Правки Лозового — це пакет змін до Кримінального процесуального кодексу України, які народний депутат Андрій Лозовий вніс у 2017 році під час ухвалення закону про запуск нового Верховного Суду. Вони встановили жорсткі часові рамки для досудового розслідування та передали частину повноважень щодо продовження строків від прокурорів до слідчих суддів.
Ключовим наслідком стало правило, за яким кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо строк досудового розслідування після повідомлення про підозру сплив. Ця норма неодноразово застосовувалася у гучних корупційних справах і стала предметом критики антикорупційних органів, міжнародних партнерів і громадськості.
Станом на листопад 2026 року більшість положень правок уже скасовано або обмежено, проте механізм автоматичного закриття справ через сплив строків після підозри зберігається. ЄС і МВФ вимагають його повного усунення як умови подальшої євроінтеграції та фінансової підтримки.
Як правки з’явилися всередині судової реформи 2017 року
3 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон № 2147-VIII, головною метою якого було приведення процесуальних кодексів у відповідність до Конституції та Закону «Про судоустрій і статус суддів». Документ відкривав шлях до запуску нового Верховного Суду. Під час розгляду депутати подали понад 140 поправок, серед яких найсуперечливішою стала пропозиція № 109 авторства Андрія Лозового — депутата VIII скликання від Радикальної партії Олега Ляшка.
Норми набрали чинності 15 березня 2018 року. Національне антикорупційне бюро зверталося до Президента Петра Порошенка з проханням накласти вето, але цього не сталося. Напередодні введення в дію парламент уже провалював спроби скасувати зміни. Сам Лозовий на момент внесення поправок фігурував у розслідуванні НАБУ щодо ухилення від сплати податків.
Зміни були «приховані» всередині великого законопроєкту про судову реформу. Це ускладнило їх окреме обговорення і дозволило пройти через сесійну залу без детального публічного розбору наслідків для антикорупційних розслідувань.
Як працює механізм: ключові норми КПК і їхня практична дія
Правки Лозового торкнулися кількох статей Кримінального процесуального кодексу. Найбільш значущими стали зміни до статті 219 (порядок обчислення строків досудового розслідування) та пункту 10 частини 1 статті 284 (підстави закриття провадження).
Раніше строки досудового розслідування починали рахуватися з моменту повідомлення особі про підозру. Після правок обчислення стартувало з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Для проступків встановлювався ліміт 6 місяців, для злочинів невеликої та середньої тяжкості — 12 місяців, для тяжких і особливо тяжких — 18 місяців до повідомлення про підозру. Після підозри строки також обмежувалися, а їх продовження на 6 і 12 місяців перейшло від керівника органу прокуратури до слідчого судді.
Окремо запровадили можливість скасування повідомлення про підозру ухвалою слідчого судді після двох місяців з моменту його вручення. Експертизи в кримінальних провадженнях тимчасово проводилися лише за рішенням суду і переважно в державних установах — ці положення діяли недовго і були скасовані вже 22 березня 2018 року Законом № 2367-VIII.
На практиці це означало, що навіть кілька днів прострочення після повідомлення про підозру могли стати підставою для закриття справи незалежно від зібраних доказів і суми завданих збитків.
Закриті провадження: від «Роттердам+» до справи Альперіна
У другій половині 2022 року Вищий антикорупційний суд закрив кілька проваджень НАБУ-САП саме через сплив строків. Серед них — справи щодо збитків Укрзалізниці, ТЕЦ братів Дубневичів та Ощадбанку. У квітні 2022 року закрили справу проти тодішнього заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова: суд відмовив у продовженні строків розслідування.
Перший епізод справи «Роттердам+» також закрили із посиланням на правки Лозового (ухвала згодом була скасована апеляцією). У жовтні 2023 року ВАКС закрив провадження щодо Вадима Альперіна — так званого «короля контрабанди». Збитки в цій справі оцінювали в 19 млрд 77 млн гривень. Сторона захисту посилалася на те, що строки продовжував не уповноважений суб’єкт.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли об’єднане провадження, одна частина якого розпочалася до 16 березня 2018 року, а інша — після, закрили повністю. Суди тоді по-різному тлумачили, хто саме мав продовжувати строки. Це створювало додаткову невизначеність навіть для проваджень, відкритих до набрання чинності правок.
Поширені помилки в розумінні правок Лозового
Навколо цих норм накопичилося чимало неточних уявлень. Ось найпоширеніші з них і чому вони не відповідають законодавству та судовій практиці.
- Правки повністю скасовані з 2024 року. Насправді Закон № 3509-IX і пов’язані зміни прибрали строки до повідомлення про підозру та обов’язок закриття через їх сплив. Однак правило про закриття після спливу строків уже після вручення підозри залишилося чинним і застосовується досі.
- Вони стосуються лише антикорупційних справ. Норми КПК мають загальний характер і можуть застосовуватися в будь-яких кримінальних провадженнях, де є повідомлення про підозру і сплив строку розслідування.
- Закриття автоматичне і не потребує судового рішення. Підстава з’являється, але саме закриття відбувається за рішенням прокурора або суду. Проте наявність формальної підстави суттєво полегшує закриття.
- Зміни мають зворотну силу для всіх старих справ. Судова практика щодо цього розходилась. Велика Палата Верховного Суду у 2026 році уточнила окремі аспекти щодо об’єднаних проваджень, розпочатих до і після 16 березня 2018 року.
Ці неточності часто призводять до того, що учасники процесу або не використовують наявні можливості захисту, або, навпаки, розраховують на закриття, яке суд у конкретній ситуації не застосовує.
Позиції сторін: захист прав підозрюваних і ефективність розслідування
Прихильники правок Лозового наголошують, що вони запровадили судовий контроль і не дозволяли роками тримати людину в статусі підозрюваного без активних слідчих дій. Противники вказують, що жорсткі строки й складний порядок їх продовження створили формальну підставу для закриття навіть добре документованих справ із великими збитками.
| Аспект | Аргументи на користь збереження | Аргументи на користь скасування |
|---|---|---|
| Строки розслідування | Захищають від безстрокового тиску на бізнес і громадян | Дають можливість формально закривати складні корупційні справи |
| Роль слідчого судді | Підвищує незалежність і контроль за діями прокурорів | Уповільнює процес і створює додаткові процесуальні ризики |
| Наслідки для НАБУ/САП | Стимулюють працювати швидше і якісніше | Призводять до втрати доказів і закриття проваджень на мільярди |
| Міжнародні зобов’язання | Можна зберегти захисні механізми з коригуванням строків | ЄС і МВФ прямо вимагають усунення автоматичного закриття |
Джерела: аналіз положень КПК України, звіти Центру протидії корупції та публічні позиції бізнес-асоціацій (2024–2025 рр.).
Коли можна діяти самостійно, а коли потрібен адвокат
Якщо провадження ще на стадії до повідомлення про підозру і строки до підозри вже не обчислюються (зміни з 2024 року), більшість учасників можуть орієнтуватися на загальні норми КПК. Ситуація змінюється після вручення підозри.
Звертатися до адвоката варто, коли: спливає строк розслідування після підозри; відбувається об’єднання чи виділення проваджень; суд розглядає питання продовження строків; сторона захисту готує клопотання про закриття. У складних корупційних чи економічних справах самостійна оцінка ризиків часто призводить до втрати процесуальних можливостей.
За моїм досвідом роботи з подібними провадженнями протягом кількох років, своєчасне звернення до слідчого судді або підготовка обґрунтованої позиції щодо обчислення строків у багатьох випадках дозволяло уникнути формального закриття навіть за наявності спірних обставин.
Питання, які найчастіше виникають у читачів
Чи діють правки Лозового зараз, у 2026 році?
Частина норм скасована. Строки до повідомлення про підозру більше не обчислюються, і закриття через їх сплив не застосовується. Однак можливість закриття провадження через сплив строків уже після повідомлення про підозру зберігається. ЄС у спільній позиції щодо кластеру «Основи» у червні 2026 року прямо закликав повністю усунути цей механізм для всіх категорій справ.
Чи можна закрити справу, якщо прострочення становить лише кілька днів?
Так, норма не передбачає мінімального порогу. Навіть незначне порушення строку може стати підставою. Суди оцінюють обставини, але формальна підстава з пункту 10 частини 1 статті 284 КПК залишається.
Як Велика Палата Верховного Суду вирішила питання об’єднаних проваджень?
25 лютого 2026 року Велика Палата розглянула виключну правову проблему. Якщо перше з об’єднаних проваджень розпочалося до 16 березня 2018 року, продовження строків керівником прокуратури визнано законним. Порушення, якщо слідчий суддя розглядав питання замість прокурора, само по собі не є підставою для закриття справи.
Чи впливають правки на справи про воєнні злочини?
З серпня 2023 року для злочинів проти основ національної безпеки, воєнних злочинів і геноциду строки до повідомлення про підозру не обчислюються. Це спеціальне виключення, яке не поширюється на звичайні корупційні провадження.
Статус станом на кінець 2026 року та вимоги партнерів
У 2023–2024 роках парламент частково скасував низку положень. З 1 січня 2024 року строки досудового розслідування обчислюються з моменту повідомлення про підозру, а обмеження до підозри прибрані. Проте ключове правило про закриття через сплив строків після підозри залишилося.
Європейська комісія у звітах 2023–2025 років неодноразово вказувала, що ці норми призвели до закриття гучних справ і створюють ризик для інших проваджень. У дорожній карті з верховенства права Україна зобов’язалася переглянути строки до третього кварталу 2025 року. МВФ встановлював структурний маяк із дедлайном спочатку на кінець 2024-го, потім на липень 2025 року. Станом на осінь 2026 року повного скасування ще не відбулося.
У червні 2026 року в Раді зареєстрували законопроєкти № 15333 і № 15334, які передбачають більш повне усунення механізму. Вони відповідають плану дій, узгодженому з Європейською комісією. Бізнес-асоціації водночас виступають проти повного скасування, побоюючись безстрокового тиску на підприємців.
Чек-лист: як оцінити ризик закриття провадження через строки
Перед тим як робити висновки щодо конкретної справи, варто послідовно перевірити такі пункти:
- Визначте, коли відомості внесли до ЄРДР і коли вручили підозру.
- Перевірте, чи застосовувалися зміни 2024 року (для проваджень, не завершених до 1 січня 2024-го).
- Уточніть, хто продовжував строки — керівник прокуратури чи слідчий суддя, і чи відповідало це редакції КПК на той момент.
- З’ясуйте, чи відбувалося об’єднання або виділення матеріалів і коли розпочалося кожне з проваджень відносно 16 березня 2018 року.
- Перевірте наявність ухвал про продовження строків і чи не було відмов у їх продовженні.
- Оцініть, чи є спеціальні винятки (воєнні злочини, злочини проти основ національної безпеки).
Навіть якщо кілька пунктів вказують на ризик, остаточне рішення залежить від конкретних обставин і актуальної судової практики. Велика Палата у 2026 році вже звузила частину невизначеностей щодо об’єднаних проваджень, але законодавче усунення самої підстави закриття залишається окремим завданням парламенту.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи ухвалить Верховна Рада законопроєкти, які повністю приберуть можливість автоматичного закриття через формальний сплив строків, і як суди будуть застосовувати вже наявні роз’яснення Великої Палати. Для учасників процесу це означає необхідність уважно стежити і за змінами КПК, і за практикою Верховного Суду.