Денис Капустін, відомий під позивним White Rex та прізвищем Нікітін, народився 6 березня 1984 року в Москві. Сьогодні це ім’я асоціюється з одним із найрезонансніших підрозділів у лавах українських сил — Російським добровольчим корпусом. Людина з ультраправою біографією, яка колись будувала бренд у європейських правих колах, перетворилася на командира, що веде росіян проти путінського режиму. Його шлях сповнений крутих поворотів: від вуличних боїв і заборонених турнірів до рейдів на територію Росії та спецоперацій, які зірвали плани ФСБ.
У грудні 2025-го світ облетіла новина про загибель Капустіна від FPV-дрона на Запорізькому напрямку. Російські канали святкували, а РДК пообіцяв помсту. Та вже 1 січня 2026-го Головне управління розвідки МО України розкрило правду: це була майстерна спецоперація, яка не тільки зберегла життя командиру, а й дозволила отримати пів мільйона доларів, виділені Кремлем на його ліквідацію. Капустін живий, продовжує командувати і символізує для багатьох те, як колишні радикали можуть стати частиною боротьби за свободу.
Його історія — не просто біографія одного людини. Це віддзеркалення складних процесів, коли ідеологічні корені стикаються з реаліями війни, а російський націоналізм обертається проти імперської машини Путіна. Для початківців розберемося поетапно, а для просунутих — зануримося в деталі операцій, ідеологічних трансформацій і того, як один чоловік став болючою голкою в очах російської влади.
Ранні роки: Москва, Німеччина та перші радикальні кроки
Московське дитинство Дениса Капустіна пройшло в звичайній родині середнього класу. У 2001-му, коли йому виповнилося 17, вся сім’я перебралася до Кельна в Німеччині. За даними німецьких ЗМІ, переїзд відбувся в рамках програми для осіб з єврейським корінням, хоча сам Капустін пізніше демонстрував свідоцтво про народження, щоб спростувати окремі спекуляції. У новій країні юнак швидко занурився в середовище футбольних хуліганів і скінхедів. Він сам згадував, як брав участь у вуличних сутичках, «б’ючи морди» і підпалюючи машини. Це був час, коли адреналін від бійок заміняв йому все.
Німецькі правоохоронці згодом назвуть його одним із найвпливовіших неонацистських активістів країни. Він професіоналізував бійцівську субкультуру, перетворивши хаотичні бійки на організовані турніри. Саме тоді почалася історія з символікою 88 — кодовим привітанням у правих колах. Капустін не просто брав участь, він створював інфраструктуру: тренування, семінари, контакти з фанатськими групами по всій Європі, від Чехії до Польщі.
Його соратником став відомий російський радикал Максим «Тесак» Марцинкевич. Разом вони формували мережу, яка виходила далеко за межі Німеччини. Швейцарська націоналістична партія PNOS отримувала від нього бойову підготовку, а британські групи на кшталт National Action — тактику вуличної боротьби. Цей період сформував його як лідера, здатного організовувати людей навколо ідей «білого» опору.
White Rex: бренд, який став символом ультраправої субкультури
White Rex — не просто назва одягу. Це ціла екосистема, яку Капустін побудував у 2010-х. Бренд продавав футболки, худі, аксесуари з відвертою символікою, яка резонувала в правих колах. Турніри зі змішаних єдиноборств під цим лейблом збирали сотні бійців з усього континенту. Капустін особисто виступав на них, проводив майстер-класи і навіть брав участь у боях.
Німецьке МВС землі Північний Рейн-Вестфалія прямо вказувало: він професіоналізував правоекстремістську бійцівську сцену. Бренд став платформою для зустрічей радикалів, де обговорювали не тільки спорт, а й ідеологію. Reuters пізніше зазначив, що Капустін називав себе націоналістом, який прагне «Росії для етнічних росіян», водночас відкидаючи ярлик неонациста чи прихильника переваги білої раси.
У 2019-му Німеччина заборонила йому в’їзд до Шенгенської зони. Причина — «зусилля, спрямовані проти ліберально-демократичного ладу». Бренд закрили, але репутація White Rex залишилася. Вона відкрила двері в нові кола, зокрема в Україну, де після Євромайдану шукали союзників проти російського впливу.
Євромайдан, переїзд в Україну та пошук нового сенсу
2014-й став переломним. Капустін приїхав до Києва на Євромайдан і побачив у ньому щось близьке — опір авторитарній владі. У 2017-му він остаточно переїхав в Україну. Тут він продовжував організовувати змагання з єдиноборств, співпрацював з рухом «Азов» і його реконструкторським клубом Reconquista. Був момент, коли здавалось, що колишній радикал просто адаптувався до нового середовища.
Але повномасштабне вторгнення 2022-го все змінило. Капустін не став спостерігачем. Він вирішив діяти. Його мотивація, за власними словами, — спокутувати зло, яке вчинили співвітчизники. Російський націоналізм у його інтерпретації обернувся проти кремлівської диктатури, яка знищує саме те, за що він колись боровся — «чисту» Росію.
Народження Російського добровольчого корпусу
Серпень 2022-го. Капустін збирає перших бійців і створює РДК — підрозділ росіян, які воюють на боці України. Корпус увійшов до складу Міжнародного легіону ГУР МО України. Це був сміливий крок: росіяни проти Росії. Бійці — колишні військові, добровольці, навіть полонені з ПВК «Вагнер», яких Капустін особисто переконував переходити на інший бік.
РДК швидко став відомим завдяки дисципліні та мотивації. Командир особисто займався вербуванням: розмовляв з полоненими, показував, що путінський режим — ворог не тільки України, а й самої Росії. Частина бійців отримала українські нагороди, а підрозділ став частиною спецоперацій.
Капустін не приховував: РДК — це не просто військова одиниця. Це політичний проєкт. «Росія без Путіна» — їхнє гасло. Вони проводять ідеологічні лекції, щоб бійці розуміли контекст.
Зухвалі рейди РДК: як росіяни б’ють по російській землі
Березень 2023-го. Перший гучний рейд у Брянській області. Бійці РДК заходять на територію Росії, захоплюють позиції, демонструють, що фронт може бути двостороннім. Травень 2023-го — спільна операція з Легіоном «Свобода Росії» у Бєлгородській області. Вони контролюють прикордонні пункти, беруть полонених, проводять прес-конференції.
У 2024-му рейди стають масштабнішими: Бєлгородська та Курська області. Танки, бронетехніка, контроль над населеними пунктами. Капустін публічно звертався до російських губернаторів, пропонував обміняти полонених. РФ відповіла заочним довічним вироком за тероризм і держзраду.
Ці операції не тільки завдавали військової шкоди, а й деморалізували росіян. Вони показували: навіть росіяни можуть воювати проти Кремля. РДК брала участь і в боях на українській території — під Оріховим, у Запорізькій області, де Капустін і загинув би, якби не розвідка.
| Дата | Операція | Результат |
|---|---|---|
| Березень 2023 | Рейд у Брянській області | Захоплення позицій, перша гучна акція РДК |
| Травень 2023 | Вторгнення в Бєлгородську область | Спільно з Легіоном «Свобода Росії», полонені та контроль над об’єктами |
| 2024 | Масштабні бої в Бєлгородській та Курській областях | Деморалізація противника, значний резонанс |
Джерела даних: українські ЗМІ та звіти ГУР (станом на 2026 рік).
Ідеологічна еволюція: від радикалізму до антипутінської боротьби
Капустін ніколи не приховував правих поглядів. Він вірить у «велику заміну», критикує мультикультуралізм, ісламізацію та «ЛГБТ-пропаганду». Але війна змусила переосмислити пріоритети. Тепер головний ворог — не мігранти, а путінська система, яка, на його думку, зруйнувала російську ідентичність. Він називає себе традиціоналістом і консерватором, який хоче «Росію для росіян».
Суперечності лишаються. У 2025-му на похороні військового Давида Чичкана він спробував вирвати райдужний прапор у ветерана Віктора Пилипенка. Інцидент закінчився перцевим спреєм, але показав, що старі переконання не зникли повністю. Водночас РДК приймає бійців з різними поглядами — від лібералів до націоналістів. Головне — боротьба з режимом.
Ця еволюція робить Капустіна унікальним. Він не відмовився від минулого, а переплавив його в інструмент для нової мети. Для просунутих читачів це приклад, як ідеологія може адаптуватися під реалії гібридної війни.
Спецоперація ГУР: «загибель» як пастка для російських спецслужб
27 грудня 2025-го РДК повідомив: командир загинув на Запорізькому напрямку. Росіяни раділи, виплатили 500 тисяч доларів виконавцям. Але 1 січня 2026-го ГУР показало відео живого Капустіна. Це була комплексна операція, яка тривала понад місяць. Розвідка викрила мережу агентів, перехопила кошти і зберегла ключового командира.
Капустін одразу заявив про готовність продовжувати бойові завдання. Ця історія не тільки врятувала життя, а й завдала удару по репутації ФСБ. Вона показала, наскільки українська розвідка глибоко проникла в російські плани.
Цікаві факти про Дениса Капустіна
- Псевдонім White Rex походить від бренду, який став символом правих турнірів. «White» — білий, «Rex» — король латиною. Він сам обрав його ще в Німеччині.
- Вербування полонених. Капустін особисто переконував бійців «Вагнера» переходити на бік України. Деякі з них стали ефективними бійцями РДК.
- Нагорода від України. У 2026 році його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня за внесок у боротьбу.
- Зв’язки з Азоv. Після переїзду 2017-го він організовував змагання в реконструкторському клубі руху.
- Довічне в РФ. Заочно засуджений на довічне ув’язнення за рейди, тероризм і держзраду. Для Кремля він — «терорист №1».
- Інтерв’ю та публічність. Давав великі інтерв’ю українським ЗМІ, де пояснював мотивацію: «спокутувати зло співвітчизників».
Ці деталі роблять його портрет об’ємним — від радикального минулого до сучасної ролі в українській обороні.
Денис Капустін продовжує воювати. Його РДК діє на фронті, проводить операції і надихає тих, хто вірить, що росіяни можуть бути частиною перемоги над агресором. Історія White Rex ще далека від завершення — вона тільки набирає обертів у реаліях 2026-го.
Залишити відповідь