеранів ГРУ чи ФСБ, проходять місяці тренувань у лісах Підмосков’я чи на Кавказі. Їхня сила в автономності: без зв’язку з базою, з рюкзаками по 40 кг, вони виживають тижнями, харчуючись тим, що знайдуть.
Але ДРГ – не вигадка голлівудських блокбастерів. Це реальна зброя асиметричної війни, де чисельність не грає ролі, а хитрість і підготовка вирішують усе. За даними Державної прикордонної служби України, від початку 2025-го прикордонники виявили та знешкодили понад дві десятки таких груп на північних рубежах, де ризик найвищий.
Походження терміну: від Другої світової до ГРУ
Корені ДРГ сягають часів, коли війна ще не знала супутників і тепловізорів. У Другій світовій німці створювали “ягдкоманди” – мисливські загони для полювання на партизан у тилах СРСР. Ці групи з 10–15 есесівців ховалися в селах, одягалися по-місцевому й нищили бази опору. Радянська відповідь з’явилася швидко: НКВС формувало власні ДРГ для контрпартизанської боротьби в Україні та Балтії 1944–1950-х. Вони проникали в ліси, поширювали чутки про “зраду” і влаштовували засідки.
Холодна війна розвинула концепцію. Радянське ГРУ тренувало ДРГ для Афганістану: малі загони муjaхедів імітували, проникаючи в гори з мінометами. Захід не відставав – британські SAS у Малайї 1950-х маскувалися під комуністів, дискредитуючи повстанців. Американські “Зелені берети” у В’єтнамі сідали на мотоциклах у ворожі села, збираючи інфу й підриваючи склади. Ця спадщина дійшла до сьогодні: російські ДРГ успадкували радянські методи, але з дронами й GPS.
У пострадянський період ДРГ еволюціонували. Чеченські війни 1990-х показали, як малі групи паралізують велику армію: бійці Хаттаба ховалися в горах, атакуючи конвої. Сьогодні, у 2026-му, тренди зміщуються до гібриду: ДРГ координуються з дроновими роями й кібератаками, роблячи прориви складнішими для виявлення.
Структура ДРГ: ролі, підготовка і дисципліна
Кістяк будь-якої ДРГ – компактність і спеціалізація. Командир керує, приймаючи рішення без радіо, бо сигнал видає. Два-три розвідники ведуть спостереження: фото, відео, координати. Сапер несе вибухівку – від ТНТ до саморобних зарядів для мостів. Снайпер і автоматники забезпечують прикриття, медик лікує рани в польових умовах. Жінки іноді входять для маскування, граючи “туристок” чи “волонтерок”.
Ось як виглядає типовий склад у таблиці для наочності:
| Роль | Кількість | Обладнання | Завдання |
|---|---|---|---|
| Командир | 1 | GPS, карта, радіо з РЕБ-захистом | Координація, рішення |
| Розвідники | 2–3 | Біноклі, дрони, камери | Спостереження, фотофіксація |
| Сапер | 1–2 | Вибухівка, детонатори | Підриви, мінування |
| Автоматники/снайпер | 2–4 | АК-74, СВД, глушники | Прикриття, усунення свідків |
| Медик/зв’язківець | 1 | Аптечка, супутниковий телефон | Евакуація, комунікація |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, armyinform.com.ua. Таблиця спрощує, але показує гнучкість – склад адаптується під місію. Підготовка жорстока: 3–6 місяців у таборі, де симулюють виживання без їжі, бій уночі, допит. Бійці вчать мови, звичаї регіону, щоб злитися з натовпом. Дисципліна залізна: полон – вирок, бо знань забагато.
Завдання ДРГ: від шпигунства до терору
Основне – розвідка: координати позицій, маршрути конвоїв, слабкі місця укріплень. Диверсія йде слідом: підрив залізниць, ЛЕП, складів боєприпасів. Один заряд на мості блокує постачання на тиждень, змушуючи перекидати сили. Деморалізація – поширення чуток, атаки на патрулі, щоб цивільні боялися вийти з дому.
- Розвідка: спостереження 3–7 днів, передача даних через дрони чи кур’єрів. Приклад: фіксація артилерії для авіаудару.
- Диверсія: точкові удари – від мін на дорогах до підпалу ферм. Ефект множинний: хаос у логістиці.
- Психологічний тиск: вбивства колаборантів чи чиновників, щоб сіяти страх. Уникають масових жертв, бо це мобілізує опір.
- Саботаж: кіберпроникнення в мережі, отруєння води – рідко, але ефективно.
Ці завдання виконуються циклом: проникнення (ніччю, лісами чи тунелями), спостереження, удар, відхід. Успіх – 20–30%, бо ризик полону високий. Але навіть провал деморалізує: “Ворог скрізь!”.
ДРГ у російсько-українській війні: реалії 2022–2026
З початком повномасштабного вторгнення російські ДРГ рясно посипалися на північ і схід. У 2022-му вони намагалися захопити Чорнігівщину, але ЗСУ зламали плани. 2023-й – пік: понад 60 груп на Сумщині, Чернігівщині, ліквідовано 70%. У 2025-му тактика змінилася: підтримка артою й дронами, прориви залізницями, як під Покровськом. За даними ДПСУ, дві спроби на початку року на Харківщині та Сумщині – класичні, з мотоциклами й цивільним.
Українські ДРГ відповідають симетрично. ССО ГУР проводять рейди в Бєлгороді: у 2024-му знищили склад “Сенеже”, у 2025-му – опорники під Курськом. Ці операції не просто помста – вони змушують росіян тримати резерви на тилу. Ризик з Придністров’я зріс у грудні 2025-го, де Кремль тестує прориви.
Практичні кейси: реальні операції 2025–2026
Січень 2025, Сумщина: російська ДРГ (8 осіб) перейшла кордон лісом, планувала підірвати підстанцію. Виявлена пасткою ДПСУ – пастбищний дрон зафіксував, артилерія добила. Втрати ворога: повні.
Літо 2025, Харківщина: група з 5 бійців проникла на мотоциклах, зібрала дані про позиції. Ліквідована теробороною після дзвінка від селянина – підозрілі “рибалки” без спорядження.
Лютий 2026, Покровськ: росіяни просочилися тунелем, але ЗСУ перекрили вихід FPV-дронами. Знищено 6, двоє полонені з ГРУ. Цей кейс показує: локальна розвідка + tech = перемога.
Український рейд: грудень 2025, Брянщина. ДРГ ССО спалила склад ППО, відійшла на квадроциклах. Ефект: росіяни перекинули авіацію.
Ці приклади ілюструють ескалацію: ворог додає РЕБ і AI-дрони, ми – датчики й мобільні групи. Статистика мотивує: 80% ДРГ фіксуються до удару.
Озброєння та екіпірування: легкість і летальність
ДРГ не таскають БМП – усе компактне. Автомати АК-12 з глушниками, пістолети “ПМ”, СВД для дистанції. Вибухівка: 10–20 кг пластиду, таймери. Дрони “Орлан” чи FPV для розвідки, тепловізори Pulsar. Рюкзак: консерви на 7 днів, фільтри води, маскхалати. Транспорт: мотоцикли, велосипеди, пішки – 50 км/добу.
- Основне: легка стрілецька зброя для тиші.
- Саперне: міни, фугаси для інфраструктури.
- Tech: супутникові модулі Starlink-подібні, але з шифруванням.
- Виживання: ножі, компаси, аптечки з морфіном.
У 2026-му тренд – міні-роботи для мінування. Це робить ДРГ невидимими: шум від дрона – єдиний слід.
Як протидіяти ДРГ: тактика ЗСУ і поради цивільним
Протидія – багатошарова. ДПСУ ставить пастки: фальшиві конвої, датчики руху. ЗСУ використовують квадрокоптери для патрулів, РЕБ глушить дрони. Тероборона сканує ліси тепловізорами. Цивільні – ключ: підозрілі авто без номерів, групи “мисливців” без рушниць – дзвоніть 112 чи в чат тероборони.
- Виявлення: apps як “Поруч” для фото, геотегів.
- Пастки: провокації – фальшиві склади.
- Ліквідація: дрони + піхота, уникати ближнього бою.
- Профілактика: освітлення сіл, патрулі ночами.
У 2025-му це знизило успіх росіян на 40%. Будьте пильні – ваша пильність рятує життя. ДРГ ламаються на дрібницях: чутках від сусіда чи гавкоті пса.
Тактика еволюціонує, але суть та сама: невидимість проти пильності. У 2026-му, з новими tech, битва за тил тільки загострюється, змушуючи ворога платити дорого за кожен прорив.
Залишити відповідь