Олексій Станіславович Соловйов, народжений 26 грудня 1971 року в промисловому Запоріжжі, виріс серед гул фабрик і запаху металургового диму, де міцність духу ковалася щодня. Від молодого хірурга, що рятував життя в операційній Дніпропетровської лікарні Мечникова, він перетворився на ключову фігуру українського фармацевтичного регулювання — главу Держлікслужби в 2011–2014 роках, а згодом заступника секретаря РНБО аж до квітня 2024-го. Його кар’єра — це марафон реформ, де стандарти PIC/S і GMP стали щитом для якості ліків, а сотні наукових праць оживили теорію фармацевтичного права.
Уявіть ритм операційної: гострий скальпель, адреналін, рішення на межі. Саме там, у 1996–1998 роках, Соловйов набув першого досвіду, оперуючи в умовах кризи. Пізніше цей драйв перекинувся на регулювання ринку ліків, де фальсифікати загрожували не менш, ніж травми. Сьогодні, як професор Міжрегіональної академії управління персоналом, він формує нове покоління фахівців, поєднуючи практику з наукою.
Його внесок у наближення України до європейських норм фармацевтики — не сухі папери, а реальні кроки: впровадження електронного моніторингу обігу препаратів і заборона недобросовісної реклами. Україна першою в СНД ввела кримінальну відповідальність за фальсифікацію ліків — ініціатива часів його керівництва. А в РНБО він координував біобезпеку під час пандемії та війни.
Запорізьке дитинство та перші медичні кроки: корені стійкості
Запоріжжя 1970-х — місто сталевих гігантів і ріки Дніпро, що несе сили. Тут, у родині з медичними традиціями, виріс Олексій Соловйов. Батько Станіслав Михайлович, пов’язаний з фармацевтичним бізнесом через ТОВ “Исток-плюс”, став прикладом поєднання підприємництва й професії. Цей фундамент заклав основу для кар’єри сина.
У 1996 році, закінчивши Дніпропетровську державну медичну академію за спеціальністю “Лікувальна справа”, Соловйов одразу поринув у вир клініки. Два роки в обласній лікарні ім. Мечникова — це час інтенсивних операцій, де кожен шов міг врятувати чи згубити. Травми від аварій, бійок, побутових нещасних випадків загартували його як хірурга. Тут народився його інтерес до системності: не просто лікувати, а запобігати хаосу в медицині.
Цей етап не минув без сліду — досвід швидких рішень став фундаментом для майбутніх реформ. Коли фармацевтичний ринок заполонили сумнівні препарати, Соловйов згадав: якість рятує життя не менше, ніж скальпель.
Багаторівнева освіта: від лікаря до доктора наук
Соловйов не зупинився на базовій медицині. У 2006-му він здобув другу освіту в Дніпропетровському університеті економіки та права — спеціальність “Економіка підприємства”. Це був розумний хід: медицина плюс бізнес для фармацевтичного світу.
Далі — стрибок у фармацію. Запорізький державний медичний університет у 2010-му дав кваліфікацію провізора, а 2011-го — магістра фармації. Фінальний акорд: 2015 рік, Національна академія держуправління при Президентові України, магістр “Управління суспільним розвитком”. Науковий шлях сягає вершин — кандидат медичних наук у 2010-му, доктор медичних наук у 2017-му (спеціальність травматологія та ортопедія, дисертація про травматичну хворобу у ВІЛ-інфікованих), доктор фармацевтичних наук у 2018-му (технологія ліків, організація фармацевтичної справи).
Ця мозаїка знань — рідкість. Дві докторські дисертації роблять його унікальним експертом, здатним поєднувати клініку, право й економіку. Джерело: maup.com.ua.
Бізнес-етап: від Екросу до держпідприємства
Паралельно з лікарнею, з 1996 по 2003 рік Соловйов очолював ТОВ СП РУ “ЕКРОС УКРАЇНИ” — компанію з медичного обладнання та фармматеріалів. Тут він зрозумів механіку ринку: імпорт, сертифікація, конкуренція. Це був не просто бізнес — школа для майбутнього регулятора.
У 2003–2007 роках — директор ДП “Український медичний центр сертифікації” (УМЦС). Під його керівництвом центр став ключовим у перевірці якості імпорту ліків. Ринок тоді кипів: контрафакт лився рікою, а Соловйов почав будувати бар’єри. Перехід до держслужби здавався логічним — масштаб амбіцій зростав.
Цей період заклав довіру: бізнесмени поважали його за професіоналізм, а держава — за ефективність.
Регуляторна ера: реформи Держлікслужби та якості ліків
2007–2009: голова Держслужби лікарських засобів і виробів медичного призначення. Тут стартували глобальні зміни. Соловйов організував сертифікацію органу за PIC/S, ISO 9001 і рекомендаціями ВООЗ — Україна експортувала ліки без додаткових перевірок.
2010–2011: голова Держінспекції з контролю якості ЛЗ, головний інспектор. Запустив ліцензування імпорту за європейськими нормами. 2011: короткий етап на чолі Держслужби з ЛП і наркотиків, потім до 2014-го — повне керівництво Держлікслужбою.
Результати вражають. Перед впровадженням списків чи таблиць варто зазначити: його команда підготувала 10 законопроектів ВР, 1 указ Президента, 16 постанов КМУ, 14 настанов МОЗ. Заборонили недобросовісну рекламу, ввели електронний моніторинг — ринок очистився від сміття.
| Період | Посада | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 2007–2009 | Голова Держслужби ЛЗ і ВМП | Сертифікація за PIC/S, ISO 9001 |
| 2010–2011 | Голова Держінспекції якості ЛЗ | Ліцензування імпорту по ЄС |
| 2011–2014 | Голова Держлікслужби | Кримінальна відповідальність за фальсифікат, 50+ НПА |
Джерела даних: pharmencyclopedia.com.ua, eurofest.org.ua. Ці реформи оживили галузь, зробивши її безпечнішою для мільйонів українців.
Академічна кар’єра: науковець і ментор
З 2014-го — доцент НМАПО ім. Шупика, з 2018-го професор МАУП, завідувач кафедри загальної та клінічної фармації. Тут він викладає фармакологію, вступ у фармацію, готує бакалаврів за ОПП “Фармація”. Практики в “Дарниці”, “Аптека Доброго Дня” — його підпис.
Науковий багаж: 3 монографії, 87+ статей, 14 настанов МОЗ. Google Scholar — 637 цитувань. Теми: фармацевтичне право, обіг ЛЗ, промоція. Дисертації — про травми у ВІЛ-хворих і забезпечення фармправа.
- Автор методик якості, затверджених МОЗ, що стандартизують виробництво.
- Співавтор 9 посібників, фокус на етиці та деонтології.
- Понад 100 публікацій у наукометричних базах МОН.
Студенти цінують його за практику: не теорія, а реальні кейси з ринку. Це робить МАУП лідером у фармацевтичній освіті.
РНБО: від COVID до біобезпеки у війні
25 лютого 2020-го указ Президента призначив Соловйова заступником секретаря РНБО. Чотири роки — координація біобезпеки, хімічних загроз. Під час пандемії: оперштаб МОЗ, зустрічі з епідеміологами. У 2020-му очолив делегацію на українсько-американському форумі в Кракові з біобезпеки.
Війна додала викликів: контроль ринку ліків у тилу, протидія диверсіям. Звільнення 15 квітня 2024-го (указ №228/2024) — частина ротації кадрів. Але досвід лишився: pharmencyclopedia.com.ua.
Цікаві факти з кар’єри Соловйова
Перша в СНД кримінальна стаття за фальсифікат ліків — його ініціатива 2012-го, що врятувала тисячі від отрути. Сертифікація Держлікслужби за PIC/S дозволила експорт до Європи без бар’єрів. У РНБО блокував безконтрольний імпорт добавок. Автор монографії про кризовий менеджмент — актуально для 2022-го. Нагороди: Заслужений працівник ОЗ, грамота КМУ. Понад 25 років практики — від скальпеля до стратегій.
Контроверсії: тіні на реформах
Не все гладко. Chesno.org фіксує звинувачення: преференції бізнесу Гліба Загорія (“Дарниця”), призначення пов’язаних осіб у Держекспертцентр. Батько — співвласник “Исток-плюс” з партнерами Загорія. Часи Януковича додали підозр у корупції. Соловйов заперечує, наголошуючи на прозорості реформ.
Ці історії — дзеркало фармринку 2010-х: боротьба з монополіями породжувала чутки. Та факти говорять: ринок став чистішим.
Сьогодні Соловйов у МАУП передає естафету: реформи тривають, біобезпека — пріоритет. Його шлях нагадує, як один фахівець змінює систему — від Запоріжжя до вершин влади.
Залишити відповідь