Російський БПЛА Мерлін-ВР, або просто Мерлін, злітає з катапульти на гумовому джгуті й одразу набирає висоту, ніби хижий птах, що вистежує здобич. Цей експериментальний розвідувальний дрон, довжиною всього 2,02 метра з розмахом крил 4,9 метра, здатний протриматися в небі до 10 годин на швидкості 70–140 км/год, досягаючи позначки 4500 метрів. Його корисне навантаження — до 7 кг оптичних систем — дозволяє фіксувати цілі на відстані до 30 км, коригуючи вогонь артилерії з неймовірною точністю.
Забезпечений двигунем внутрішнього згоряння, Мерлін маневрує в автоматичному чи напівавтоматичному режимах, уникаючи радарів завдяки низькій акустичній сигнатурі на висоті. Посадку він здійснює парашутом з пневматичною подушкою, роблячи його зручним для польових умов. Вартість одного такого апарата сягає 300–500 тисяч доларів, роблячи кожну втрать болісною для російського ВПК.
Але над полем бою Мерлін стикається з реальністю: з 2022 року Збройні Сили України збили десятки цих елітних розвідників, розкриваючи їхні слабкості. Станом на квітень 2026-го ГУР фіксує 162 одиниці в арсеналі агресора, проте втрати накопичуються, оголюючи залежність від західних компонентів.
Народження Мерліна: від смоленської лабораторії до фронту
У серпні 2021-го в Смоленську, на базі Науково-дослідного інституту сучасних телекомунікаційних технологій (НІИ СТТ), з’явився прототип, який росіяни назвали “технологічним проривом”. Офіційна презентація відбулася 28 вересня того ж року — скромна подія для ЗМІ, де хвалили гібридну силову установку та автономність. Розробники обіцяли революцію в розвідці: дрон мав поєднувати бензиновий двигун з електричним для тихого польоту, але розбори збитих зразків спростували цей міф.
НІИ СТТ, пов’язане з “Скарабей-БН”, спеціалізується на БПЛА середнього класу. Мерлін базується на платформі Merlin-21БМ, еволюціонуючи від простих мультикоптерів до крилатого апарата з великим розмахом крил. Серійне виробництво так і не запустили — кожна одиниця збирається вручну, з урахуванням санкцій, що ускладнює постачання електроніки. До 2026-го дрон еволюціонував: додали стабілізовані гіроскопи для камер, покращили зв’язок для стійкості до РЕБ.
Ця історія народження відображає типову російську тактику — гучні обіцянки без серійності. Замість масового розгортання Мерлін лишається “екзотикою” для пріоритетних груп, де його потенціал перевершує масові Орлани.
Технічний арсенал: що ховається під крилами Мерліна
Серце дрона — двигун внутрішнього згоряння, що жере паливо з пластикової каністри, зафіксованої “соплями” з пластику. Заявлений гібрид виявився фікцією: стартер-генератор китайського походження, без електротяги. Але автономність вражає — 10 годин у повітрі дозволяють патрулювати сектори фронту, передаючи дані в реальному часі.
Крилова конструкція з композиту забезпечує стійкість на вітрі, а катапультний старт робить запуск можливим з вантажівки. Посадковий парашут з подушкою амортизує удари, дозволяючи повторне використання — якщо пощастить уникнути ЗСУ.
Ось ключові характеристики в порівнянні з заявленими:
| Параметр | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Довжина фюзеляжу | 2,02 м | Компактний для транспортування |
| Розмах крил | 4,9 м | Велика площа для тривалого польоту |
| Корисне навантаження | 6,5–7 кг | Оптико-локаційне обладнання |
| Тривалість польоту | До 10 годин | Економічний режим |
| Швидкість | 70–140 км/год | Крейсерська 100 км/год |
| Максимальна висота | 4500 м | Корисна 450–2500 м |
| Дальність | До 600 км | Залежить від навантаження |
Джерела: uk.wikipedia.org, war-sanctions.gur.gov.ua.
Ці параметри роблять Мерліна ідеальним для глибокої розвідки, але вразливим до FPV-перехоплювачів на низьких висотах.
Сенсори та озброєння: очі й вуха агресора
Головний козир — гіроскопічно стабілізована платформа з камерами: денна з 90-кратним зумом і тепловізійна Lynred PICO1024 (1024×768 пікселів, французька матриця). Ця оптика фіксує теплові сигнатури на 20–30 км, дозволяючи коригувати “Гради” чи “Ланки” з точністю до метра. Ізраїльські лінзи доповнюють систему, роблячи зображення чітким навіть у тумані.
Навантаження гнучке: від простих відеокамер до РЛС для виявлення ППО. Зв’язок — захищений канал на UHF, стійкий до базового РЕБ, але сучасні українські глушилки рвуть його на шматки. Західні компоненти — ключова слабкість: санкції ускладнюють заміну, змушуючи росіян ризикувати дефіцитом.
У бою Мерлін не несе вибухівку, але його дані коштують мільйонів — один політ може скоординувати шквал вогню.
Бойове хрещення: Мерлін на українських рубежах
Перший збитий Мерлін впав у червні 2022-го на Дніпропетровщині — ЗСУ розсекретили “прорив” за лічені тижні. З тих пір дрон з’являвся на Херсонщині, Запоріжжі, Донеччині, Лиманському напрямку. Росіяни використовують його для моніторингу логістики, виявлення батарей і підтримки штурмів.
Тактика проста: запуск з тилу, підйом на 2–3 км, коло по квадрату з передачею відео. Низька швидкість робить його мішеню для зеніток, але висота ускладнює FPV-атаки. До 2026-го втрати сягнули десятків, з піком у 2025-му: артилерія 45 ОАБр, ВМС, СБУ — всі “полювали” на нього.
Кожен інцидент — удар по Смоленську: заміна оптики коштує fortune через обхід санкцій через Китай чи Туреччину.
Практичні кейси знищення БПЛА Мерлін-ВР ЗСУ
- Червень 2022, Дніпропетровщина: Перша жертва ППО — розбір виявив пластикову каністру й французьку оптику, спростувавши гібридність.
- Січень 2023, Запоріжжя: Два дрони за раз — Сили безпілотних систем використали РЕБ, змусивши їх сісти.
- Квітень 2025, Лиман: 63 бригада + 45 ОАБр: артилерійський вогонь після виявлення радаром, втрата $300 тис.
- Лютий 2026, Чорне море: ВМС перехопили зенітними дронами — відео падіння стало вірусним.
- Березень 2026, Запоріжжя: СБУ знищили чотири за ніч FPV-перехоплювачами, демонструючи еволюцію української ППО.
Ці історії показують: від радарів до дронів-хантерів, ЗСУ адаптуються швидше за ворога.
Порівняння з конкурентами: Мерлін проти Орлана та TB2
Мерлін перевершує Орлан-10 автономністю (10 год vs 4–6), але поступається Орлан-30 у дальності. Український Leleka-100 дешевший і маневреніший, а Bayraktar TB2 озброєний ракетами. Ось таблиця:
| БПЛА | Політ, год | Навантаження, кг | Висота, м | Вартість, тис. USD |
|---|---|---|---|---|
| Мерлін-ВР | 10 | 7 | 4500 | 300–500 |
| Орлан-10 | 6 | 5 | 5000 | 20–50 |
| Орлан-30 | 12 | 8 | 6000 | 100–200 |
| Bayraktar TB2 | 27 | 150 | 8200 | 5000+ |
Мерлін — нішевий гравець: кращий за масові аналоги в оптиці, але вразливий через ціну. Українські аналоги, як Shark чи PD-2, виграють гнучкістю та інтеграцією з AI.
У 2026-му тренд ясний: росіяни намагаються модернізувати зв’язок, додаючи AI для автономного ухилення, але санкії душать постачання чіпів.
Вразливості та уроки для фронту
Незважаючи на висоту, Мерлін чутливий до РЕБ — українські “Буковелі” глушать канал за хвилини. Низька швидкість робить його легкою здобиччю для FPV на спуску. Компоненти з Франції чи Ізраїлю — ахіллесова п’ята: розбори показують обхід через посередників, але дефіцит накопичується.
Для операторів ЗСУ порада проста: комбінуйте радари з дронами-хантерами, моніторте UHF-діапазон. Ви не повірите, але один FPV коштує менше за тисячу — і “полює” на $300 тис. ціль.
Мерлін продовжує кружляти, але кожен політ — гра в рулетку. ЗСУ вже зламали його міфи, перетворивши “прорив” на рутину полювання. Фронт еволюціонує, і завтра нові сенсори чи AI змінять правила — але поки що небо наше.
Залишити відповідь