Сергій Петрович Лисак — це кадровий офіцер Служби безпеки України, який понад два десятиліття провів на оперативних і керівних посадах у різних регіонах, брав участь у бойових діях з 2014 року та здобув довіру президента для найвідповідальніших воєнних призначень. У лютому 2023-го він очолив Дніпропетровську обласну військову адміністрацію, а 15 жовтня 2025 року став начальником Одеської міської військової адміністрації — структури, створеної для посилення захисту стратегічного портового міста.
Його кар’єра — класичний приклад тихої, але послідовної служби, де результати часто залишаються поза публічним полем зору. Народжений 21 грудня 1975 року в Одесі, Лисак виріс у середовищі, де дисципліна та відповідальність формувалися з дитинства. Багато джерел вказують на військову родину, що природно скерувало його до системи державної безпеки. Після профільної вищої освіти в Національній академії СБУ, де майбутній генерал опанував теорію контррозвідки, протидії тероризму та оперативної роботи, він одразу занурився в реальну службу.
Перші роки пройшли в оперативних підрозділах. Лисак працював у територіальних органах СБУ на Одещині, Вінниччині та Закарпатті. Ці регіони мали свої специфіки: прикордонні загрози, контрабанда, спроби зовнішнього впливу. Саме там формувалася його репутація людини, яка вміє працювати в тіні, координувати складні операції та ухвалювати рішення під тиском. За деякими даними, на певному етапі він служив у спецпідрозділі «Альфа» — елітній структурі, де вимоги до фізичної та психологічної підготовки особливо жорсткі.
У 2014–2015 роках та у 2017-му Сергій Лисак брав участь в Антитерористичній операції на Донбасі. Його напрямок — протидія диверсійно-розвідувальним групам противника, виявлення шпигунів і захист критичної інфраструктури. У той період він координував заходи безпеки, які допомагали утримувати тил і не допускати проривів у логістиці українських сил. За мужність і професіоналізм Лисак отримав державні нагороди, зокрема орден «За мужність» III ступеня. Однією з найцінніших для нього стала нагорода за розробку організованої злочинної групи в Одеській області — операція, що поєднувала контррозвідувальну роботу з елементами боротьби з внутрішніми загрозами.
Повномасштабне вторгнення 2022 року застало Лисака на посаді начальника Управління СБУ в Житомирській області, яку він обіймав з 13 травня 2020 року. У перші години війни, коли з боку Білорусі почалися обстріли, він отримав дзвінок від командира прикордонників о 4:15 ранку. У спогадах він згодом зазначав: паніка — головний ворог у такій ситуації. Лисак організував оборону регіону, координував роботу армії, місцевої влади, лісівників та інших служб. Рішення, ухвалені тоді, він пізніше оцінював без сорому — усе було зроблено для захисту людей і території.
26 березня 2022 року указом президента йому присвоїли звання бригадного генерала. Цей крок збігся з періодом, коли Україна активно посилювала керівництво силових структур людьми з бойовим досвідом. У липні того ж року Лисак очолив Управління СБУ у Дніпропетровській області — регіоні, який став одним із ключових тилових і водночас прифронтових.
7 лютого 2023 року Володимир Зеленський призначив Сергія Лисака головою Дніпропетровської обласної військової адміністрації. Це рішення вписувалося в стратегію: на чолі прифронтових та стратегічно важливих областей ставити людей із військовим і силовим бекграундом. Понад два з половиною роки Лисак керував регіоном під постійними ракетними ударами. Він координував роботу з ППО, евакуацію, відновлення пошкоджених об’єктів, підтримку внутрішньо переміщених осіб. У цей період він неодноразово представляв «План перемоги» президента на зустрічах з місцевими радами в європейських країнах — робота, що поєднувала внутрішнє управління з міжнародною дипломатією.
15 жовтня 2025 року Лисак подав заяву про звільнення з посади голови Дніпропетровської ОВА і того ж дня указом президента став начальником Одеської міської військової адміністрації. Призначення відбулося на тлі створення нової структури управління містом. Причини — накопичені проблеми з безпекою, наслідки масштабної повені 30 вересня 2025 року, яка забрала життя людей і показала прогалини в координації, а також підтверджені СБУ факти наявності російського громадянства в окремих представників місцевої влади, зокрема мера Геннадія Труханова. Одеса як найбільший порт і ключовий логістичний хаб потребувала посиленого захисту та ефективнішого управління в умовах війни.
На новій посаді Лисак одразу окреслив пріоритети: оборона регіону на всіх напрямках, посилення координації силових структур, робота з критичною інфраструктурою та підтримка населення. У своєму Telegram-повідомленні він подякував президенту за довіру і наголосив, що попереду «не менш вагомі завдання».
Особисте життя Сергія Лисака залишається максимально закритим — це природно для людини з таким бекграундом. Він одружений, має дружину Кароліну та дітей. Сім’я проживає в Дніпрі. Лисак не афішує родинні деталі, вважаючи це частиною особистого простору. Натомість публічно відомі його захоплення, які багато що розповідають про характер.
Він серйозно займається греко-римською боротьбою більшу частину життя. Фізична форма генерала — результат багаторічних тренувань. У 2025–2026 роках Лисак обіймає посаду віце-президента Української федерації греко-римської боротьби. Цей вид спорту — не просто хобі, а школа характеру: стратегічне мислення, витримка, уміння працювати в парі та під тиском. Багато хто з тих, хто знає Лисака близько, відзначає, що саме ці якості допомагають йому в управлінні великими колективами та кризових ситуаціях.
Ще одне пристрасне захоплення — колекція вишиванок. Кожна сорочка в його зібранні пов’язана з конкретною подією чи людиною. Це не просто предмети одягу, а спосіб зберігати зв’язок із українською культурою навіть у найжорсткіші періоди служби. У день початку повномасштабного вторгнення, коли багато хто хапав документи та найнеобхідніше, Лисак взяв із квартири лише нагороди — символи пройденого шляху та нагадування про відповідальність.
Цікаві факти про Сергія Лисака
- Народився 21 грудня 1975 року в Одесі — місті, яке через 50 років йому довелося захищати вже на посаді начальника міської військової адміністрації.
- Понад 20 років прослужив у СБУ, пройшовши шлях від оперативного працівника до керівника управлінь у Житомирській та Дніпропетровській областях.
- Віце-президент Української федерації греко-римської боротьби — дисципліна, яку він вважає школою характеру та стратегічного мислення.
- У перший день повномасштабного вторгнення взяв із квартири лише державні нагороди — все інше залишилося.
- Отримав орден «За мужність» III ступеня та «Хрест доблесті» за розробку організованої злочинної групи в Одеській області.
- Колекціонує вишиванки, де кожна річ — пам’ять про конкретну подію чи людину в його житті.
- У 2022 році став бригадним генералом у той самий період, коли подібне звання отримав і майбутній голова СБУ Василь Малюк.
Хронологія ключових етапів кар’єри Сергія Лисака чітко показує логіку його просування: від оперативної роботи до координації великих систем у воєнний час.
| Період | Посада | Ключові події та досягнення |
|---|---|---|
| До 2020 | Оперативні та керівні посади в СБУ (Одещина, Вінниччина, Закарпаття) | Робота з протидії загрозам, участь в АТО 2014–2015 та 2017 рр. |
| 13.05.2020 – 19.07.2022 | Начальник УСБУ в Житомирській області | Організація оборони регіону з перших годин повномасштабного вторгнення |
| 19.07.2022 – 07.02.2023 | Начальник УСБУ у Дніпропетровській області | Координація безпеки в одному з найпотужніших тилових регіонів |
| 26.03.2022 | Присвоєння звання бригадного генерала | Визнання заслуг у забезпеченні національної безпеки |
| 07.02.2023 – 15.10.2025 | Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації | Управління регіоном в умовах постійних обстрілів, представлення «Плану перемоги» за кордоном |
| З 15.10.2025 | Начальник Одеської міської військової адміністрації | Зміцнення оборони стратегічного портового міста, координація силових структур |
Сергій Лисак належить до того типу керівників, які не прагнуть яскравого медійного світла. Його сила — у послідовності, умінні працювати з людьми різних відомств і в здатності зберігати спокій там, де інші втрачають голову. У інтерв’ю він неодноразово підкреслював: після перемоги перше, що зробить — напише рапорт на відпустку, проведе тиждень із сім’єю, а потім візьметься за відбудову країни.
Сьогодні, керуючи Одесою в умовах війни, він продовжує той самий шлях — захисту, координації та відповідальності. Для тих, хто цікавиться реальними історіями українських силовиків і державних діячів воєнного часу, біографія Сергія Лисака — це приклад того, як людина з тіні спецслужб стає видимою опорою для цілого регіону. Його історія ще далеко не завершена, і наступні кроки залежатимуть від викликів, які ставить перед Україною війна та необхідність відбудови.
Залишити відповідь