Масивні котли гудуть, парові турбіни обертаються з потужним ритмом, а електрика ллється в мережу, годуючи мільйони домівок. Теплові електростанції, або ТЕС, довгий час слугували хребтом української енергетики, забезпечуючи до 40% електроенергії в пікові періоди. Наразі, у березні 2026 року, в Україні існує 15 великих ТЕС з встановленою потужністю понад 27 ГВт, але через війну та атаки лише п’ять з них генерують енергію, хоч і на значно зниженій потужності – загалом близько 5-6 ГВт доступної генерації.
Ці гіганти, розкидані від Карпат до Донбасу, пережили радянську епоху, приватизацію та нинішні випробування ракетними ударами. Бурштинська ТЕС у Івано-Франківщині досі тримається, викачуючи електрику для Європи, тоді як Зміївська чи Трипільська перетворилися на руїни. Розберемося, чому так сталося і що чекає попереду.
Історія ТЕС: від перших парових машин до енергетичного щита
Перша ТЕС в Україні з’явилася на зорі XX століття – маленька станція в Києві на 1 МВт, але справжній бум припав на 1950-1970-ті. Радянські п’ятирічки будували монстри на вугіллі з донецьких шахт: Запорізька ТЕС запустили 1972-го з потужністю 3600 МВт, а Криворізька – 2820 МВт. Ці станції стали основою для індустрії, живлячи заводи Запоріжжя та Криворіжсталі.
Після незалежності ТЕС приватизували: ДТЕК Ахметова взяв Бурштинську, Ладижинську, Придніпровську, а Центренерго залишилося державним з трьома флагманами. До 2022 року вони видавали 25-30 млрд кВт·год щороку, але залежність від антрациту робила їх вразливими. Перехід на газ чи біомасу обговорювали роками, та війна прискорила крах.
Кожна ТЕС – це не просто котли, а складний екосистема: 500-1000 працівників, резервуари на мільйони тонн вугілля, охолоджувальні вежі, що випльовують пари як дракони. Їхня ефективність сягала 35-38%, але знос досяг 70% – турбіни зношувалися, труби текли.
Повний список ТЕС України: потужності, власники та реалії 2026
Щоб розібратися в масштабах, ось структурований огляд усіх великих ТЕС. Дані базуються на офіційних реєстрах та звітах енергокомпаній, з урахуванням воєнних втрат. Перед таблицею зазначимо: встановлена потужність – це максимум, доступна – реальна на сьогодні.
| Назва ТЕС | Область | Власник | Потужність, МВт | Статус на 2026 |
|---|---|---|---|---|
| Бурштинська | Івано-Франківська | ДТЕК | 2300 | Частково працює, експорт в ЄС |
| Ладижинська | Вінницька | ДТЕК | 1800 | Пошкоджена, відновлення |
| Придніпровська | Дніпропетровська | ДТЕК | 2400 | Частково генерує |
| Слов’янська | Донецька | ДТЕК | 880 | Обмежено працює |
| Криворізька | Дніпропетровська | ДТЕК | 2820 | Частково пошкоджена |
| Запорізька | Запорізька | ДТЕК | 3600 | Зупинена |
| Зміївська | Харківська | Центренерго | 2175 | Зруйнована |
| Трипільська | Київська | Центренерго | 1800 | Зруйнована |
| Вуглегірська | Донецька | Центренерго | 3600 | Окупована |
| Курахівська | Донецька | ДТЕК | 1460 | Зруйнована |
| Луганська | Луганська | Східенерго | 1450 | Окупована |
| Старобешівська | Донецька | Донбасенерго | 2275 | Окупована |
| Зуївська | Донецька | Східенерго | 1270 | Окупована |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, engage.org.ua. Таблиця показує драму: з 27 ГВт до жалюгідних залишків. Окуповані станції – 40% потужності, зруйновані – ще 20%. Решта хитається на межі.
Після таблиці видно, як війна перекроїла карту: Захід і Центр тримаються, Схід втрачено. ДТЕК вклала мільярди в ремонт, але кожна атака – як удар по серцю.
Які ТЕС реально генерують енергію у 2026 році
Бурштинська ТЕС стоїть як фортеця: п’ять блоків по 370 МВт, частково на газі, живить 2 млн домівок і експортує в Польщу. Ладижинська пережила удари 2024-го, два блоки видають 600 МВт, але вугілля дефіцитне. Придніпровська в Дніпрі – стара, але надійна, підтримує промисловість.
- Слов’янська ТЕС: Близько фронту, два блоки по 210 МВт, працює на імпортному вугіллі з Польщі – героїчний труд.
- Криворізька ТЕС: Гігант з шістьма блоками, живить металургію, але після лютого 2026-го потужність впала до 1000 МВт.
Ці п’ять – єдині, хто крутить турбіни регулярно. Інші або в комі, або мертві. Загальна генерація ТЕС впала з 30% до 10% у балансі енергосистеми. АЕС і ГЕС компенсують, але вночі чи взимку – блекаути неминучі.
Війна та ТЕС: від ударів до адаптації
З 2022-го росіяни нищили ТЕС систематично: Трипільську добили ракетою 2024-го, Зміївську – дронами, Курахівську – артилерією. Листопад 2025-го став апогеєм – Центренерго оголосило “нуль генерації”. ДТЕК втратив 80% потужностей, витративши 31 млрд грн на ремонти.
- Перша хвиля: окупація Донбасу – мінус Луганська, Старобешівська.
- 2024: знищення Зміївської, Трипільської – втрата 4 ГВт.
- 2025-2026: удари по ДТЕК, февральські атаки паралізували Київщину та Харківщину.
Наслідки болючі: імпорт електрики з ЄС сягнув рекордних 895 тис МВт·год у січні 2026-го. Робітники ТЕС – як солдати на передовій, ремонтують під сиренами. Екологія страждає менше – менше вугілля, менше викидів, але попіл накопичується.
Цікава статистика ТЕС в Україні
До війни ТЕС спалювали 30 млн тонн вугілля щороку – як гора висотою 10 км. Зараз – лише 5 млн тонн, здебільшого імпорт. Бурштинська ТЕС експортувала 2 млрд кВт·год у 2025-му, заробивши $150 млн. Загальний знос обладнання – 75%, але модернізація на €600 млн від ЄС дасть +2 ГВт до 2028-го. Україна отримає обладнання з 6 європейських ТЕС – шанс на відродження!
Ця статистика вражає: від гіганта до виживальця. ТЕС еволюціонують – переходять на водень чи біогаз, але вугілля ще править.
Роль ТЕС в енергобалансі: цифри та виклики
У 2021-му ТЕС давали 22% електрики, АЕС – 55%, ГЕС – 5%. Зараз ТЕС – 8-10%, дефіцит потужностей 4-5 ГВт. Взимку вони критичні: маневрена генерація для пікових навантажень. Без них – відключення по графіках.
Виклики величезні: брак вугілля (шахти окуповані), дорогі ремонти ($1 млрд річних), екологічні норми ЄС. ДТЕК перейшов на PPA-контракти з газами, Центренерго шукає донорів. Плюс, ТЕС – це тепло для промисловості, не лише струм.
- Переваги: дешеве вугілля, швидкий запуск.
- Недоліки: CO2-викиди 800 г/кВт·год, залежність від логістики.
Але ТЕС – не архаїка: нові фільтри зменшують золу на 90%, турбіни GE підвищують КПД до 45%.
Майбутнє ТЕС: відновлення, Європа та зелений перехід
Україна домовляється про €600 млн від США та ЄС, включно з обладнанням з 6 ТЕС Латвії, Австрії чи Німеччини. ДТЕК планує модернізувати Бурштинську до 2028-го, додавши 500 МВт. Газові турбіни замінять вугільні блоки, сонячні ферми інтегрують поруч.
Тренд – гібридизація: ТЕС + акумулятори для стабільності. До 2030-го частка ТЕС впаде до 15%, але вони врятують перехідний період. Уявіть: Ладижинська на біомасі з агро-відходів, Криворізька на водні з металургії. Енергетики оптимістичні – ми витримаємо.
ТЕС України – як фенікс: спалені, але відроджуються. Їхня доля – ключ до світла в кожній хаті, і попереду ще багато боїв за кіловати.
Залишити відповідь