Солона прохолода хвилі торкається шкіри, а в повітрі витає той особливий запах – суміш йоду, водоростей і далеких штормів. Саме цей аромат щоразу нагадує: море не просто велика водойма. Воно дихає разом із планетою, постачає половину кисню, яким ми наповнюємо легені, годує мільярди людей і тихо регулює клімат, поки ми спимо.
Останній четвер вересня щороку світ зупиняється, щоб вшанувати саме цю живу систему. У 2025 році це був 25 вересня – день, коли Міжнародна морська організація (IMO) під егідою ООН нагадує: океан і моря – не бездонна скарбниця, а вразливий організм, що потребує нашої відповідальності.
Як з’явився Всесвітній день моря
Усе почалося 1978 року. Десята сесія Асамблеї Міжурядової морської консультативної організації (тоді ще не IMO в сучасному вигляді) ухвалила рішення: потрібен спеціальний день, присвячений морським перевезенням та їхньому впливу на екологію. Спочатку дату призначили на 17 березня, проте вже 1980-го її перенесли на останній четвер вересня – період, коли завершується багато навігаційних сезонів і зручніше проводити глобальні дискусії.
З того часу щороку обирають окрему тему. Вона звучить як заклик, інколи як тривожний сигнал. 2025 рік пройшов під гаслом «Our Ocean, Our Obligation, Our Opportunity» – «Наш океан, наш обов’язок, наша можливість». Три слова, що вміщають і вдячність, і провину, і надію одночасно.
Чому саме морські перевезення стали поштовхом
1970-ті роки – епоха супертанкерів і перших масштабних розливів нафти. Корабельні аварії залишали на поверхні води чорні плями розміром з невеликі країни. Тоді стало зрозуміло: 80–90 % світової торгівлі відбувається саме морем. Кожен контейнер, кожна тонна зерна, нафти чи автомобілів проходить через морські шляхи. І якщо щось іде не так – страждає вся екосистема.
IMO поставила за мету не просто відзначати дату, а постійно вдосконалювати правила: від MARPOL (конвенція про запобігання забрудненню з суден) до сучасних вимог щодо викидів сірки та парникових газів. Саме завдяки цим крокам кількість серйозних нафтових розливів різко скоротилася за останні чотири десятиліття.
Що таке море для планети насправді
Океани та моря вкривають приблизно 71 % поверхні Землі. Вони поглинають близько 25–30 % вуглекислого газу, що потрапляє в атмосферу від людської діяльності. Без цієї «синьої легені» глобальне потепління прискорилося б у рази швидше.
Фітопланктон – крихітні рослини, яких неозброєним оком майже не видно, – виробляють щонайменше 50 % кисню на планеті. Кожна друга молекула O₂, яку ви вдихаєте, народилася саме в морській товщі.
А ще моря – це їжа. Близько 3,3 мільярда людей отримують щонайменше 20 % білка тваринного походження саме з морських продуктів. У багатьох острівних і прибережних країнах риба – основа раціону, економіки та культури.
Регіональні особливості: Чорне та Азовське моря сьогодні
Для України Всесвітній день моря набуває особливого болю. Азовське море, яке колись називали «басейном Європи» через його біорізноманіття, зараз переживає катастрофічні зміни. Зміна гідрологічного режиму, надходження прісної води, забруднення та військові дії призвели до масової загибелі дельфінів, риби та водоростей. Чорне море теж втрачає свою здатність до самовідновлення – зникають донні угруповання, зменшується кількість кисню в глибинних шарах.
Ці процеси показують: локальні конфлікти та катастрофи швидко стають частиною глобальної морської кризи.
Головні загрози морям у 2026 році
Перелов риби залишається однією з найгостріших проблем. Близько 35 % світових рибних запасів виловлюються на межі або понад межу сталого рівня. Деякі види – наприклад, блакитний тунець чи деякі популяції тріски – вже на межі комерційного зникнення.
Пластикове забруднення перетворилося на справжню епідемію. За оцінками, у Світовому океані плаває від 75 до 199 мільйонів тонн пластику. Мікропластик уже виявлено навіть у глибоководних жабрах риб Маріанської западини.
Зміна клімату прискорює закислення океану. З 1750 року pH поверхневих вод знизився на 0,1 одиниці – це здається дрібницею, але означає зростання кислотності на 30 %. Коралові рифи, молюски, планктон із карбонатними скелетами страждають першими.
Шумове забруднення – тиха катастрофа
Сучасні судна, сонари, сейсмічні дослідження та військові навчання створюють постійний акустичний фон, який у десятки разів перевищує природний рівень. Кити, дельфіни, риби втрачають здатність спілкуватися, орієнтуватися, знаходити їжу. Багато видів отримують акустичні травми, що призводить до масових викидів на берег.
Море не мовчить – воно кричить на частотах, які ми не чуємо.
Цікаві факти про моря та океани
Цікаві факти
🌊 Найгучніший звук, коли-небудь зафіксований під водою, стався в 1997 році – це був не кит і не вибух, а явище, яке досі не отримало остаточного пояснення (Bloop).
🪸 Великий Бар’єрний риф видно навіть із космосу, але за останні 30 років він втратив понад 50 % коралів через потепління та закислення.
🐋 Серце синього кита б’ється лише 2–6 разів на хвилину в глибокому зануренні – це найповільніший серцевий ритм серед усіх ссавців.
🪼 Безкішкові медузи Turritopsis dohrnii потенційно безсмертні: вони здатні повертатися з дорослого стану до ювенільного, фактично омолоджуючись.
🌍 У Маріанській западині тиск води перевищує атмосферний у 1100 разів – це приблизно як покласти на кожен квадратний сантиметр тіла 8 тонн ваги.
🐟 Близько 80 % видів риб, які ми їмо, ще не досягли статевої зрілості через надмірний вилов – це означає, що популяції не встигають відновлюватися.
Що може зробити кожен з нас
Зміни починаються з дрібниць, які накопичуються. Відмова від одноразового пластику – не просто модний тренд, а реальний крок. Один пакет, який ви не взяли в магазині, може не потрапити в океан і не стати частиною шлунка черепахи через десять років.
Свідоме споживання морепродуктів теж має значення. Сертифікати MSC або ASC допомагають обирати рибу, виловлену без шкоди для запасів і донних екосистем.
Участь у прибережних прибираннях – це не лише прибирання сміття, а й можливість побачити на власні очі масштаб проблеми. Після таких акцій багато людей назавжди змінюють ставлення до одноразового посуду чи пластикових пляшок.
Море не просить грандіозних вчинків – воно просить послідовності.
Майбутнє залежить від рішень сьогодні
Океан не має кордонів, тому й відповідальність – спільна. Міжнародні угоди, регіональні проекти відновлення рифів, заборона пластикових виробів одноразового використання, перехід судноплавства на альтернативні види пального – усі ці кроки повільно, але впевнено змінюють картину.
Кожна людина, яка свідомо зменшує свій вуглецевий слід, сортує відходи чи просто розповідає друзям, чому важливо берегти море, стає частиною цієї хвилі змін. Бо море – це не далекий фон для відпустки. Це система життєзабезпечення планети, яка тримає нас усіх на плаву.
Залишити відповідь