Олександр Васильович Клименко керує Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою з 28 липня 2022 року. На цій посаді він об’єднує досвід польового детектива та стратегічне бачення інституції, яка супроводжує найскладніші розслідування Національного антикорупційного бюро. Його історія — це не просто кар’єрний злет, а приклад того, як людина з регіонального слідчого відділку стає ключовою фігурою в системі, що протистоїть корупції на рівні міністрів, депутатів та найближчого оточення влади.
У перші три з половиною роки на посаді під його керівництвом антикорупційна система демонструє зростання результативності попри війну, законодавчі зміни та зовнішній тиск. Кількість обвинувальних вироків зросла, а механізми повернення незаконно набутих активів почали працювати ефективніше. Водночас САП та НАБУ опинилися в центрі публічних дискусій про незалежність органів, які розслідують справи найвищих посадовців.
Ранні роки та шлях у правоохоронні органи
Народився Олександр Клименко 17 вересня 1986 року в смт Срібне на Чернігівщині. Після закінчення Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого у Харкові у 2010 році почав працювати слідчим у київських органах внутрішніх справ. Пізніше перейшов до Національної поліції, де розслідував резонансні справи про розкрадання коштів на «Укрзалізниці». Саме там він зіткнувся з системними схемами виведення грошей через фіктивні договори та спробував зупинити виплати — за це отримав догану та зрештою був звільнений.
Цей епізод став поворотним. Замість того щоб відійти від чутливих тем, Клименко у березні 2016 року приєднався до щойно створеного Національного антикорупційного бюро України. За рік він став старшим детективом, а вже у листопаді 2017-го — керівником відділу. У НАБУ він працював над справами, які стосувалися екснардепа Олександра Онищенка, колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та заступника голови Офісу Президента Олега Татарова. Був старшим групи прокурорів у справі ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського.
Робота детектива НАБУ вимагала не лише юридичної майстерності, а й стійкості до політичного тиску. Клименко бачив, як справи високопосадовців тягнуться роками, як змінюються підозри та як іноді система чинить опір власним же розслідуванням. Цей досвід став фундаментом для його подальшої роботи на чолі САП.
Конкурс на посаду керівника САП: два роки без голови та політичні баталії
Спеціалізована антикорупційна прокуратура після відставки Назарія Холодницького понад два роки працювала без постійного керівника. Конкурс на посаду, оголошений у 2021 році, перетворився на справжнє випробування для всієї антикорупційної реформи. Комісія оцінювала кандидатів за балами: Олександр Клименко набрав 246, його конкурент Андрій Синюк — 229. Проте процес затягнувся через судові оскарження, рішення Окружного адміністративного суду Києва, яке блокувало конкурс, та списки «негідних» кандидатів, де згадували й Клименка.
8 липня 2022 року Генеральний прокурор Андрій Костін затвердив переможця. 28 липня Клименко офіційно очолив САП. Це сталося вже після початку повномасштабного вторгнення — в умовах, коли корупційні ризики в оборонних закупівлях та гуманітарній допомозі зросли в рази. Призначення людини з досвідом детектива, а не кар’єрного прокурора, багато хто сприйняв як сигнал про намір посилити незалежність органу.
Що таке САП і чому вона потрібна Україні
Спеціалізована антикорупційна прокуратура — це не просто ще одна прокуратура. Її головне завдання — процесуальне керівництво розслідуваннями НАБУ та підтримання державного обвинувачення у Вищому антикорупційному суді. Звичайні прокурори часто працюють у тісній зв’язці з місцевою владою та силовими структурами, тому для справ топ-корупції створили окремий орган з підвищеними гарантіями незалежності.
САП не розслідує справи сама — детективи НАБУ збирають докази, а прокурори САП забезпечують законність процесу, затверджують підозри та представляють справу в суді. Саме ця «подвійна» система мала стати запорукою того, що жоден високопосадовець не залишиться поза зоною досяжності правосуддя. На практиці ж незалежність САП неодноразово ставала предметом політичних торгів.
Перші роки на чолі: налагодження роботи в умовах війни
Прийшовши на посаду влітку 2022 року, Клименко зіткнувся з необхідністю одночасно стабілізувати роботу органу, який два роки працював у режимі «в.о.», та реагувати на нові виклики воєнного часу. Співпраця з директором НАБУ Семеном Кривоносом стала однією з ключових осей. Разом вони координували розслідування у сферах енергетики, оборони та державних підприємств.
У 2025–2026 роках однією з найгучніших стала операція «Мідас» — масштабне розслідування діяльності злочинної організації в енергетичному секторі. Слідство стверджує, що учасники схеми легалізували сотні мільйонів гривень через елітне будівництво під Києвом. У межах цієї справи обшуки проводили в бізнесмена Тимура Міндіча, а також повідомляли про підозру колишньому керівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку. Справа торкнулася найближчого оточення влади та продемонструвала, що антикорупційні органи не зупиняються навіть перед найскладнішими фігурами.
Паралельно САП активно використовувала механізм цивільної конфіскації необґрунтованих активів — інструмент, який дозволяє повертати державі майно без обов’язкового кримінального вироку. У 2025 році прокурори подали 45 таких позовів на суму понад 260 мільйонів гривень.
Незалежність під тиском: закон №12414 та системні виклики
У липні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон №12414, який суттєво розширив повноваження Генерального прокурора щодо втручання у справи НАБУ та САП. Керівники обох органів — Клименко та Кривонос — публічно виступили проти законопроєкту та зверталися до Президента з проханням його не підписувати. Закон усе ж набрав чинності. Це стало одним із найгостріших моментів у новітній історії антикорупційної реформи.
У наступних інтерв’ю Клименко неодноразово наголошував на системному тиску з боку Служби безпеки України на роботу антикорупційних органів. Він говорив про спроби «нарізати задачі» правоохоронцям переслідувати детективів та прокурорів, про витоки матеріалів слідства та про те, що фігуранти справ часто встигають виїхати за кордон до вручення підозри.
Ці заяви не залишилися непоміченими. У січні 2026 року Клименко повідомив, що підозри у корупційних злочинах отримали вже 41 чинний народний депутат Верховної Ради IX скликання. Ця цифра стала черговим свідченням того, що корупція пронизує навіть законодавчий орган.
Результати в цифрах: зростання ефективності попри все
Офіційні звіти НАБУ та САП за 2025 рік фіксують помітне покращення показників. Протягом року повідомлено про підозру 218 особам, до суду направлено 124 обвинувальні акти щодо 280 осіб. Суди винесли 108 обвинувальних вироків — на третину більше, ніж у 2024 році.
Економічний ефект від діяльності органів за 2021–2025 роки сягнув 16,8 мільярда гривень. Частина цих коштів — понад 2,85 мільярда — була спрямована на потреби Збройних Сил України. У 2025 році механізм цивільної конфіскації спрацював особливо потужно: 45 позовів на суму понад 260 мільйонів гривень.
Ці цифри важливі не лише самі по собі. Вони показують, що навіть в умовах війни та законодавчих обмежень система здатна працювати результативніше. Зростання кількості вироків свідчить про те, що справи нарешті доходять до логічного завершення, а не «зависають» на роки.
Цікава статистика та практичні результати роботи САП
Ключові показники 2025 року (за офіційними звітами НАБУ та САП):
- 218 осіб отримали підозри у топ-корупційних злочинах.
- 124 обвинувальні акти направлено до суду щодо 280 осіб.
- 108 обвинувальних вироків винесено судами — рекордний показник за останні роки (для порівняння: 75 у 2024 році).
- 45 позовів про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів на суму понад 260 млн грн.
- Загальний економічний ефект за 2021–2025 роки — 16,8 млрд грн, з яких значна частина спрямована на оборону.
Ці дані ілюструють не лише кількісне зростання, а й якісну зміну: антикорупційна система почала частіше доводити справи до вироку та повертати державі незаконно набуте майно. Особливо показовим став механізм цивільної конфіскації — він дозволяє діяти швидше, ніж традиційний кримінальний процес, і вже приносить відчутні результати.
Стратегія на 2026–2028 та міжнародна підтримка
У 2025 році САП затвердила Стратегію розвитку на 2026–2028 роки. Документ передбачає посилення інституційної спроможності, нові конкурси на посади прокурорів, поглиблення співпраці з міжнародними партнерами та вдосконалення механізмів повернення активів. Клименко неодноразово наголошував, що без відновлення повноцінної незалежності органів ефективна боротьба з топ-корупцією залишатиметься під загрозою.
Міжнародні контакти — ще один важливий напрям. У 2026 році керівник САП разом з директором НАБУ зустрічався з Федеральним міністром юстиції Німеччини. Такі зустрічі не лише символічні — вони відкривають можливості для спільних розслідувань, екстрадиції та повернення активів, виведених за кордон.
Шлях, який триває
Олександр Клименко не просто очолює САП — він уособлює той тип керівника, який прийшов з «поля» і добре розуміє, як працюють корупційні схеми на практиці. Його кар’єра від слідчого у Києві до керівника одного з найважливіших антикорупційних органів країни демонструє, що система все ще здатна висувати людей з реальним досвідом боротьби з корупцією, а не лише з кабінетним бекграундом.
Попри всі виклики — війну, законодавчі обмеження, політичний тиск та спроби дискредитувати органи — цифри 2025 року показують: робота триває і дає результати. Кількість вироків зростає, активи повертаються державі, а справи високопосадовців нарешті доходять до суду. Це не означає, що корупція переможена. Це означає, що механізм, створений після Революції Гідності, попри все, продовжує працювати.
І саме в цьому — головна цінність досвіду людини, яка починала зі слідчих справ на «Укрзалізниці» і сьогодні координує розслідування, що торкаються найближчого оточення влади.
Залишити відповідь