Золоті обриси тризуба на синьому щиті вже понад три десятиліття офіційно представляють Україну. 19 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила постанову № 2137-XII, якою затвердила саме цей знак як Малий державний герб. Ця дата й стала Днем Державного Герба України — пам’ятною датою, що нагадує про повернення символу, який тисячоліттями супроводжував українську державність.
Для новачків пояснимо просто: герб — це не просто красива картинка. Це стисла «візитка» країни, яка одним зображенням розповідає про її історію, цінності та спадкоємність. Для досвідчених читачів важливо інше: вибір саме тризуба в 1992-му став свідомим актом відновлення перерваної традиції, а не винаходом з нуля. Він пов’язав сучасну Україну з княжою Руссю та Українською Народною Республікою 1918 року.
Затвердження малого герба в 1992 році
Після проголошення незалежності 24 серпня 1991-го постало практичне питання: яким буде обличчя нової держави? За кілька місяців група геральдистів — Андрій Гречило, Олексій Кохан та Іван Турецький — підготувала проєкт. Вони взяли за основу зображення тризуба, створене Василем Кричевським для УНР у 1918-му, і за три дні доопрацювали його під сучасні вимоги.
19 лютого 1992 року парламент голосуванням затвердив золотий тризуб на синьому п’ятикутному щиті із заокругленими нижніми кутами. Постанову підписав тодішній голова Верховної Ради Іван Плющ. З того дня тризуб став головним елементом майбутнього Великого державного герба (який досі не затверджений повним законом) і єдиним офіційним малим гербом.
Цей швидкий процес не був випадковістю. Він відображав прагнення максимально швидко закріпити символ, який уже асоціювався з українською незалежністю в свідомості мільйонів. На відміну від тривалих дискусій навколо Великого герба, малий тризуб отримав одностайну підтримку.
Тисячолітня спадщина тризуба
Тризуб — не новація XX століття. Найдавніші зображення датуються кінцем X — початком XI ст. і пов’язані з династією Рюриковичів. На срібляниках і златниках Володимира Великого, на цеглинах Десятинної церкви в Києві (986–996 рр.), на печатках, підвісках, мечах та кахлях — скрізь зустрічається цей знак. Археологи нарахували понад дві тисячі артефактів із варіаціями тризуба.
Знак еволюціонував: з’являлися двозуби, додавалися хрести, півмісяці, орнаменти. Історики налічують близько двохсот різновидів. Це був переважно родовий (династичний) знак, тамга князів, яка виконувала функцію особистої печатки та символу влади.
У болгарській «Хроніці Манасії» XIV століття описано прапори війська Святослава з тризубцями на верхів’ях. На могильній плиті Анни Ярославни у Франції теж вирізьблено тризуб. Символ мандрував Європою разом із руськими князівнами.
Після занепаду Київської Русі тризуб поступово зникає з ужитку як державний знак. Його «відкрили» заново лише наприкінці XVIII — на початку XIX століття, коли почали вивчати старовинні монети. Термін «тризуб» уперше вжив історик Микола Карамзін 1815 року.
Тризуб у XX столітті: від УНР до незалежності
1917–1918 роки стали моментом другого народження символу. Михайло Грушевський спочатку пропонував золотий плуг, але Дмитро Антонович наполягав на тризубі. 12 лютого 1918-го в Коростені Мала Рада, а 22 березня — Центральна Рада остаточно затвердили Володимирів тризуб як державний герб УНР. Автор проєктів — Василь Кричевський.
Тризуб з’явився на перших українських банкнотах, печатках, прапорах. Його носили вояки Української Галицької армії та Директорії. Під час гетьманату Павла Скоропадського символ зберігся. 1939 року Карпатська Україна теж обрала тризуб (з хрестом) своїм гербом.
У радянський період тризуб жорстко переслідували. Його називали «знаком українських націоналістів», носіння чи зображення могло коштувати свободи. Попри це, символ жив у підпіллі — на нагородах УПА, в графіці Ніла Хасевича, в пам’яті дисидентів. Наприкінці 1980-х тризуб знову з’явився на мітингах за незалежність.
1992 рік став логічним продовженням: Україна свідомо обрала символ, який уже мав легітимність у попередній незалежній державі — УНР.
Символіка тризуба: що він означає сьогодні
Єдиного канонічного тлумачення немає. Найпоширеніші версії:
- Стилізований сокіл або птах-хижак (династичний знак).
- Якір-хрест — символ стійкості та віри.
- Знак триєдності світу (небо, земля, вода або три покоління).
- Зашифроване слово «воля» — лінії тризуба деякі дослідники «читають» саме так.
Для більшості українців сьогодні тризуб — це передусім символ волі, незламності та історичної тяглості. Він об’єднує князя Володимира, вояків УНР, повстанців і сучасних захисників. Під час Революції Гідності та повномасштабної війни тризуб став одним із найпотужніших візуальних маркерів спротиву.
Золотий тризуб на синьому щиті — це не просто герб. Це код, який передає від покоління до покоління ідею власної держави.
Сучасне використання та правовий статус
Малий герб зображують на:
- грошових знаках (гривня);
- паспортах, посвідченнях, офіційних бланках;
- печатках державних органів;
- військових шевронах та нагородах;
- фасадах державних установ;
- цифрових сервісах («Дія» та інші).
Згідно з Конституцією (стаття 20), тризуб є головним елементом Великого державного герба, який досі не ухвалений окремим законом (станом на 2026 рік). Кілька конкурсів проводили, але політичні дискусії та вимога конституційної більшості (дві третини голосів) поки що не дозволили завершити процес. Тому саме малий герб виконує всі практичні функції державного символу.
Порушення правил використання або публічна наруга над гербом караються відповідно до Кримінального кодексу (стаття 338). У рекламі заборонено використовувати зображення герба способами, що принижують його гідність.
Як гідно вшановувати День Державного Герба
Для багатьох родин 19 лютого — це можливість поговорити з дітьми про історію. Покажіть старі фото з мітингів 1990-х або монети УНР. Разом намалюйте тризуб або знайдіть його на банкноті — це простий спосіб передати емоційний зв’язок.
У громадах організовують тематичні виставки, лекції в музеях, флешмоби з вишиванками та шевронами. Військові частини часто проводять ритуали підняття прапора та вшанування символу.
Практичні поради:
- Вивчіть правильне графічне зображення (пропорції, кольори) — офіційний еталон затверджений постановою 1992 року.
- Уникайте комерційного використання без дозволу, особливо в рекламі.
- Якщо ви носите тризуб на одязі чи прикрасі — робіть це з повагою, а не як випадковий аксесуар.
- Для вчителів та батьків: розкажіть не тільки про 1992 рік, а й про 1918-й та X століття — так символ оживає в часі.
Цікаві факти про тризуб
Ось кілька деталей, які рідко зустрінеш у коротких замітках:
- Найбільший кам’яний тризуб в Україні виклали воїни УПА на схилі гори в Івано-Франківській області ще 1992 року.
- У 1939-му Карпатська Україна затвердила тризуб з хрестом на середньому зубі як свій державний герб.
- Деякі дослідники в лініях тризуба «читають» слово «воля» — вертикальна лінія та два бічні зубці створюють характерний малюнок.
- На цеглинах Десятинної церкви в Києві археологи знайшли відбитки тризуба, зроблені ще за часів Володимира Великого.
- Під час Другої світової тризуб зображували на нагородах та листівках УПА — часто у поєднанні з мечем.
- Сучасні військові шеврони та нашивки на техніці часто мають тризуб, який за дизайном максимально наближений до княжого оригіналу.
- У 2016 році науковці нарахували понад дві тисячі археологічних знахідок зі знаками Рюриковичів.
Ці факти показують: тризуб ніколи не був лише «картинкою». Він завжди був знаком живої традиції — від князівських печаток до бліндажів на фронті.
Сьогодні, коли Україна захищає свою незалежність, золотий тризуб на синьому щиті виглядає особливо промовисто. Він нагадує, що державність — це не подарунок, а результат тисячолітньої праці, боротьби та вибору. Кожен, хто бачить цей символ на паспорті, на шеvronі чи на фасаді установи, мимоволі торкається довгої історії, яка триває і зараз.
Залишити відповідь